XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Синявський В. С., Пашинський Д. С. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ДІЛОВОЇ КУЛЬТУРИ

Синявський Віталій Сергійович, Пашинський Дмитро Сергійович

Студенти Вінницького торговельно - економічного інституту Київського національного торговельно - економічного університету

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ДІЛОВОЇ КУЛЬТУРИ

         Культура не існує сама по собі, її неможливо показати як незалежне явище чи об'єкт. Культура людини виявляється в її поведінці, зовнішньому вигляді чи в висловлюваннях. Ділова культура також проявляється у всіх видах діяльності, нею неможливо займатися окремо, окремо її просто не існує.

         Вперше термін " ділова культура " використав у минулому столітті німецький фельдмаршал і військовий теоретик фон Мольтке, він використовував його, характеризуючи відносини в офіцерському середовищі. Правила ділової поведінки, що діяли на той час у довоєнній Німеччині, як писані, так і неписані, склалися всередині професійних гуртків ще в епоху Середньовіччя, причому порушення чи недотримання цих правил сприяло виключенню учасників з професійних гуртків. Багато учених, які досліджували організацію та управління, описували ті чи інші сторони культури в процесі здійснення організацією діяльності, не використовуючи чітко визначеного терміну.

         Американські дослідники зайнялися цим питанням в 80-х роках ХХ ст., але варто зазначити, що як така, ділова культура ще не сформувалась і на той час науково не була відкрита. Це пояснюється тим, що до цього практика роботи з людськими ресурсами підійшла до такої стадії, яка потребувала переосмислення і надання їй наукової форми. В цей же час в європейських журналах, таких як " European Management Journal ", " Academy of Management Review " активно публікуються статті на дану тему. Вивчення ділової культури поступово стає більш теоретичним, таким, що стає частиною соціальних наук.

          Вперше термін " ділова культура " в якості важливого фактора, який впливає на організаційну поведінку та соціальний розвиток, використав А.Кеннеді в 1982 році. Значенню ділової культури для успіху підприємства сприяли дослідження Р.Уотермана. Вищезгадані дослідження спричинили серйозний бум до проблематики корпоративної культури, оскільки даним вченим вдалось продемонструвати переваги компаній, що мають персонал з високим рівнем ділової культури[1].

         Згідно з іншою версією поняття " ділова культура " виникло в 20-ті роки ХХ ст. Його використав керівник Центрального інституту праці СРСР О.Гастєв, який висловив думку, що " виробнича культура людини є основою її трудової культури ". Через декілька років Е. Мейо, обробляючи висновки експериментів, проведених під його керівництвом в Western Electric переконався в тому, що поряд з організаційно - економічними на трудову поведінку робітників впливають інші фактори - фізичні. В результаті він визначив вплив цих факторів на успішність діяльності організації і назвав їх корпоративними елементами.

         В період з 20-х років ХХ ст. до епохи перестройки в нашій країні був випущений ряд літератури в рамках наукової організації праці, присвячений радянському тлумаченню організаційної культури. В цих роботах в першу чергу був розглянутий вплив на ділову поведінку таких факторів як ідеологія, психологічний клімат, вплив колективу на особистість, роль лідерства тощо.

          Першою теоретичною роботою, що стосується ділової культури вважається книга Е.Шейна " Організаційна культура і лідерство" (1985 рік). Шейн сформулював теорію трьох рівнів ділової культури, на основі яких її можна вивчати та досліджувати. Перший рівень - артефакти, другий - цінності, третій - базові уявлення. Подальші дослідження культури, пов'язаної з діловою активністю, вже базувалися на трирівневій моделі Е.Шейна.

         В наш час все більше й більше спеціалістів в області бізнесу погоджуються з тим, що організації мають свою культуру, яка формується під впливом індивідуальних культур працівників, що наповнюють цю організацію. Для опису цього феномену використовують різні терміни, але найбільш влучним і доцільним є застосування саме терміну " Ділова культура ".

         Враховуючи історичні аспекти розвитку цього поняття, російські бізнесмени розуміють ділову культуру наступним чином: " Будь - яка організація - це мозок. Його ліва півкуля - це організаційна структура, штатний розпис, система управління, а права - культура організації в цілому, культура кожного її працівника окремо, то є ділова культура ". Російський журнал " Деньги " провів дослідження, що стосуються ділової культури шляхом опитування керівників. Одержані  результати пропонуються для розгляду нижче:

1). ділова культура - це професіоналізм працівників;

2). ділова культура - це лояльність по відношенню до фірми;

3).ділова культура - це заохочення висококваліфікованих працівників.

         Німецький дослідник Л.Розенштиль визначає ділову культуру як засвоєні норми, які визначають поведінку працівників в процесі здійснення їх діяльності на будь - якому ієрархічному рівні.

         Отже, історія розвитку ділової культури становить всього - на - всього неповних 100 років. Але за цей час даний напрям еволюціонував від простої складової з організації психологічних основ діяльності підприємства до наукового обґрунтування, застосовуючи яке можна суттєво підвищити ефективність функціонування установи. Як бачимо, ідентифікація ділової культури та ділової поведінки відмінна в різних країнах світу, враховуючи їх ментальні та історичні особливості. Враховуючи ситуацію, що склалась в наші дні потрібно чітко усвідомлювати, що без належної теоретичної і практичної підготовки щодо застосування норм ділової поведінки організація приречена на провал[2].

Література:

1.Голубєва О. Корпоративна культура: екологія всередині компанії // ELLE бізнес, 2002, №5.

2.Співак В.О. Корпоративна культура: теорія і практика. - М., - 2001.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>