Скавронська Н.В., Стопчак А.Ю. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО
Скавронська Н.В.
Студентка групи ФК-08-2 спеціальності Фінанси і кредит Хмельницького національного університету
Стопчак А.Ю.
Ст. викладач кафедри Фінансів та банківської справи Хмельницького національного університету
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. Грошово-кредитне регулювання є невід'ємною складовою теорії та практики економічної системи в Україні, макроекономічної політики загалом. Ускладнення економічних процесів, зміцнення взаємозв'язку товарних і грошових ринків активізує увагу до формування теоретичних засад і розробки конкретних важелів впливу на грошово-кредитні відносини, що враховують як досвід, накопичений практикою грошово-кредитного регулювання розвинених країн, так і унікальність і складність трансформаційних процесів у сучасній економіці. В умовах світової фінансової кризи особливо гостро виявились проблеми в грошовій системі України, пов'язані з нестабільністю монетарної сфери. Значний вплив мала дестабілізація грошової системи на поглиблення кризових явищ в реальній економіці, що супроводжується скороченням кредитних ресурсів комерційних банків та їх значним подорожчанням. Різке падіння курсу української гривні, неповернення депозитів та загроза банкрутства багатьох комерційних банків примусили підвищити обсяги державного регулювання грошових систем, що обумовлює актуальність проблеми. Пошук нових методів та інструментів державного регулювання грошового обороту, спроможних його стабілізувати, набуває першочергового значення в структурі державного грошово-кредитного регулювання.
Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Окремі аспекти грошово-кредитного регулювання вивчалися в працях відомих сучасних економістів, зокрема А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, А. Данилснка, В.Лагутіна. В.Литвицького, А. Мороза, М.Пуховкіної, О. Шарова та ін.
Метою роботи є визначення проблем та перспектив грошово-кредитного регулювання в Україні.
Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку більшість держав, у тому числі і Україна формують свої власні моделі державного регулювання. Одним з інструментів державного регулювання є грошово-кредитна (монетарна) політика.
Основною метою грошово-кредитної політики є допомога економіці в досягненні загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю й стабільністю цін. [1,с 12].
Грошово-кредитне регулювання економіки здійснюється через НБУ шляхом регулювання попиту і пропозиції на залучені кошти. Грошово-кредитна політика НБУ залежна економіки проводиться або в формі кредитної експансії, або кредитної рестрикції. Кредитна експансія проводиться в період економічного спаду, коли необхідно активізувати кон'юнктуру ринку. Розширити обсяги Виробництва, збільшити зайнятість тощо. Кредитна експансія - інтенсивне розширення кредитних операцій з метою отримання прибутку. Вона включає зниження офіційних ставок центральних банків і розширення лімітів на їх облікові та ломбардні операції, зміну норм обов'язкових резервів (або їх скасування) кредитних установ, купівлю цінних паперів на відкритому ринку, розширення купівлі комерційних банків іноземної валюти і зниження процентної ставки за операціями, скасування кількісних обмежень на кредити.
Політика кредитної рестрикції проводиться з метою отримання інвестиційної діяльності подорожчання кредитних ресурсів змушує інвесторів вкладати тільки в найбільш ефективні прибуткові проекти, сприяє росту державних інвестицій, залученню на депозити фінансово-кредитних установ.
Загальні методи регулювання забезпечують вплив центрального банку на кредитний ринок у цілому, а селективні уможливлюють регулювання окремих видів кредитної діяльності комерційних банків [2, с 64].
Економічна та фінансова криза значно вплинула на функціонування грошово-кредитного ринку у 2009 році. Велике боргове навантаження приватного сектору в умовах обмеження доступу до зовнішніх джерел запозичень створювало підґрунтя для девальваційного тиску на гривню навіть в умовах поступового покращення зовнішньої кон'юнктури для українських експортерів. Одночасно погіршення фінансового стану позичальників негативно вплинуло на фінансову стійкість банків.
