XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Швець Г.В. ВІДОБРАЖЕННЯ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ «ПРАВО НА ЖИТТЯ» В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ ФОЛЬКЛОРІ (ПИТАННЯ ДІТОЗГУБНИЦТВА ТА САМОГУБСТВА)

Швець Г. В.

Львівський інститут економіки і туризму

м. Львів

ВІДОБРАЖЕННЯ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ «ПРАВО НА ЖИТТЯ» В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ ФОЛЬКЛОРІ

(ПИТАННЯ ДІТОЗГУБНИЦТВА ТА САМОГУБСТВА)

На Всесвітній конференції сімей, яка відбувалася у Польщі, 11-13 травня 2007 року, біоетик Найджел Кемерон застеріг від небезпечної механізованої мови, яку можна знайти у висловлюваннях експертів про людину, і яка змінює погляд на людське життя і сім'ю. [12, 279]

Лі М. Сілвер - професор молекулярної біології Прінстонського університету у своїй книзі «Переробляючи Едем: клонування у чудовому новому світі» подає своє бачення і розуміння зачаття і ембріону. [16] Дебати тривають щодо таких тем як аборт, дітовбивство, смертна кара, евтаназія і самогубство. Продовжуючи тему життя, його цінності та важливості для кожної людини та суспільства в цілому, постають інші проблеми, трактування і розв'язок яким кожен науковець-дослідник бачить по-своєму. Концепція «право на життя» виступає центральним поняттям у дебатах відносно спірних питань на такі теми як смертна кара, евтаназія, аборт і війна. Серед названих, найбільш резонансною є проблема абортів. Метою нашого дослідження є: показати важливість та доцільність аналізу тексту з погляду життєвої позиції «право на життя»; показати приклади життєствердної та життєзаперечної позиції  українського та світового фольклору(питання дітозгубництва та самогубства). Предметом дослідження виступають твори українського та світового фольклору.

Сучасні дослідники України та країн пострадянського простору (О. Лабащук «Материнський меморат як тематичний різновид неказкової прози» [6], М. Грушевський «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу» [2], З. Кузеля «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу» [5] та інші) часто звертаються до образу дитини та матері, питання материнства/батьківства, але й досі не було повного та чіткого дослідження образу ненародженої дитини чи питання материнства/батьківства саме з точки зору позиції «право на життя». Доктор Джеф Колозе (Дейтон, штат Огайо) написав численні праці за своїм основним дослідженням: яким чином питання про-життєвої позиції (аборт, дітовбивство та евтаназія) розглядається в американській літературі, белетристиці зокрема. Результат його роботи - книга «Етичний аналіз зображення абортів в американській літературі (Драйзер, Хемінгуей, Фолкнер, Дос Пассос, Бротіган та Ірвінг)» [11]

Оскільки термін «право на життя» набув особливого значення і поширився лише в другій половині ХХ століття, переважна більшість текстів, у яких висвітлюється певна (життєствердна чи життєзаперечна) позиція припадає саме на цей період. Однак, питання самогубств чи дітовбивств піднімалися ще у народних оповідях, легендах, міфах, баладах.

Звернімося до грецької міфології: Геракл, аби позбавитися від страждань, наклав на себе руки [7, 192]; Деяніра, дружина Геракла, не витримавши звинувачень сина, покінчила життя самогубством [7, 190]; Антігона, котра пішла проти волі та звичаїв народу й поховала брата-зрадника, змушена була вдатися до суїциду [7, 484]. У більшості випадків самогубство засуджується автором-народом, але є випадки, коли самогубець виступає як герой. На такий вибір впливає віра у долю, фатум, невідворотність, приреченість, чим пом'якшується гріх самогубця. І якщо покарати самогубця не можна за життя, покутою йому стає життя вічне, часто зі спотвореною зовнішністю. Для прикладу, у міфології стародавнього Китаю душі самогубців перетворювались на голодних безпритульних демонів "гуй", схожих на людину, але без підборіддя й тіні [14, 53].

Яскравими прикладами зображення дітовбивства у грецькій міфології є трагедія Медеї [8, 554], яка вбиває власних дітей заради помсти невірному чоловіку, жертвоприношення Іфігенії [9, 79], кривава трапеза Фієста [9, 23]. Українська міфологія донесла нам безліч переказів та легенд про згублених матерями дітей, зокрема, потерчат і мавок. У зразках українського фольклору кінця ХVІІІ-поч. ХХ ст. натрапляємо на численні приклади осудливого ставлення до дітозгубниць. За те, що "прекрасная вельможенька... сина... понисла в Дон топить", "у городі у Павловськом у колокол б'ють - уже ж тую вельможеньку та й на суд бируть" [4, 73]. Дівчину, яка "сім синів породила та й у воді потопила", Господь суворо карає: "як тільки дівка в церкву вийшла, то по коліна в землю вийшлá" [4, 75]. За те, що Катерина втопила у криниці сина, "Катерину піймали, назад рученьки зв'язали. Та й повели перед пана, перед пана-капітана: "Ой пане наш, капітане, Що хотіте, те й робіте, душі з тілом не губіте! Що хотіли, те й робили, - Душу з тілом розрізнили" [3, 386]. Ще одним яскравим прикладом є цитата з балади «А в нашому Василькові новина стала»:

"Ой став же пан соцький думать та гадать,

Яку (би) цій Буйнистрівні кару загадать?

