Скок Т.Л., Стельмащук Н.М. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ ТЯСМИН (СМІЛА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.) ЗА 2011 РІК
Скок Т.Л., Стельмащук Н.М.
аспіранти кафедри зоології ЖДУ імені Івана Франко
ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ ТЯСМИН (СМІЛА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.) ЗА 2011 РІК
Тясмин - права притока Дніпра завдовжки 161 км, з площею басейну 4540 км2. Річище звивисте, з чотирма основними поворотами по всій довжині. Річка рівнинна, похил становить 0,34 м/км. Починається вона з декількох невеликих джерел у верхній частині глибокої балки, розмиваючи піски та інші легкі породи третинного (глини) й четвертинного (леси) періодів на поверхні Українського щита. У середній течії (до Сміли Черкаської обл.) Тясмин пробиває собі шлях крізь кристалічні породи (переважно граніт), що утворили Придніпровську височину. Біля Сміли й нижче він знову протікає в піщаних відкладеннях, а в пригирловій частині - через кристалічні породи [2, 6]. Береги Тясмина біля Сміли невисокі. Правий берег крутий, являється нагірним плато з ярами й балками, по яких до русла вноситься мул, лівий - пологий, замулений, представлений широкою заплавою. Швидкість течії Тясмина в період межені становила 0,2-0,3 м/сек біля правого берега і близько 0,5 м/сек в призаплавному секторі.
Велику середовищеутворюючу роль для місцевої фауни відіграють вищі водяні рослини. Серед них домінує група повітряно-водяних: рогіз широколистий (Typha latifolia L.), очерет звичайний (Phragmites australis L.). Асектаторами першого рангу є занурені рослини: рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus L.), рдесник плавучий (P. natans L.), З-поміж вільноплаваючих рослин наявні ряска мала (Lemna minor L.), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.) [3-5].
За класифікацією Альокіна [1] води Тясмина відносяться до гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвих. Основні гідрохімічні показники річки у пункті досліджень в 2011 р. загалом не перевищували ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (табл. 1) за виключенням ХСК, БСК-5, вмісту розчинного кисню та нітратів. Два перших показника не відповідали нормі впродовж усього року і коливалися в межах 15,7-39,4 мг/дм3 (ХСК) та 2,4-4,4 мг/дм3 (БСК-5). Концентрація кисню у воді вже навесні зменшилась до рівня 4,3 мг/дм3 (норма для водойм рибогосподарського призначення >6мг/дм3). В липні-серпні вона дорівнювала 2,11 мг/дм3, що негативно позначилося на життєдіяльності зябродишних представників фауни, зокрема призвело до замору риби. В другій половині року концентрація нітратів трималася на рівні 26,55-49,28 мг/дм3 (2,9-5,4ГДК). Це стало додатковою причиною гіпоксії тварин (у т. ч. й легеневих), оскільки нітрати пригнічюють активність ферментів, які відповідають за процеси окисного фосфорилювання. Так в останній декаді серпня було зафіксовано суттєве зменшення чисельності молоді черевоногих молюсків ставковика озерного (Lymnaea stagnalis L.) та витушки рогової (Planorbarius corneus L.) в заплавній ділянці Тясмина. Ця вікова група молюсків, як і будь-які ювенільні особини інших видів, характеризується недостатнім розвитком детоксикуючих систем.
Таблиця 1. Деякі гідрологічні та гідрохімічні показники р. Тясмин (Сміла Черкаської обл.) за 2011 р.
| Показник | I квартал | II квартал | III квартал | IV квартал | ГДК за СанПиН №4630-88 |
| t °С | 2 | 19 | 26 | 7 | - |
| Запах (бал) | 1 | 1 | 1 | 0 | 2 |
| Прозорість (см) | 30 | 25 | 26 | 26 | 20 |
| Кольоровість (град.) | 25 | 40 | 50 | 60 | - |
| Розч. кисень (мг/дм3) | 11,2 | 4,3 | 2,11 | 10,3 | >4 |
| рН | 7 | 7,5 | 6,8 | 7,3 | 6,5-8,5 |
| Завис. реч. (мг/дм3) | 19,1 | 20,5 | 23,4 | 25,8 | - |
| Сухий зал. (мг/дм3) | 509,7 | 780 | 698,8 | 515 | 1000 |
| ХСК (мг/дм3) | 15,7 | 39,4 | 24,75 | 29,7 | 15 |
| БСК-5 (мг/дм3) | 2,4 | 3,6 | 3,2 | 4,4 | 2,26 |
| Амоній (мг/дм3) | 0,31 | 0,55 | 0,196 | <0,1 | 2,56 |
| Нітрити (мг/дм3) | 0,029 | 0,022 | 0,091 | 0,23 | 3,3 |
| Нітрати (мг/дм3) | 3,9 | 5,6 | 26,55 | 49,28 | 45 |
| Хлориди (мг/дм3) | 57,4 | 81,43 | 59,3 | 38,96 | 350 |
| Сульфати (мг/дм3) | 19,7 | 93,78 | 22 | 56,93 | 500 |
| Залізо (мг/дм3) | 0,23 | 0,25 | <0,1 | <0,1 | 0,4 |
| Лужність
(мг-екв/дм3) |
7,5 | 7 | 7,4 | 6,9 | - |
| Жорсткість (мг-екв/дм3) | 6,2 | 5,6 | 3,8 | 6,35 | 7 |
| Кальцій (мг/дм3) | 56,1 | 48,1 | 34,05 | 63,23 | - |
| Магній (мг/дм3) | 20,6 | 19,4 | 20,04 | 23,05 | - |
| Фосфати (мг/дм3) | 0,58 | 0,7 | 1 | 0,69 | 3,5 |
| Марганець (мг/дм3) | 0,042 | <0,005 | 0,038 | <0,005 | 0,1 |
| СПАР (мг/дм3) | <0,1 | <0,1 | <0,1 | <0,1 | 0,1 |
| Мідь (мг/дм3) | 0,09 | 0,1 | 0,073 | 0,06 | 1 |
| Перманган. окисн. (мг/дм3) | 5,3 | 5,7 | 6,11 | 6,08 | - |
| Цинк (мг/дм3) | 0,01 | 0,009 | 0,007 | 0,009 | 1 |
| Нафтопрод. (мг/дм3) | <0,3 | <0,3 | <0,3 | <0,3 | 0,3 |
| Феноли (мг/дм3) | <0,001 | <0,001 | <0,001 | <0,001 | 0,001 |
Література:
1. Алекин О. А. Основы гидрохимии. Л.: Гидрометеоиздат, 1970. 444 с.
2. Географічна енциклопедіяУкраїни: в 3-х томах / Редколегія: О.М. Маринич (відпов. ред.) та ін. - К.: «Українська радянська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1989.
3. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Определитель высших растений Украины - Киев: Наук. думка, 1987 - 548 с.
4. Новиков В.С., Губанов И.А. Школьный атлас-определитель высших растений: Кн. для учащихся - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1991 - 240 с.
5. Чорна Г.А. Флора водойм і боліт Лісостепу України. Судинні рослини. - Київ: Фітосоціометр, 2006 - 184 с.
6. Шлапак В.В. Типологічна характеристика трав'яної рослинності Чигиринського та Олександрівського піщаних масивів / Науковий вісник НЛТУ України, 2010, вип. 20.10. - С. 45-49.