У 2009 монетарна політика Національного банку України залишалася жорсткою. Кредитування банків відбувається, в основному, через підтримку проблемних фінансових інститутів - з початку року видано 44,2 млрд. грн. кредитів. При цьому доступ банків до «вікна овернайт» істотно обмежений в поточному році: 12,7 млрд. грн. з початку року проти 48,8 млрд. грн. за аналогічний період 2008 року.
Можливість НБУ сприяти відновленню економіки також обмежена зараз низькою схильністю банків до ризиків в умовах якості їх активів, що погіршується. Так, валовий об'єм виданих кредитів скоротився за 2009 на 1,3% (+32% за аналогічний період попереднього року).
Комерційні кредити зростали більш швидкими темпами між 2006 та 2009 роками: в 3,7 рази - кредити в грн., 4,6 рази - валютні кредити , з USD 12 млрд. в 01/2006 до USD 60 млрд. в 10/2008
Подальший розвиток кредитного портфелю банку в 2009-2010 роках відображає фінансову кризу та її наслідки:
- кредити в гривні продовжували зростати в 2009 році, здебільшого завдяки державній підтримці державних компаній та банків: +9% в четвертому кварталі 2008 року, +14% в 2009 році, +10% в 2010 році;
- кредити у валюті, якщо брати в доларовому еквіваленті, зменшились на 6% в четвертому кварталі 2008 року, -11% в 2009 році, -5% в 2010 році[3].
За інформацією міжнародних рейтингових агентств, частка реструктуризованих кредитів в банках, які вони оцінюють, в середньому становить 35%. Окремо від цих кредитів, ще існує прострочена заборгованість, яка складає більш ніж 10% від кредитів.
Але комерційні кредити, якщо брати в доларовому еквіваленті, збільшились на 3,5% з початку 2010 року. Кредити масово пролонгуються або реструктуризуються. За рекомендацією НБУ, деякі валютні кредити фізичним особам конвертуються в гривню, щоб полегшити тягар по сплаті відсотків за кредитом.
Ситуація на грошово-кредитному ринку наприкінці 2010 року характеризувалася збереженням позитивних тенденцій до збільшення коштів населення в банках, зниження вартості ресурсів та поступового відновлення кредитування банками підприємств реального сектору економіки.
Що ж стосується 2011року то залишки кредитних вкладень у поточному році щомісячно зростали (крім січня) і за підсумками січня - вересня 2011 року їх приріст становив 9,5 % - до 792,9 млрд. грн. Такий приріст забезпечено за рахунок збільшення кредитів, наданих у національній валюті (на 17,8 %). Залишки кредитів, наданих в іноземній валюті, майже не змінилися. У річному вимірі збільшення загального обсягу кредитних вкладень за підсумками вересня поточного року становило 10,1 % порівняно з 0,9 % за станом на початок 2011 року та зі зменшенням на 0,5 % за станом на початок жовтня 2010 року[3].
Збільшення загального обсягу кредитних вкладень відбулося завдяки активізації корпоративного кредитування. Цьому, зокрема, сприяло поліпшення надійності суб'єктів господарювання як позичальників з огляду на покращення їх фінансового стану. Загальний обсяг залишків кредитів, наданих суб'єктам господарювання, протягом січня - вересня 2011 року збільшився на 13,7 % - до 590,7 млрд. грн. Збільшення залишків кредитів у національній валюті (16,5 %) перевищило аналогічний показник в іноземній валюті (8,9 %).
Також у 2011 році спостерігається покращення кредитоспроможності населення, що сприяло суттєвій активізації кредитування фізичних осіб у національній валюті. За підсумками січня - вересня 2011 року залишки кредитів, наданих населенню в національній валюті, збільшилися на 24,5 %, в іноземній валюті - зменшилися на 12,3 %. Як результат, загальний обсяг залишків кредитів, наданих фізичним особам, протягом дев'яти місяців 2011 року зменшився на 1,1 %[3].
