XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Скворцова А. А. СТРУКТУРОВАНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ У РОЗГОРТАННІ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ПРИКЛАДІ КРЕДИТНИХ ДЕФОЛТНИХ СВОПІВ

Скворцова Анастасія Андріївна

студентка 4 курсу (бакалавр) спеціальності «Міжнародний бізнес» Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

СТРУКТУРОВАНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ У РОЗГОРТАННІ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ПРИКЛАДІ КРЕДИТНИХ ДЕФОЛТНИХ СВОПІВ

На думку більшої частини суспільства в основі світової фінансової кризи 2008 року лежать проблеми в системі іпотечного кредитування в США. Однак провідним фінансистам відомо, що корені сучасної світової рецесії слід шукати у неконтрольованих структурованих фінансових інструментах. Структурований фінансовий інструмент - особливий вид боргового зобов'язання, створений на основі сек'юритизації [3]. Його доходність залежить від простих фінансових інструментів, що входять до його складу. Зазвичай, він складається з кредитних продуктів у різноманітних проявах і одного чи кількох деривативів [1].

Слід відрізняти поняття структурованих фінансових інструментів та похідних інструментів, деривативів. До структурованих продуктів зараховують широке коло інструментів, багато з яких називають деривативами. Тобто похідні інструменти - більш вузький і простий клас [2]. Під час використання механізму структурованого фінансування цінні папери, створені в результаті процесу сек'юритизації, структуруються за певними класами з різноманітними характеристиками шляхом використання деривативів та продаються інвесторам, чиї вимоги відповідають характеристикам [4]. До характерних властивостей похідних фінансових інструментів відносять: похідність вартості; відношення до множини структурованих інструментів; строковість; відтворення потоків платежів; мінімальна потреба в інвестиційних ресурсах; фіктивний капітал [6]. Найбільш поширеними видами структурованих фінансових інструментів є: цінні папери, забезпечені житловою іпотекою; цінні папери, забезпечені активами (випущені в результаті сек'юритизації);  облігації, забезпечені борговими зобов'язаннями [3]. Техніка, за якої активи залишаються на балансі першого власника, отримала назву синтетичної сек'юритизації, яка на відміну від традиційної форми передбачає продаж ризику, а не всього активу. Передача кредитного ризику може здійснюватися різними способами. Одним з інструментів хеджування ризиків є кредитні деривативи. Найбільш поширеними видами даних деривативів є кредитні дефолтні свопи (CDS), кредитні спредові свопи (CSS), свопи повного повернення (TRS) та кредитно-дефолтні боргові зобов'язання (CDLN). Перші три види є позабалансовими інструментами на відміну від останнього [4].

Кредитний дефолтний своп (Credit Default Swap, CDS) - кредитний дериватив (своп), угода, згідно якої «Покупець» робить разові або регулярні внески (сплачує премію за кредитний ризик) «Емітентові», який бере на себе зобов'язання погасити виданий «Покупцем» кредит третій стороні у разі неможливості погашення кредиту боржником (дефолт третьої сторони) [5].

Дефолтні свопи дещо схожі на страхування. Найголовнішими є те, що їх можна продавати і купувати необмежену кількість разів, а також те, що цей дериватив має нерегульований статус (що виплило у відсутність серйозних гарантій платоспроможності та резервних фондів). Завдяки цьому немає точних відомостей про обсяг їх обороту [5]. Однак оцінкою обсягу ринку CDS займаються декілька інстанцій, в тому числі Британська банківська асоціація (BBA), Банк міжнародних розрахунків (BIS), Міжнародна асоціація деривативів (ISDA). За приблизними оцінками, на кінець другого кварталу 2008 року ринок CDS становив 15,5 трлн. дол. в США і 58 - у світі. А ВВП США у 2007 році дорівнював 13,8 трлн., і 54,3 у світі відповідно [8]. Обсяг торгів CDS на ринках, що розвиваються знизився на 28% в 2011 році до 1,053 трлн. дол. [5].

