XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Смірнова Т.В., Собінов О.Г. РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ В ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ

Смірнова Т.В., Собінов О.Г.

Кіровоградський  національний технічний університет

РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ В ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ

Основне завдання вищої освіти - формуванні творчої особистості фахівця, здатного до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності. Вирішення цього завдання неможливе тільки шляхом передачі знань в готовому вигляді від викладача до студента. Студент з пасивного споживача  знань повинен стати їх активним творцем, що вміє сформулювати проблему, проаналізувати шляхи її вирішення, знайти оптимальний результат і довести його правильність. У цьому плані слід відзначити, що самостійна робота студентів (СРС) повинна стати  основою освітнього процесу .

Мета СРС - навчити студента осмислено і самостійно працювати спочатку з навчальним матеріалом та науковою інформацією, закласти основи самоорганізації і самовиховання з метою прищеплення вміння надалі безперервно підвищувати свою кваліфікацію. Вирішальна роль в організації СРС належить викладачеві, який повинен працювати з конкретною особистістю, з її сильними і слабкими сторонами, індивідуальними здібностями і нахилами. Завдання викладача - побачити і розвинути найкращі якості студента як майбутнього фахівця високої кваліфікації.

 Самостійна робота реалізується:

- під час аудиторних занять:  на лекціях, практичних і семінарських заняттях, при виконанні лабораторних робіт;

- поза рамками розкладу:  на консультаціях з навчальних питань, в ході творчих контактів, при ліквідації заборгованостей, при виконанні індивідуальних завдань і т.і.;

- при виконанні студентом навчальних і творчих завдань.
          В освітніх стандартах на позааудиторну роботу відводиться біля 60%  навчального часу студента, але цей норматив в багатьох випадках не витримується. Не завжди робиться експертна оцінка складності завдання і часу, необхідного на його виконання. Не завжди узгоджені за часом терміни подання домашніх завдань з різних дисциплін, що призводить до нерівномірності розподілу самостійної роботи за часом. Це  підштовхує студентів до формального відношення до виконання роботи, списування і, в кінцевому результаті, до зменшення часу, що реально витрачається студентом на СРС. Досить поширеним стало несамостійне виконання домашніх завдань, курсових проектів і робіт (іноді за плату), а так само списування та шпаргалки. Деякі навчальні завдання не налаштовані на активну роботу студентів, їх виконання часто може бути здійснено на рівні низки формальних дій, без творчого підходу і навіть без розуміння виконуваних операцій.

Активна самостійна робота студентів можлива тільки при наявності серйозної та стійкої мотивації. Найсильніший мотивуючий фактор - підготовка до подальшої ефективної професійної діяльності.

Серед внутрішніх чинників, що сприяють активізації самостійної роботи,  головним є розуміння корисності виконуваної роботи. Якщо студент знає, що результати його роботи будуть використані в лекційному курсі, в методичному посібнику, у лабораторному практикумі, при підготовці публікації чи іншим чином, то ставлення до виконання завдання істотно змінюється в кращу сторону і якість виконуваної роботи зростає.

Іншим варіантом використання чинника корисності є активне застосування результатів роботи в професійній підготовці. Так,  якщо студент отримав завдання на дипломну (кваліфікаційну) роботу на одному з молодших курсів, він може виконувати самостійні завдання з ряду дисциплін соціально-економічного, природничо-наукового і загальнопрофесійного циклів дисциплін, які потім увійдуть як розділи в його кваліфікаційну роботу.

Акцент на самостійну роботу вимагає і дещо іншої подачі матеріалу на лекціях, і відповідного методичного забезпечення. Вони повинні містити основний матеріал, широко проілюстрований задачами і прикладами, і ряд завдань для самостійної роботи. Наявність саме таких методичних розробок дозволяє студентам оволодівати матеріалом послідовно, при необхідності - більш глибоко.

На практичних і семінарських заняттях різні види СРС дозволяють зробити процес навчання більш цікавим і підняти активність значної частини студентів у групі. На практичних заняттях з природничо-наукових і технічних дисциплін потрібно не менше 1 години з двох (50% часу) відводити на самостійне вирішення завдань. Практичні заняття доцільно будувати таким чином:

- вступ викладача (цілі заняття, основні питання, які повинні бути розглянуті);

- теоретичне  опитування;

- розв*язаня 1-2 типових завдань біля дошки;
       - самостійне рішення завдань;
        - розбір типових помилок при рішенні (в кінці поточного заняття або на початку наступного).

Із різних форм СРС для практичних занять на старших курсах найкращим чином підходять "ділові ігри". Тематика гри може бути пов'язана з конкретними виробничими проблемами або носити прикладний характер, включати завдання ситуаційного моделювання з актуальних проблем і т.і. Мета ділової гри - в імітаційних умовах дати студенту можливість розробляти і приймати рішення.

Таким чином, розвивиток можливостей різних форм самостійної роботи, їх комплексне і вдумливе застосування дозволять разом з інтересом до дисципліни підвищити ефективність навчального процесу в цілому, його якість. Це особливо важливо в умовах ринкової економіки, де престиж і якість освіти стають визначальними факторами рівня розвитку суспільства, його місця в світовому співтоваристві.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>