XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Слободянюк Ю. Ю., Ліщинська Л. Б. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВ З ПОЗАБЮДЖЕТНИМИ ФОНДАМИ

студентка, Слободянюк Ю. Ю.

Науковий керівник: доц. Ліщинська Л. Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВ З ПОЗАБЮДЖЕТНИМИ ФОНДАМИ

Сьогодні система загальнообов'язкового державного соціального страхування є дуже складною щодо адміністрування страхових внесків, обтяжливою для підприємств і неефективною з огляду на адміністративні витрати для забезпечення функціонування чотирьох фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.  Проте від ефективної  роботи  системи  соціального  страхування  залежить  соціальна  захищеність мільйонів  громадян,  гарантована Конституцією України.    Саме тому питання контролю за справлянням єдиного соціального внеску є визначальним та потребує розгляду.

Аналіз публікацій дає підстави стверджувати про те, що дослідженням питання порядку справляння ЄСВ присвячені роботи таких вчених:  В.  Базилевич, В. Баранова,  М. Азаров, О. Максимчук,  Л. Ільчук, С. Навроцький та ін.  Проте ці наукові дослідження більше стосувалися безпосередньо питань  соціального  страхування, а  не  аспектів  обліку й контролю. Саме тому  і досі залишається   недостатньо розкритим, а  тому потребує більш детального подальшого  вивчення , питання проведення контрольних заходів Пенсійним фондом України та його територіальними органами щодо перевірки платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Метою статті  є розкриття  сутності  та особливостей обліку ЄСВ та порядку  здійснення Пенсійним  фондом України  і  його  територіальними  органами планових та позапланових перевірок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що унеможливить порушення.

8 липня 2011 р. Президент України підписав Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ. Таким чином, з  цього року значно спростилася система адміністрування внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової  втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку  є один  - єдиний соціальний внесок.  Слід звернути увагу на те, що чинні закони, які регулюють пенсійну систему  та систему соціального страхування в Україні, будуть діяти у  тих частинах, що не суперечать Закону про єдиний соціальний внесок [4, С.164].

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  -  консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених  законодавством, прав  застрахованих  осіб  та  членів  їхніх  сімей  на отримання страхових виплат (послуг) за фактичними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування [1].

 Особливості обліку  контролю нарахування  та сплати ЄСВ включають:

1.  Застосування при розрахунку ЄСВ різних ставок внесків (і різних видів розрахунків внесків) для різних видів нарахувань.

2. При  визначенні максимальної  величини бази ЄСВ виплати враховуються у вищезгаданій послідовності.

3.  При  нарахуванні  зарплати  за  попередні  періоди  (у  т.ч.  при  уточненні  інформації про відпрацьований час  і виправлення помилок)  вони  включаються  до  заробітної плати  того  місяця,  в  якому  були  зроблені нарахування, але  у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму  для  працездатних  осіб. 

4. Крім того, у п. 2 ст. 7 закону № 2464-VІ міститься новий порядок обчислення  ЄСВ  для  виплат,  які  нараховуються більш ніж за один календарний місяць. Так, ЄСВ нараховується на суму, що визначається  шляхом  ділення  зарплати  (доходу),  виплаченої  за  результатами  роботи,  на  кількість місяців, за які вона нарахована, для: 

- осіб, які працюють у сільському господарстві,  зайняті на сезонних роботах, виконують роботи  (надають послуги)  за цивільно-правовими договорами; 

-  творчих працівників (архітекторів, художників,  артистів, музикантів,  композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів); 

-  інших  осіб,  які  отримують  заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги),  строк  виконання  яких  перевищує календарний місяць.

5. Суми відпускних  і лікарняних включаються в доходи того місяця, за який проведено нарахування, в сумі, яка випадає на дні відпустки (хвороби) відповідного місяця [1; 4, С. 165-166]. 

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року N 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [3].

Сплачувати єдиний внесок слід виключно в національній валюті.

Постановою Кабінету Міністрів України  від  9  березня 2011  р. № 233  затверджено «Порядок  проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових  та  позапланових  перевірок  платників  єдиного  внеску  на  загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування» [2]. Необхідність проведення таких перевірок зумовлена положеннями статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,  згідно  з  якою Пенсійний фонд  та його  територіальні  органи мають право: проводити не частіше ніж один раз на календарний  рік планову, а у випадках, передбачених законом, - позапланову перевірку на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб-підприємців бухгалтерських книг, звітів,  кошторисів  та  інших  документів  про  нарахування,  обчислення  та сплату єдиного внеску; отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки [2].

Планові та позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника єдиного внеску, а в разі відсутності у платника єдиного внеску приміщення така перевірка може бути проведена в приміщенні органу Пенсійного фонду.

