Сіропол В. САНІТАРНО-МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІСЛО-ОДЕРСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ В ІСТОРІОГРАФІЇ (На матеріалах «Военно-медицинского журнала»)

Сіропол Володимир

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди »

САНІТАРНО-МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІСЛО-ОДЕРСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ В ІСТОРІОГРАФІЇ (На матеріалах «Военно-медицинского журнала»)

Період Великої Вітчизняної війни в історії людства залишив після себе велике поле для наукової діяльності фахівців у галузі військової медицини, особливо з питань вивчення досвіду діяльності медичної служби військ Радянського Союзу у вказаний період.

Санітарно-медичне забезпечення військ Червоної армії на сьогоднішній день істориками медицини розглянуто не рівномірно, у зв'язку з чим існують певні прогалини, які потребують глибокого аналізу та уточнення. Якщо ж говорити про перші дослідження з даної проблеми, які б мали на меті комплексно дослідити діяльність вказаної служби, то потрібно зазначити, що перші спроби були зроблені ще в кінці 60-тих минулого століття у науковому доробку під редагуванням Д.Д. Кувшинського та А.С. Георгієвського [8]. Також треба відмітити монографію Іванова М.Г., Георгієвського А.С. і Лобастова О.С. другої половини 1980-х років, двотомне видання під редагуванням Е.О. Нечаєва, що вийшла в світ на зламі радянської епохи та монографію Гладких П.Ф. і Локтєва О.Є. на початку ХХІ ст. [3; 6; 2]. На їх сторінках знайшла своє відображення діяльність військових медиків й у Вісло-Одерській операції. Окрему нішу в дослідженнях нашого питання займають періодичні видання, помітне місце серед яких посідає «Военно-медицинский журнал» у ряді статей якого зроблено цілком самостійні спроби проаналізувати медичне забезпечення у даній операції та варті історіографічного аналізу.

Одна з перших спроб на сторінках журналу зроблена в 3 номері за 1965 р. в статті генерал-лейтенанта медичної служби, доцента О. Шевцова «Медичне забезпечення військ у Вісло-Одерській операції» [11]. Автор, спираючись на певний емпіричний матеріал, під час написання статті здійснив спробу дати характеристику організаційної діяльності медичної служби І-го Українського та І-го Білоруського фронтів. Значна частина роботи стосується більше питань планування діяльності служби та його виконання перед початком і на початкових стадіях операції, діяльність же служби на фінальній стадії згадується, але не в повній мірі. Поряд з цим, у статті простежується прагнення показати один з багатьох недоліків - відсутність належного транспортного забезпечення медичної служби фронтів у глибоко ешелонованій шпитальній базі (до 200 км.) та часте маневрування військ, що негативно вплинуло на своєчасність евакуації поранених і хворих, що на нашу думку призводило в кінцевому етапі до перенавантаження шпитальної бази. О. Шевцов же, в свою чергу, перенавантаження пояснював наявністю в шпиталях поранених та хворих з інших бойових операцій.

Схожої думки,стосовно недоліків, притримуються полковник медичної служби М. Сєміколенних у своєму доробку в №5 за 1972 р., та генерал-майора медичної служби П. Морозов у тому ж самому 5-му номері, але за 1975 р. на рівні діяльності медичної служби одного з танкових корпусів та однієї з армій під час операції відповідно, з ухилом в сторону надання медичної допомоги пораненим і хворим на шляхах евакуації [9; 7]. Корисним для нас видається факт поділу М. Сєміколенним санітарних втрат на види, та факт нестачі шпиталів на рівні армії, вказаної П. Морозовим.

Свій вклад в дослідження даної тематики, використовуючи карти й схеми, здійснив Є. Смірновим на сторінках того ж самого журналу, де розміщена стаття П. Морозова [10]. В порівнянні зі своїми колегами, академік здійснив аналіз місць дислокації та ходу маневрування шпитальних баз у боях у даному напрямку, де зазначив ряд їх особливостей та недоліків, серед яких помітне місце відведено медичній службі фронту, «... котра в збиток більшості армій брала на себе не властиве для себе завдання - маневром шпиталями здійснювати вплив на хід медичного забезпечення одної армії, який, на думку автора, не мав великого значення» [10, с.42]. Хотілося б зазначити, що не дивлячись на змістовну характеристику шпитальної бази, питання ліжко-місць на двох фронтах потребувало подальшого вивчення та уточнення.