Як не дивно, але саме кредитні дефолтні свопи стали інструментом краху

світової фінансової системи. А криза субстандартної іпотеки була лише першим проявом провалу на ринку CDS, створених ще у 1997 році. Тоді великі західні інвестиційні компанії - такі як Merrіll Lynch, HSBC, Socіete Generale, Goldman Sachs, Lehman Brothers, BNP Parіbas, Bear Stearns - запропонували своїм клієнтам ряд продуктів, у яких ставка робиться на коливання біржового індексу, курсу валют або вартості бареля нафти. А вже у 2008 році Bear Stearns, Merrіll Lynch, Lehman Brothers зазнали нищівного удару фінансового цунамі. Рекордсменами по наданню CDS стали AIG - 440 млрд.$ та Lehman Brothers - 700 млрд. [10, с. 4-11]. Одна з найважливіших характеристик світової економіки до появи CDS полягала у відносно автономному існуванні фондового ринку та ринку нерухомості. Це дозволяло у випадку стагнації одного ринку переводити капітали на інший. У 2005 році ринок нерухомості досяг свого максимуму. Це призвело спочатку до зупинки цін на нерухомість, а потім до їх падіння. В даному випадку, капітали мали б перейти на інший ринок, однак нерегульовані CDS поєднали обидва ринки, що спричинило одночасне падіння акцій на фондовому ринку і стало каменем спотикання у 2008 році.

CDS часто слугують індикаторами зміни оцінки ризику інвестицій в той чи інший актив. Причому, CDS >700 означає практично неминучий дефолт [6]. Найбільш ліквідними в СНД є CDS на 5 р. - "CDS 5Y". Публікуються середні значення між покупкою та продажем. Зокрема, в Україні станом на кінець вересня 2010 CDS коливається в межах 550, на відміну від Китаю - 66 [7]. Якщо характеризувати ринок похідних фінансових інструментів в Україні, слід брати до уваги три важливі складові: державні цінні папери, корпоративні облігації, векселі. Найпривабливішими є два останні, оскільки зазвичай такі інструменти випускають компанії з гарною репутацією. Негативними факторами українського ринку є низькі обсяги більшості емісій облігацій, обмежене коло емітентів, невисокі обсяги та ліквідність ринку в цілому [9]. Однак, не дивлячись на це, обсяги кредитних дефолтних свопів зростали і так само, як і в інших країнах досягли критичної точки, зокрема у квітні 2009 індекс CDS встановився на рівні близько 3500, що є індикатором повного краху фінансової системи. Отже, для виходу зі складної фінансової ситуації урядам перш за все слід встановити регулювання на ринку кредитних деривативів.

Література:

•1.   What are Structured Investments? [Електронний ресурс]. URL:

 http://www.structuredinvestments.com/en/Structured_Investments.aspx

•2.   Производные инструменты. «Проинтегрируем»? [Електронний ресурс]. URL: http://www.dengi-info.com/archive/article.php?aid=1364

•3.   Структуровані фінансові інструменти (порадник для інвестиційних менеджерів) // Журнал «Цінні папери України», К.:2009.- №35 (577). [Електронний ресурс]. URL: http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=577&pub=4180

•4.   Д.О. Наумов Економічна сутність механізму структурованого фінансування //Актуальні проблеми економіки №7((97)), 2009. [Електронний ресурс]. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/APE/2009_7/237-251.pdf

•5.   Объем торгов CDS на развивающихся рынках в 2011 г. снизился до 1,05 трлн. долл. [Електронний ресурс]. URL: http://www.rbc.ua/rus/top/show/obem-torgov-cds-na-razvivayushchihsya-rynkah-v-2011-g-snizilsya-10022012141400

•6.   Глущенко А.С, Борисенко Д.М. Розкриття поняття «похідні фінансові інструменти» через узагальнення найбільш виражених їх властивостей та виконуваних функцій. [Електронний ресурс]. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/4538/2/Glychenko.pdf

•7.   Описание группы индексов. [Електронний ресурс]. URL: http://www.cbonds.info/index/index_detail/group_id/38

•8.   Голубицкий С. Кредитно-дефолтный своп - гильотина американской экономики // Бизнес-журнал. - №21 - 10 ноября 2008. [Електронний ресурс]. URL: http://www.wfi.su/content/view/483/50/

•9.   Алексей Ковалев. Кредитные деривативы - будущее банковского риск-менеджмента [Електронний ресурс]. URL: http://gaap.ru/articles/77173/

•10.  Рогач О.І. Світова фінансова криза як прояв суперечностей сучасної глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. - Вип. 82. Ч.2 - К.: ВПЦ "Київський університет", Інститут міжнародних відносин. - 2009. -  с. 4-11


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>