Джерелами інформації для проведення планових та позапланових перевірок є  бухгалтерські книги, звіти, кошториси та інші документи.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №233, планова  перевірка  передбачається  у  квартальному плані, який затверджується до 25 числа  останнього  місяця  кварталу,  що  передує плановому, відповідним органом Пенсійного фонду України.

Періодичність проведення таких перевірок визначається з урахуванням   ступеня   ризику   від   провадження   господарської діяльності суб'єктами господарювання [5, С. 199-200].

Критеріями,   за   якими   оцінюється   ступінь   ризику  від провадження  господарської діяльності щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, є порушення порядку:

•-         нарахування єдиного внеску;

•-         сплати єдиного внеску;

•-         подання звітності органам Пенсійного фонду України.

Відповідно  до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання відносяться   до  одного  з  трьох  ступенів  ризику  -  високого, середнього і незначного.

Планові  перевірки  платників  єдиного  внеску  з  високим ступенем ризику проводяться не частіше ніж один  раз  на  рік,  із середнім  - не частіше ніж один раз на два роки,  з незначним - не частіше ніж один раз на п'ять років.

Строк   проведення   планової   перевірки    не    повинен перевищувати   15   робочих   днів,   а   для   суб'єктів   малого підприємництва - п'ятьох робочих днів.

Позаплановою  перевіркою  є  перевірка  платника   єдиного внеску,  яка  не  передбачена  у  квартальному плані роботи органу Пенсійного фонду України.

Строк  проведення  позапланової   перевірки   не   повинен перевищувати десяти робочих днів, а для платників єдиного внеску - суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку проведення  планових  та  позапланових перевірок не допускається [2].

Питання,  які підлягають перевірці,  та форма акта про її результати затверджуються Пенсійним фондом України.

 Платник єдиного внеску  має  право  оскаржити  результати перевірки в установленому законом порядку.

За ініціативою органів державного нагляду може призначатися аудиторська перевірка діяльності Пенсійного фонду із забезпечення збору та обліку єдиного внеску. Фінансування проведення такої перевірки здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України [2].

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (Табл. 1).

Крім того, на суму недоїмки нараховують пеню - 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу. Починають нарахування з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно [1].

Таблиця 1

Фінансова відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ

Зміст порушення Розмір штрафу
Ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ,  на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-ІV (п. 1 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464) 10 НМДГ (170 грн.)
Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного соцвнеску (далі - ЄСВ) (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464) 10% своєчасно несплачених сумм
Донарахування територіальним органом ПФУ або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464) 5% зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано суму, але не більше як 50% суми донарахованого ЄСВ
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464) 10 НМДГ (170 грн.)
Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ (п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464) 8-15 НМДГ (136-255 грн.)
Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів) (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464) 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сумм

         Розглянувши  діючу  систему  контролю  справляння  єдиного соціального внеску, можна стверджувати про те, що вона є активним стимулом до розширення відповідальності на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних  осіб-підприємців   щодо  нарахування,  обчислення  та  сплати  єдиного внеску. Крім того, своєчасній та належній сплаті єдиного соціального внеску, сприяє сукупність штрафних санкцій, які встановлені Законом від 08.07.2010 р. № 2464 - VІ  «Про збір та облік єдиного  внеску  на  загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування».

         Проте, передача частини повноважень органів управління відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що складають зміст їх контрольної функції (зокрема, повноважень з перевірки своєчасності та повноти нарахування і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), органам Пенсійного фонду України, на думку авторів статті, є нелогічною, оскільки Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування України є відносно відокремленими страховими фондами. Тому, пропонується відновити  права зазначених фондів в частині здійснення ними контрольних функцій у відповідних сферах загальнообов'язкового державного соціального страхування України.

         Таким чином, запровадженні єдиного внеску стало тільки першим кроком в процесі реформування всіх органів загальнообов'язкового державного соціального страхування та законодавства у цій сфері. Для забезпечення фіскальної ефективності ЄСВ пропонується створити єдиний орган, який забезпечуватиме виконання функцій щодо консолідації збору, ведення обліку та здійснення контролю за сплатою та використанням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Література:

1.Закон України № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування». -  Режим  доступу: http://salary.logicland.com.ua/.

2. Постанова Кабінету Міністрів України  від 9  березня 2011  р. № 233 «Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом  України та його територіальними  органами  планових  та  позапланових  перевірок  платників єдиного внеску на  загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування». - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/.

3.  Постанови правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року N 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». - Режим доступу:  http://www.pfu.gov.ua/.

4. Жадько К. С. Основні положення обліку і контролю єдиного соціального внеску (ЄСВ) / К. С. Жадько, Ткаченко О. С. // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №1. - С. 164-167.

5. Остапенко Т. М. Контроль нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску / Т. М. Остапенко // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - №11  - С. 198-202.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>