Сіропол Володимир Олександрович

ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"

ІСТОРІОГРАФІЯ 1941-1945 рр. ПРО ПЕРШІ ВЧЕННЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЕНІНГРАДСЬКОГО ФРОНТУ ПІД ЧАС ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

Якісно новими під час Великої Вітчизняної війни виходять ряд праць в березневому та квітневому номерах військово-медичного журналу за 1944 р., які умовно можна об'єднати в єдину серію, та які поклали початок вивчення досвіду медичного забезпечення Ленінградського та в деякій мірі  Волховського фронтів в період довготривалої блокади Ленінграду та її прориву в радянській історіографії [1; 2; 5; 4; 3; 6]. Автори узагальнюючи досвід та спираючись на певні факти намагалися здійснити  аналіз різних сфер діяльності санітарної служби з питань санітарно-медичного забезпечення, що в поєднані може становити комплексне дослідження з системи медичного забезпечення війська протягом 33 місяців війни в якому висвітлені сторони його діяльності, виходячи з власних періодизацій (За матеріалами Д.Н. Верховського Ленінградський фронт в своїй діяльності пройшов V етапів: І - початок війни до середини серпня 1941 р.; ІІ - друга половина серпня 1941 р. по 25 вересня 1941 р.; ІІІ - 25 вересня 1941 по 18 січня 1943 рр.; IV - 18 січня 1943 р. по середину січня 1944 р.; V - середина січня 1944 р.)  діяльності фронту та охарактеризувати ряд особливостей в лікувально-евакуаційному забезпеченні, головна з яких стосувалася розташування всіх ланок медицини та шпитальної бази фронту, армії під час повної блокади  фактично на одній лінії, що обумовлювалося оперативною обстановкою [1; 2].

П.О. Купріянов та Е.М. Гельштейн головний хірург та терапевт Ленінградського фронту відповідно перші заговорили про втілення на практиці об'єднання зусиль в наданні медичної допомоги, яке полягало в співпраці лікарів на рівні хірургічного польового рухомого шпиталю (ХПРШ) та терапевтичного польового рухомого шпиталю (ТПРШ) з викладом їх організації та зазначення об'єму допомоги, що варіювалася від умов і обстановки на фронті [5; 4].

С.В. Висковський у своєму дослідженні схарактеризував епідеміологічне  становище та методи боротьби й профілактики з рядом інфекційних хвороб, таких як черевний та висипний тиф і дизентерія, яка превалювала серед них у зв'язку з пануванням в ті часи нестійкого раціону харчуванням у війську та серед цивільного населення пропонуючи періодизацію санітарно-епідеміологічного забезпечення Ленінградського фронту [3].

Певний фактичний матеріал в своїх дослідженнях, стосовно часу надання кваліфікованої допомоги, яка надавалася в більшості випадків в перші 6 годин після поранення та допомоги на етапах евакуації наводить у своїй статті В.М. Павловський [6]. Ним здійснено більш детальний аналіз організації лікувально-евакуаційних заходів під час прориву блокади Ленінграду та контрнаступу на прикладі армії, ( На жаль автором не вказано номер армії, але з наведених фактів у статті можна зробити припущення, що дана інформація стосується 2-ої Ударної Армії, яка в складі Волховського та Ленінградського фронтів приймала участь у прориві блокади Ленінграду в операції «Іскра» та в контрнаступі «Січневий грім».)  в процесі якого, автор також зазначає й основні принципи евакуації за призначенням які діяли під час операцій починаючи з МСБ, особливість якої зводилась до евакуації в залежності від стану пораненого, що було нововведенням і були викладенні вперше в системі медичного забезпечення бойових операцій.

Варто зазначати характерну рису даного комплексу праць - діяльність Ленінградського фронту в часи рухомої оборони та в часи коли він був частиною Північного фронту фактично не висвітлена, мотивуючи це тим що вона не мала своїх особливостей й не варта детальної уваги. Разом з тим саме в цих працях вперше підіймається питання медичних кадрів та науковців в системі медичного забезпечення, яке в подальшому потребувало досить детального розгляду.

Література:

•1.       Багдасарьян С.М. Военная медицина на Ленинградском фронте / С.М. Багдасарьян // Военно-медицинский журнал. - 1944. - №3-4. - С.3-7; 1

•2.       Верховский Д.Н. Медицинское обеспечение войск Ленинградского фронта / Д.Н. Верховский //Военно-медицинский журнал. - 1944. - №3-4. - С.8-16; 2

•3.       Висковский С.В. Противоэпидемическое обеспечение войск в условиях Ленинградского фронта / С.В. Висковский // Военно-медицинский журнал. - 1944. - №3-4. - С.36-42; 3

•4.       Гельштейн Э.М. Некоторые вопросы организации терапевтической помощи на Ленинградском фронте / Э.М. Гельштейн // Военно-медицинский журнал. - 1944. - №3-4. - С.26-35; 4

•5.       Куприянов П.А. Некоторые вопросы организации хирургической помощи на Ленинградском фронте / Куприянов П.А. // Военно-медицинский журнал. - 1944. - №3-4. - С.17-25; 5

•6.       Павловский В.Н. Медицинское обеспечение наступательных операций армии / В.Н. Павловский // Военно-медицинский журнал. - 1944. - №3-4. - С.54-69;

E-mail: Woozik@list.ru

Залиште коментар!