У неділю пораненьку в всі дзвони гудуть,

Молодую Буйнистрівну в три нагайки тнуть.

Ой узяли Буйнистрівну під білії боки,

Да вкинули Буйнистрівну у Дунай глибокий" [1, 396].

Міфічний образ жінки-плакальниці, яка вбиває своїх дітей і не знаходить спокою, а потім часто зводить чоловіків як результат зради коханого, присутній у фольклорі майже всіх народів. Мотив покарання великого грішника, якого не приймає ні земля, ні небо; така покута є найбільшою карою дітовбивці. У латиноамериканській легенді такою грішницею виступає Йорона (з іспанської La Llorona - плакальниця, або жінка в білому) - жінка-привид, що плаче за своїми дітьми, яких вона вбила, і з Божої кари, її дух тепер не має спокою. [15, 411; 17] У Гондурасі вона відома як Брудна жінка (La Sucia), або Сігуанабана (Ciguanabana), у Панамі - Тулівєха (La Tulivieja), у Чилі - Пукуллен (La Pucullén). [18]

Греки розповідають про Ламію, котра після смерті дітей стала монстром, який мстився тим, що крав дітей інших матерів і пожирав їх. [9, 713] На Філіппінах побутує легенда про Жінку в білому. [17] У слов'янській міфології образ плакальниці пов'язують з русалками [17]. У польському фольклорі збереглись розповіді про Ополудницю (Południca). [17] Ополудниці з'являлись у вигляді молодих дівчат чи старих жінок, загорнутих у білу тканину [13, 362-367], з безладно розплетеним волоссям [10, 355]; на спині носили мішки з дітьми, яких вкрали.

Отже, аналіз тексту з погляду життєвої позиції «право на життя» важливий і доцільний. На прикладах творів українського та світового фольклору було продемонстровано, що у ранніх текстах суворо засуджується як дітовбивство так і самогубство, але не можна стверджувати, що усі фольклорні тексти відображають життєствердну позицію.

Література:

•1.   А в нашому Василькові новина стала. // Балади (кохання та дошлюбні взаємини)./Відпов. ред. М. Пазяк. - К., 1987. - 472 c.

•2.   Грушевський М. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу // Матеріали до українсько- руської етнології. - Т. IX. - Львів, 1907. - c. 262.

•3.   Ей, ковалю-коваленьку. // Балади (кохання та дошлюбні взаємини)./Відпов. ред. М. Пазяк. - К., 1987. - 472 c.

•4.   Квітка К. Українські пісні про дітозгубництво.//Етнографічний вісник. - Кн. 4 (за головним редагуванням А. Лободи та В. Петрова). - К., 1927.

•5.  Кузеля З. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу // Матеріали до україно-руської етнології. - Т. VІІІ. - Львів, 1906.

•6.  Лабащук О.В. Материнський меморат як тематичний різновид неказкової прози. // Традиційна культура в умовах глобалізації:проблема збереження і оновлення етнічно-культурної спадщини. Матеріали Міжнародної нуково-практичної конференції (27-28 серпня 2008 року).- Харків: Видавництво «АТОС», 2008 - 278 с.

•7.  Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима./Сост. А. А. Нейхардт. - М.: Правда, 1990. - 579 с.

•8.  A Dictionary of Greek and Roman biography and mythology. By various writers. Ed. by William Smith. Illustrated by numerous engravings on wood. Smith, William, Sir, ed. 1813-1893. Boston: Little, Brown and co., V.2, 1867. - 1219 pp.•9.   Daly, Kathleen, N., rev. Rengel, Marian. Greek and Roman Mythology A to Z (3rd ed. p. cm.). New York: Chelsea House Publishing, 2009. - 162 pp.•10. Kempiński, Andrzej. Encyklopedia mitologii ludów indoeuropejskich. Warszawa: Iskry, 2001. - 546 ss.•11.  Koloze, Jeff. An Ethical Analysis of the Portrayal of Abortion in American Fiction: Dreiser, Hemingway, Faulkner, Dos Passos, Brautigan, and Irving. - Edwin Mellen Press, 2006. - 375 pp.

•12.  Koterski, Joseph W. Life and learning XVII: proceedings of the seventeenth University Faculty for Life conference at Villanova University, 2007. - University Faculty for Life. Conference, Washington, D.C.: University Faculty for Life, 2008. - 698 pp.

•13.  Podgórscy, Barbara i Adam. Wielka Księga Demonów Polskich - leksykon i antologia demonologii ludowej. Katowice: Wydawnictwo KOS, 2005. - 560 ss.

•14.  Roberts, Jeremy. Chinese mythology A to Z (2nd ed. p. cm.). New York: Chelsea House Publishing, 2010. - 172 pp.

•15.  Segura, Denise A., Zavella, Patricia. Women and migration in the U.S.-Mexico borderlands: a reader. - Durham, NC: Duke UP, 2007. - 595 pp.

•16.  Silver, Lee M. Remaking Eden: Cloning and Beyond in a Brave New World. New York: Avon Books, 1998. - 315 pp.

•17.  http://www.lallorona.com/1cultures.html

•18.   http://www.monstropedia.org/index.php?title=La_Llorona

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>