XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Шварц Г.В., Лавлінський Р.О. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ВЛАДИ

Шварц Г. В.

Науч кер.: Лавлінський Р. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі  імені М. І. Туган-Барановського

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ВЛАДИ

Проблема влади стояла ще з далеких періодів розвитку людства, його історії. Але вона не втратила своєї актуальності й сьогодні. Влада - це здатність, одних соціальних суб'єктів (окремих осіб, груп людей), здійснювати свою волю, впливати на діяльність поведінку інших людей, людських спільної за допомогою різноманітних засобів із певною метою.

Оскільки влада являє собою передусім взаємовідносини між людьми з метою досягнення політичних та суспільно значимих цілей, які спираються на такі психологічні механізми, як авторитет, панування, підкорення, партнерство; то влада має надавати уявлення про закономірності, чинники, мотиви та факти суспільного життя людини, котра опиняється у структурах влади. Володіння владою - можливість політичного актора віддавати накази і примушувати виконувати свої веління, а також відсутність володіння нею і, як наслідок, політичне безвілля - являють собою основний розподіл в політиці, пов'язаний природним чином з психологічним, соціальним й економічним станом суб'єктів, що відображає морфологічну сутність політики. Отже, дослідження психології влади, з одного боку, розглядають як специфічний психологічний вплив влади на людину, з іншого, - вплив різноманітних факторів психологічного характеру на сутність самої влади. Внаслідок того, що взаємовплив політичних і психологічних елементів та процесів є надзвичайно багатоаспектним та не завжди передбачуваним, психологія влади є доволі складною цариною політологічних досліджень для наукового аналізу, але водночас надзвичайно важливою для практичного використання.

У сучасній політології влада розглядається у різних вимірах: як стан; як здатність; як суб'єкт-об'єктні відносини; як приналежність; як функція; як соціо-психологічний феномен тощо. Кожний з названих вимірів тлумачення влади висвітлює її певні характеристики. Спільним для більшості наукових підходів є визнання того, що засадничим принципом функціонування влади виступає воля, яка обумовлює необхідність усвідомлення владарювання та його примусовий характер. Отже, однією з базових властивостей влади є її вольовий характер, який обумовлює необхідність поєднання політологічних та психологічних підходів в кратологічних дослідженнях.

Примус та насилля також виступають необхідними соціо-психологічними елементами відносин влади. І питання про співвідношення примусу та насилля є одним з найбільш обговорюваних у кратологічних дослідженнях.

Одним з центральних питань у контексті досліджень психології влади виступає вивчення мотиваційних та спонукальних чинників у політико-психологічній структурі влади. Саме мотиви влади дуже часто визначають її змістовні вияви та пояснюють владні рішення. Більшість науковців погоджуються з тим, що бажання влади як провідний психологічний мотив, притаманне будь-якій людині, адже бажання владарювати викликане можливістю підпорядковувати власній волі поведінку інших осіб.

Таким чином, можно зробити висновок, що дослідження соціо-психологічних особливостей політичної влади потребують розгляду надзвичайно широкого кола питань, пов'язаних із означеною проблематикою, що мають як суто політологічне розуміння, так і можуть бути предметом соціологічного, філософського, психологічного, правового та історичного аналізу. Відтак можна стверджувати, що однією з особливостей розгляду психологічних основ політичної влади є міждисциплінарне спрямування цих досліджень, яке вимагає високого рівня науково - теоретичного забезпечення та достатньої емпіричної обґрунтованості результатів таких напрацювань, адже лише за цих умов подібні дослідження матимуть практичне значення. Засоби таких досліджень можуть бути різноманітними. Чи не основною вимогою до визначення науково пошукового та методологічного інструментарію має бути його здатність адекватно відображати структуру владних відносин, аби уникнути так званих «пасток влади» політичного, соціального, психологічного, духовного, правового, історичного і, передусім, суб'єктивного характеру.

Література:

•1.     Бульбенюк С. С. Особливості політико-психологічної структуривлади / С. С. Бульбенюк // Політологічний вісник. - 2009. - №4. - С. 114-123.

•2.     Кузьменко Т. В. Місце та роль цінностей у легімитаціїї політичної влади / Т. В. Кузьменко // Гілея: науковий вісник. - 2010. - №33.

•3.     Євтушенко О. Н. Влада у категоріальному апараті сучасної політичної науки / О. Н. Євтушенко // Гілея:науковий вісник. - 2010. - №40.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>