Скороходько К.В. ВПЛИВ РІВНЯ ДЕЦЕНТРАЦІЇ НА ВИБІР СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ У РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Скороходько Катерина Віталіївна

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

ВПЛИВ РІВНЯ ДЕЦЕНТРАЦІЇ НА ВИБІР СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ У РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ Ранній юнацький вік - це період вибору професії, безпосередньої підготовки особистості до життя як дорослої людини. Необхідність самовизначення старшокласника та необхідність вибору свого життєвого шляху у суспільстві, де в усіх сферах: економічній, політичній, культурній тощо - постійно тримається висока напруга, яка ставить юнака у стан боротьби з труднощами, тобто, в стан внутрішнього конфлікту. Нестійка внутрішня позиція юнака безпосередньо впливає на соціальні взаємини з однолітками. Міжособистісне спілкування і потреба бути зрозумілим іншими у ранній юності є однією з значущих сфер активності особистості. Потреба в розумінні є  однією з головних психологічних потреб людини як соціального індивіда. Без уміння людей розуміти одне одного неможливо уявити успішність міжособистісного спілкування.  Взаєморозуміння передбачає, що кожен із партнерів по взаємодії враховує не тільки свої власні потреби, мотиви, цінності, а й відповідні запити іншого. Саме децентрація - здатність людини відійти від власної егоцентричної позиції, беручи до уваги точку зору іншої людини, забезпечує успішне вирішення конфліктних ситуацій.    Децентрація є важливим компонентом спілкування на поведінковому, когнітивному та емоційному рівнях. Децентрація, ідентифікація, рефлексія та емпатія виконують пізнавальну функцію у спілкуванні за умови, якщо індивід при взаємодії орієнтується на позицію, точку зору іншого. Децентрація забезпечує сприйняття людини як об'єкта поведінкових характеристик, на основі яких формуються уявлення про його наміри, думки, здібності, емоції, установки та ін. Джерелом децентрації виступає безпосереднє спілкування з іншими людьми. Розвиток децентрації починається саме у ставленні особи до інших людей. Дж.Смедслунд вважає, що важливу роль у розвитку децентрації відіграють комунікативні конфлікти. Під час яких відбувається зіткнення суперечливих точок зору, що спонукає суб'єкта до перетворення образів, понять та уявлень у власній пізнавальній позиції. У свою чергу Д. Флейвел пов'язує з децентрацією успішне і безконфліктне при­йняття іншої людини. На нашу думку, сприйняття та розуміння іншої людини - дуже складний процес взаємодії. Спроможність поставити себе на місце іншого повинна сприяти вирішенню конфліктної ситуації, а не здатність до децентрації навпаки - ускладнювати процес взаємодії. У свою чергу Т.І. Пашукова у своїх дослідженнях стверджує, що саме тип взаємодії впливає на рівень децентрації (а не децентрація на тип взаємодії), і саме конкуренція (змагання) більше впливає на рівень децентрації ніж кооперативні відносини. Ми вважаємо, що врахування точок зору і позицій інших людей є важливим способом попередження і подолання конфліктів. У конфліктних ситуаціях кожен з учасників конфлікту зосереджений на власній точці зору. Механізм децентрації «відміняє зосередження» на власній позиції і забезпечує скоординування власної точки зору, своїх дій з уявленнями іншої людини.

     У нашому дослідженні ми спробували визначити як рівень децентрації впливає на стиль поведінки у конфліктній ситуації. У якості досліджуваних виступили учні старших класів, віком 16 - 18 років. Вибірка склала 107 осіб (49 хлопців та 58 дівчат).

      Децентрацію ми розглядали як важливий компонент міжособистісного розуміння.

     Тест К.Томаса дозволив нам виявити основні позиції, форми поведінки, які займає особистість під час взаємодії: суперництво, співпраця, компроміс, уникнення, пристосування. Результати емпіричного дослідження показали, що 31,8% осіб раннього юнацького віку у конфлікті обирають стиль поведінки змагання (суперництво), що проявляється у прагненні задовольнити свої інтереси в збиток іншим. 28,7% осіб обирають компроміс - зосередженість на взаємних поступках, враховуючи як свою позицію, так і позицію іншого. 19,6% юнаків надають перевагу пристосуванню у конфліктній ситуації, тобто готовності пожертвувати власними інтересами заради іншого. 7,5% досліджуваних обирають стиль поведінки співпраці (кооперація), що передбачає повне задоволення інтересів усіх учасників конфлікту і 7,5% обирають уникнення конфлікту, що проявляється у відсутності прагнення до співпраці.

