XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сохан І.О. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛЬНО-ПРАВОВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

Сохан І.О.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛЬНО-ПРАВОВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

Узагальнення теоретичних даних показало, що морально-правова соціалізація студентів - складний та суперечливий психологічний процес, який характеризується структурною ієрархією взаємопов'язаних компонентів (морально-правової норми, морально-правової свідомості, морально-правової культури, морально-правового виховання та самовиховання, морально-правової регуляції, правомірної поведінки тощо), позитивно-емоційне поєднання яких дає можливість сформувати правопослушну та високоморальну особистість.

Серед чинників даного процесу було виокремлено: внутрішні (психологічні): рівень ціннісно-нормативної, мотиваційної, пізнавальної систем, ступінь соціальної відповідальності особистості, рівень розвитку емоційної сфери, особистісної конфліктності та агресивності; зовнішні (соціальні): психологічний клімат у студентському колективі, часовий (курс навчання), професійний (спеціальність) та територіальний фактори.

До складових морально-правової соціалізації молоді належать: переоцінка ціннісних орієнтацій, обмеження сфер інтересів, зниження рівня саморегуляції поведінки, стихійність морально-правового виховання, засвоєння правових норм, зростання рівня морально-правової культури тощо.

Проведене дослідження дозволило не тільки перевірити правильність теоретичних узагальнень і концептуальних побудов, а й дало змогу констатувати наявність серйозних проблем у морально-правовій сфері студентської молоді, зокрема того її аспекту, який стосується морально-правової соціалізації.

 Ґрунтовний аналіз структурних складових морально-правової соціалізації студентів, а також тих найістотніших зв'язків, які суттєвим чином позначаються на її ефективності, сприяв не тільки розумінню сутності цього поняття, а й розкрив низку проблематичних аспектів, сприяв процесу визначення найбільш ефективних засобів і методів формування морально-правової особистості.

Результати проведеного дослідження щодо підвищення рівня морально-правової соціалізації студентів продемонстрували визначальний вплив комплексу завдань морально-правового змісту на інтенсифікацію процесу морально-правового самоаналізу, самопізнання і самовиховання, ціннісно-нормативної системи, на засвоєння норм, правил.

У зв'язку з вищесказаним можна констатувати наступне:

1. Ціннісно-нормативна система становить основу морально-правової свідомості особистості, яка визначає поведінку людини у сфері найбільш суттєвих морально-правових відносин. Вона формується в результаті соціальної діяльності людини, функціонування і розвитку її потреб, вибору нею соціальних засобів їх задоволення. Аналіз ціннісно-нормативної системи сучасного студентства дозволив встановити, що визначена юнацтвом ієрархія цінностей відображає загальні тенденції розвитку як нашого суспільства, так і характерні особливості даного віку.

Виявлено, що у системі цінностей сучасної молоді пізнавальна та навчальна активність у сфері права та моралі не є значущими і займають практично останні позиції. Для підвищення ефективності та результативності даних процесів необхідно розвивати пізнавальну активність та формувати позитивне ставлення студентів до даної проблеми.  

2. Результати дослідження довели, що особливий вплив на нормативну поведінку та нормативні рішення має фактор спілкування та взаємодії при спільній груповій діяльності. Особистість характеризується стійким типом нормативної поведінки та нормативно-ціннісною системою; правомірна чи протиправна поведінка визначається реальними життєвими умовами соціалізації індивіда.

Як показало дослідження, причиною порушень норм є суто особистісний фактор студентів. Оволодіння ними правомірною поведінкою відбувається в результаті активної взаємодії молодої людини з найближчим оточенням; коли свідомо сприймає зовнішні регулюючі впливи, співставляє їх із власними потребами, цінностями, інтересами і на основі цього гальмує прояви одних і стимулює прояви інших вчинків і дій. Загальними умовами підвищення рівня їх правомірної поведінки є усвідомлення соціальної значущості зовнішніх регулюючих впливів. Виявлено, що даний аспект не залежить лише від особистісних (психологічних) характеристик особистості, великий вплив відіграє соціальне оточення.

3. Ефективною умовою морально-правової соціалізації є наявність, у молоді, відповідальності. Бути відповідальним - це, перш за все, визнавати та захищати цінності свого оточення, своєї групи та сприяти реалізації їх мети.

Результати щодо наявності у студентів почуття відповідальності продемонстрували, що її рівень - нижче середнього. Саме цим пояснюється недотримання певних соціальних норм, морально-правових принципів, ігнорування обов'язку та відповідальності. Проте, можна стверджувати, що ця тенденція не є сталою. Адже, розуміння та усвідомлення особистістю відповідальності за свої вчинки, виховання у собі почуття особистісного обов'язку за дотримання соціальних норм є важливим моментом механізму саморегуляції поведінки молодої людини, від якої залежить ефективність морально-правової соціалізації в цілому.

Одним з вимірів відповідальності є локус контроль особистості. Результати, отримані в процесі дослідження виявили, що сучасні студенти більше схильні приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам, а не власним здібностям та зусиллям (76,4%).