Потрібно визначити, щодо проблем важливу роль відіграють внутрішні і зовнішні чинники фінансової кризи в Україні, адже вони мають значний вплив на нинішню економічну ситуацію: це постійне збільшення соціальних виплат, незалежно від показників зростання виробництва праці й товарного забезпечення, як для внутрішнього споживання, так і для експорту. У підсумку це призвело до того, що експортерів «викинуло» зі світового ринку, щойно кон'юнктура на них знизилась, а зростання споживчого попиту дедалі більше покривалось за рахунок імпорту; негативне сальдо торгового балансу; сума іноземних кредитів за перше півріччя 2008 р. досягла 85 млрд дол., що в 2,2 рази перевищує державні резерви. А у зв'язку зі світовою фінансовою кризою комерційні банки та підприємства втратили можливість постійно брати зовнішню позику задля погашення старих кредитів. Існує думка, що цей фактор став вирішальним у готовності МВФ надати кредит Україні; виникнення дисбалансу між попитом і пропозицією іноземної валюти, що зумовило зниження курсу національної валюти. Що стосується зовнішніх чинників, слід зазначити, що вони лише збільшили дію внутрішніх.
Проведення сучасної грошово-кредитної політики потребує складних й відповідальних завдань, з якими потрібно вчасно і кваліфіковано справлятися.
Побудова майбутньої стратегії грошово-кредитної політики України повинна базуватися на адекватній оцінці стану економіки, її об'єктивних тенденцій, ступенях розвитку банківської системи, фондового ринку, інституційного забезпечення монетарної політики, розвинутості її інструментів, характеру взаємозв'язків макроекономічних і монетарних параметрів тощо. Слід також враховувати чинне законодавство і не намагатися його змінити лише з метою ефективного запровадження стратегії, оскільки практика свідчить, що в умовах України законодавчі зміни - це дуже складний, занадто політизований, довготривалий процес, наслідки якого можуть суттєво відрізнятися від початкових намірів. З світового досвіду відомо, що існує можливість врегулювання всіх питань, пов'язаних із монетарною стратегією, на рівні нормативно-правових актів і неформальних угод. Тому у майбутньому Національному банку та уряду України слід частіше звертатися саме до цих методів [6,с 63].
Висновки. Таким чином, світова фінансова криза продемонструвала, наскільки ще вразлива економіка України до екзогенних (зовнішніх) шоків. Держава та Національний банк повинні використовувати весь спектр можливостей регулювання, а грошово-кредитна політика, у свою чергу, - використовувати системно-структурний підхід для того, щоб не допустити поглиблення фінансової кризи, запобігти подальшій девальвації національної валюти, стримати зростання безробіття та підвищити довіру до банківської системи.
Світова фінансова криза відчутно позначилася на Українському грошовому ринку, однак дослідження державної монетарної політики довели, що багатьох наслідків можливо було б уникнути, якби Національним банком України проводилася виважена грошово-кредитна політика. Дослідження наявних заходів боротьби з фінансовою кризою дозволило навести низку заходів грошово-кредитної політики, які б змогли в недалекому майбутньому значно покращити стан грошового обігу України.
До основних з числа цих заходів можливо віднести:
- реальне прив'язування монетарної політики до попиту підприємств, тобто збільшення частки рефінансування банків під виробничі векселі%
- націоналізація активів проблемних банків;
- використання керованого плаваючого курсу гривні з поступовим переходом до вільного обмінного плаваючого курсу;
- контроль над зовнішнім боргом приватного сектору;
- реанімація фондового ринку;
- подолання значних масштабів доларизації української економіки.
Література:
•1. Коновалова С.О. Специфіка кредитно-грошової політики в умовах світової фінансової кризи //Інвестиції:практика та досвід. - 2009. - №8. - С. 12-17
•2. Філатова О.В. Теоретичні та прикладні аспекти державного управління грошово-кредитною політикою // Економіка та держава. - 2009. - № 7. - С. 63 - 68.
•3. Сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України // http://www.bank.gov.ua.
•4. Михайличенко М. Думка експерта: Монетарна політика НБУ залишається жорсткою // Українська правда. - 2009. - № 2. - С. 62-64.Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/.
•5. Кухарська Н. Специфіка грошово-кредитного регулювання в Україні // Економіст. - 2009. - № 3. - С. 55 - 57.
e-mail: nelja-skavrnska@mail.ru, SAnnaU@i.ua
