Сімакович Марина Василівна

Науковий керівник: Британська  Наталія  Натанівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВИ І ПІДПРИЄМСТВ

  Одним із важливих питань, фінансів є вивчення і дослідження фінансових відносин держави і підприємств. Фінансові відносини виступають як система форм і способів дії на фінансові процеси і як система фінансового кругообігу між державою і підприємствами. Вивчення системи фінансових відносин набула широкомасштабного значення. Розробкою методичних підходів до вивчення фінансових відносин займалися П.  Самуельсон,  Н.В. Харченко, Г.Г. Кірейцев, Н.Г. Виговська, О.М Петрук .

Предмет аналізу, система фінансових відносин являє собою сукупність грошових відносин між підприємствами  як юридичними особами і господарюючими суб'єктами, з  одного боку, і державою, з іншого боку, пов'язаних з формуванням і використанням специфічних фінансових ресурсів, що забезпечують функціонування держави і відтворювання підприємств як елемента виробничо-економічної системи суспільства.  [2].                                          

Система фінансових відносин держави і підприємств   формується як під впливом об'єктивних процесів і потреб   економіки і суспільства, так і як результат цілеспрямованої  фінансової і загальної економічної політики держави. 

     Держава формує систему фінансових відносин, виходячи зі своїх інтересів.

 По-перше, розв'язуються задачі бюджетного характеру і формування бюджетних, позабюджетних фінансових фундацій цільового призначення. По-друге, через систему фінансових відносин держава впливає на економіку, проводить ту або іншу політику економічного зростання, інвестицій, податків, дотацій і соціальної орієнтації; система фінансових відносин використовується державою як регулюючий інструмент, інструмент управління економікою, як важлива частина господарського механізму. Об'єктивні основи і параметри фінансових платежів і асигнувань поєднуються з суб'єктивними чинниками економічної політики держави, модифікують їх, підпорядковують загальним задачам і цілям, які вирішує держава в своїй внутрішній і зовнішній політиці.

 Облік об'єктивних і суб'єктивних чинників формування системи фінансових відносин підприємств і держави дозволяє оптимізувати її структуру і ефективність функціонування. Визначення поняття фінансових відносин конкретизується розглядом їх структури і сукупності взаємодіючих інститутів держави і суб'єктів господарювання.[4].

         Фінансові відносини підприємств і держави складають лише частину більш широкої системи їх взаємодії, яка включає відносини власності, регулювання і управління, дії грошової і кредитно-банківської системи, чинники зовнішньоекономічної політики, кадрові взаємозв'язки.

       Важливо вказати на те, що завдяки бюджетній системі функціонує держава. Фінансові відносини держави і підприємств у ринкових умовах розглядають категорії бюд­жетної системи і фінансів підприємств як окремі ланки фінансового кругообігу, дозволяючи вичленувати саме фінансові відносини як самостійний об'єкт наукового анал­ізу, що має власну логіку ринкової трансформації і ринкові закономірності відтворювання і функціонування.

У дослідженні фінансових відносин підприємств і дер­жави доцільно виділити наступні аспекти: по-перше, са­мостійність фінансових відносин як предмет теоретичного аналізу; по-друге, принципові відмінності ринкових фінан­сових відносин, що визначають особливий ринковий тип відносин підприємств і держави; по-третє, функціональну роль і ефективність фінансових відносин в розв'язанні про­блем фінансової стабілізації і забезпечення умов економіч­ного зростання, можливість активного використання цієї системи в проведенні сучасної ринкової економічної пол­ітики; по-четверте, залежність системи фінансових відносин і їх стану від характеру дій держави, економічної  стратегії, що проводиться.[3].

Сучасні західні системи фінансових відносин держави і підприємств, теоретично дані нами як системи ринкового типу, характеризуються великою різноманітністю і часто далеко відходять від ідеальних уявлень про ринкову модель. Пояснюється це, перш за все, великими відмінностями гос­подарських механізмів різних країн. Але в цілому, для більшості з них, характерна масштабна роль держави в ре­гулюванні економіки і забезпеченні соціального характеру ринкового господарства.  

Основною тенденцією розвитку фінансових відносин між державою і підприємствами при переході до ринкових відносин має бути насамперед прагнення до їх вирівнювання, універсалізації незалежно від форми власності, яку вони використовують у підприємницькій діяльності. Водночас потрібно враховувати деякі елементи специфіки, особливості податків і платежів, масштаби оподаткування, а також передавання підприємствам фінансових коштів з державного бюджету, особливо у процесі інвестування підприємств пріоритетних галузей народного господарства. [1].

Отже, розглядаючи фінансові відносини держави і підприємств, можна констатувати роль і значення бюджетно-податкових відносин як ведучої і основної форми системи фінансових відносин держави і підприємств. Фінансові відносини підприємств з державою виражають різноманіття форм власності: акціонерні товариства, мале підприємство і т.д.

Література:

1.Венгер В.В. Фінансові відносини підприємства / Підручник К.: Вища шк., 2009.- 432 с.

2.Сушко Н.М., Вдовенко Л.О. Фінанси  К.: Знання. 2010 - 157с.

3.Федосов В.М., Юхименко П.І., Фінанси підприємств К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 576с.

4.Харченко Н.В. Фінансові відносини держави і акціонерних товариств// Економічна наука. - 2011.- №7.- с. 47-48с.

Залиште коментар!