4. Будь-яка деформація поведінки сучасної молоді має свій зовнішній та внутрішній вияв. Зовнішньо вона виявляється у безпосередніх поведінкових реакціях, а внутрішньо - у деформації системи ціннісно-нормативних уявлень та системи внутрішньої поведінкової регуляції. До психологічних особливостей особистості, які впливають на поведінку студента та характеризують її як соціально небажану, можна віднести: конфліктність, агресивність, мстивість, безкомпромісність та ін.

Виявлено, що сучасне студентство характеризується середнім рівнем особистісної агресивності та конфліктності, що характеризується можливістю позитивно розв'язувати конфліктні ситуації, здатністю контролювати свою поведінку, а агресію не спрямовувати на оточуюче середовище.

5. Результати дослідження виявили гостру необхідність росту пізнавальної активності у правовій сфері студентів, необхідність створення у вищому учбовому закладі будь-якого типу спеціалізованих психологічних служб, які б могли допомогти розв'язувати проблеми, які існують у сучасної молоді, а разом з тим, запобігати небажаним відхиленням у їх поведінці. У протилежному випадку - це погіршення поведінкових реакцій, які з дрібних правопорушень можуть переростати у злочини.

6. Мотиваційний компонент морально-правової соціалізації студентів забезпечує спрямованість (позитивну чи негативну) активності людини на вибір певного типу поведінки. Саме змістовні особливості та рівень суб'єктивного вираження тих чи інших тенденцій відображатимуть специфіку студентської поведінки. Аналіз результатів говорить про наявність у юнацтва прагнення дотримуватися моральних норм та принципів, виконувати групові та соціальні норми, бути відповідальним та орієнтуватися на обов'язок. Проте, високий рівень моральної, нормативної та пізнавальної мотивації поведінки не є гарантією позитивної морально-правової соціалізації.

7. Шляхами оптимізації процесу морально-правової соціалізації сучасного студентства, включають у себе забезпечення високого рівня морального, політичного, правового, культурно-освітнього життя; комплексне психолого-педагогічне виховання; розвиток особистісного рівня, який передбачає морально-правове розуміння й переживання суспільно-значущої діяльності, формування усвідомлено-емоційного ставлення до морально-правових норм і цінностей; забезпечення морально-правовим вихованням та самовихованням.

У ході дослідження було виявлено особливості морально-правової соціалізації студентів різних спеціальностей. У студентів - майбутніх політологів і правознавців виявлено високі показники за такими параметрами, як: зацікавлення питаннями правознавства; орієнтація на морально-правові норми та позитивне ставлення до правових; переважання в ціннісно-нормативній системі цінностей морально-етичного характеру. У психологів вищий показник контролю за своєю поведінкою; готовність та пристосування до думки більшості; переважання цінностей особистісного характеру.

З віком спостерігається зниження процентного співвідношення показників творчих якостей групи та зростання ділових та моральних. Якщо у студентів молодших курсів система ціннісних орієнтацій ще зберігає зв'язок із шкільними уявленнями про світ, життя і події в ньому (ієрархія цінностей характеризується чіткою моральною спрямованістю), то до четвертого курсу ситуація змінюється, що пов'язано із більш високим рівнем розвитку їх свідомості і самосвідомості, з збагаченням соціального досвіду, переоцінкою цінностей, поглядів на життя і місце в ньому. У студентів старших курсів виявлені вищі показники самоконтролю; пізнавальної активності у морально-правовій сфері; орієнтації на морально-правові норми; здатності контролювати поведінку та негативне ставлення до діяльності правоохоронних органів. Для всіх студентів характерний недостатньо високий рівень відповідальності. Встановлено, що у процесі формування морально-правової особистості, формуються психологічні особливості як позитивного так і негативного характеру.

Визначено гендерні відмінності морально-правової соціалізації студентів. У жінок виявилася менша пізнавальна активність (у правовій сфері), ніж у чоловіків; їм притаманний слабкий вольовий контроль емоційної сфери, більша орієнтація на чуттєву сторону життя, схильність реалізовувати негативні емоції безпосередньо у поведінці, позитивне ставлення до діяльності правоохоронних органів, менш агресивні. Чоловікам властивий низький рівень самоконтролю; наявність агресивних тенденцій та здатність до ризику; найвищі показники займають трудова (100%) і оптимістична (83%) мотивації.  З'ясувалося, що в осіб жіночої статі більше переважають ділові, творчі та моральні якості, ніж у чоловічої. Аналіз виявив переважання цінностей морально-етичного характеру - у жінок та пізнавально-вольового - у чоловіків.

Проведене емпіричне дослідження дає можливість не тільки встановити рівень морально-правової соціалізації студентської молоді, але й поглибити наукові розробки щодо характеристики психологічних особливостей особистості у юнацькому віці (оскільки вік респондентів коливався від 18 до 21 року). Характерним на даному етапі є прагнення до самопізнання, самореалізації, самовиховання, самостійно, незалежно вирішувати для себе основні питання буття.

  

  e-mail: sokhanira@yandex.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>