       Якщо враховувати гендерний аспект, то було виявлено, що стиль поведінки змагання досить високий саме у хлопців (41,6%). Хлопці у ранньому юнацькому віці прагнуть продемонструвати свої фізичні можливості, тому часто вирішують конфлікти за допомогою фізичної сили задля того, щоб укріпити або затвердити свої позиції у колі однолітків (референтна група). Порівняно з хлопцями, дівчата у цьому віці відчувають потребу в спілкуванні (інтимній дружбі), тому показники дівчат розділилися між стилями поведінки компромісу (28,5%) та змагання (26,1). Серед хлопців теж високий показник компромісу (29,1%). Пристосування як стиль поведінки обирають 21,4% дівчат та 16,6% хлопців. Низькими залишаються показники у виборі співпраці як стилю поведінки в конфлікті (9,5% дівчат і 4,1% хлопців) та уникнення (8,3% хлопців та 2,3% дівчат).

    Результати нашого дослідження показали, що високий рівень децентрації притаманний у достатній мірі усім стилям поведінки. Найвищим показником є стиль пристосування у конфлікті(16%). Такі особи характеризуються конформністю,  намагаються спільно діяти з іншою особистістю, погоджуються з нею за всіма питаннями, турбуються про інтереси та бажання іншого і при цьому ніколи не намагаються відстоювати власні інтереси. Високий рівень децентрації властивий юнакам, які обирають стиль компромісу (12%). Особистість, яка обирає цей стиль поведінки у конфлікті здатна певною мірою поступатися власним інтересам, активна і раціональна, завжди висуває взаємовигідні пропозиції, має потребу у співпраці. 8% осіб раннього юнацького віку з високим рівнем децентрації обирають суперництво (змагання) як стиль поведінки у конфлікті. Це особи, яким притаманне задоволення і відстоювання власних потреб у першу чергу. Особам з середнім рівнем децентрації у однаковій мірі притаманні такі стилі поведінки як змагання (8%) та пристосування (8%). Уникнення обирають 4% осіб з середнім рівнем децентрації. Абсолютно не притаманними стилями для осіб з середнім рівнем децентрації залишаються співпраця та компроміс. Низький рівень децентрації у однаковій мірі (4%) притаманний усім стилям поведінки у конфлікті, окрім співпраці.

       У ході нашого дослідження нам вдалося встановити зв'язок між високим рівнем децентрації та вибором стилю компромісу як стратегії вирішення конфліктної ситуації. Досить цікавими виявилися результати у виборі стилю поведінки співпраці: лише 4% юнаків з високим рівнем децентрації обирають цей стиль поведінки у конфлікті. Але співпраця характерна виключно особам з високим рівнем децентрації. Особам з середнім і низьким рівнями дана стратегія виходу з конфлікту не властива взагалі.

     Найбільш характерним стилем виходу з конфлікту для осіб з високим рівнем децентрації є стиль пристосування (16%). Що зображує децентрацію не як бажання та готовність уявити себе на місці партнерів по спілкуванню, а як пристосування до точки зору іншого, відмовившись від власної позиції. Дані результати дозволяють зробити висновок, що високий рівень децентрації - це погляд на ситуацію з точки зору партнера по спілкуванню, без врахування власної позиції, що не є здатністю до об'єктивності.

Висновки: Отримані результати ми можемо трактувати як такі, що особи раннього юнацького віку перебувають на етапі трансформації підліткового егоцентризму в юнацьку децентрацію. Прагнення стосунків з іншими людьми, яке характерне для старшокласників, у даному випадку змушує юнака відмовитися від власної позиції і повністю прийняти думку іншої людини. Так, як у нашому дослідженні ми вимірювали рівень децентрації за допомогою методу «описати себе з позиції значимої особистості», то можемо зробити висновок, що така стратегія поведінки у конфлікті як пристосування, скоріше за все, буде проявлятися відповідно до значимої особи. Ми переконані, що на рівень децентрації та на вибір стратегії виходу з конфлікту впливає і досвід спілкування старшокласників з однолітками і позиція юнака у референтній групі, що є предметом вивчення у подальших наших дослідженнях.