Розвиваючи думки своїх колег, публікує свої напрацювання у даному руслі професор медицини О. Лобастов на сторінках травневого журналу за 1980 р., де здійснено аналіз медичного забезпечення бойової операції в контексті діяльності всієї медичної служби на завершальному етапі війни [5]. Потребує критичного осмислення положення автора про покращення забезпеченості медичної служби транспортом з посиланням на дані, де їх неповнота не дозволяють зробити висновків стосовно даної ситуації в цілому під час операції та й взагалі, визначити якісний показник прогресії даного факту.

До робіт, які розглядали історію медичної служби під час вказаної операції відноситься стаття І. Вишнякова, в якій, по сутті, вперше подано аналіз діяльності оперативної групи під керівництвом начальника одного з санітарних відділів армії [1].

Подальше вивчення досвіду медичної служби в Вісло-Одерської операції знаходимо через десять років в 3-му журналі за 1990 р., раніше згадуваного нами доцента О. Шевцова [12]. На відміну від попереднього викладу, дослідник більш ширше дослідив стан шпитальної бази армій і фронтів, види поранень, евакуацію, використовуючи уточнення в результаті ряду досліджень проведених на матеріалах архіву Військово-медичного музею Міністерства оборони.

Сучасні дослідження представлені статтею професора І. Леонова в 1995 р. в номері 1, де поряд з недоліками, зазначеними його попередниками, автор чітко відмітив недостатню мережу койко-місць шпитальної бази армії (ШБА) та фронтів (ШБФ), яка компенсувалася за рахунок бази евакуаційних шпиталів (ЕШ), детально характеризуючи динаміку просування останньої, роблячи загальні висновки [4].

З огляду на вище сказане дається можливим відмітити, що радянська епоха представлена роботами, в яких зустрічаються одні з перших спроб проаналізувати дане питання, але радянська ідеологія не дозволила в повній мірі залучити та використати весь масив архівних матеріалів та відповідно провести порівняльний аналіз із подальшим викладом ґрунтовних висновків. Сучасний період в історіографії характеризує праці більш критичним осмисленням фактів, але питома вага праць в порівняні з попереднім етапом є меншою, що в свою чергу свідчить про меншу популярність її розробки на шпальтах журналу. Разом з тим, науковці доволі опосередковано, а то й взагалі не згадують санітарно-епідеміологічне становище армій та фронтів протягом всього історичного розвитку науки в даній сфері.

Характерною особливістю даного сегменту приблизної половини праць є їх опублікування в ювілейних, травневих номерах, присвячених Перемозі у Великій Вітчизняній війні, особливо в часи СРСР.

Підводячи підсумок розвитку даної тематики, необхідно відзначити, що все ж таки висвітлення даного питання не лишилося осторонь провідних науковців. Згадані праці, в свій час, заклали підґрунтя, та розширили можливості для вивчення досвіду військових служб під час Вісло-Одерської операції.

Література:

•1.     Вишняков И.К. Оперативная группа санитарного отдела 61-й армии в Висло-Одерской операции / И.К. Вишняков // Военно-медицинский журнал. - 1985 №1. - С.17-20.

•2.     Гладких П.Ф., Локтев А.Е. Очерки истории отечественной военной медицины. Служба здоровья в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. / Под ред. действ. чл. РАМН, д-ра мед. наук, проф., ген-лейт. мед. сл. Б.В. Гайдара. - СПб., 2005. - 720 с.

•3.     Иванов Н.Г., Георгиевский А.С., Лобастов О.С. Советское здравоохранение и военная медицина в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. - Л.: Медицина, 1985. - 304с.

•4.     Леонов И.Т. Организация медицинского обеспечения войск в Висло-Одерской наступательной операции / И.Т. Леонов // Военно-медицинский журнал. - 1995 №1. - С.59-63.

•5.     Лобастов О.С. Медицинское обеспечение войск во фронтовых наступательных операциях на завершающем этапе войны / О.С. Лобастов // Военно-медицинский журнал. - 1980 №5. - С.25-28.

•6.     Медицинское обеспечение Советской Армии в операциях Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. Под общей редакцией Э.А. Нечаева. Т.1. - М., 1991. - 300с.; Т.2. - М., 1993. - 416с.

•7.     Морозов П.В. Лечебно-эвакуационное обеспечение 69-й армии в Висло-Одерской операции / П.В. Морозов // Военно-медицинский журнал. - 1975 №5. - С.59-63.