XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Сокур Людмила Анатоліївна,

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Стрімкий розвиток науки ставить сьогодні перед молоддю високі вимоги. Відтак вже недостатньо знати фактичний матеріал та відтворювати його. Сьогодні в ділових сферах цінується креативність,  нестандартне мислення та творчий підхід до справи. То ж суспільство зацікавлене в розвитку талановитих та обдарованих дітей. І в нашому суспільстві саме на школу покладені завдання сформувати цілісну багатогранну особистість.

Проте чи легко це зробити? Звісно ні. І основною причиною цього є недосконалість навчальних програм, їх надзвичайна перевантаженість науковою термінологію, датами тощо, до чого додається стереотипність у ставленні до методики викладання навчального матеріалу більшістю шкільних вчителів, що відбувається на рівні: вчитель розповів - учень відтворив. Такий підхід не залишає місця творчості як з боку вчителя, так і з боку учня та залишає позаду змістовний діалог обох учасників навчального процесу. Проблемою сучасної освіти є і її відірваність від життя та практичної дійсності, що нівелює прагнення пізнання у дитини. Тому, щоб навчання було зрозумілим і доступним, воно повинне повністю базуватися на, бодай невеликому, але все ж таки життєвому досвіді дитини, що дозволить їй усвідомити необхідність одержуваних знань та відчути їх потребу в майбутньому житті.

З огляду на це великий потенціал містить курс "Історії України". Недарма ж народна мудрість говорить: "Історія вчить як на світі жить". Тому мета історії як навчального предмету полягає передусім у формуванні  історичного мислення учнів; розумінні ними причини та наслідків історичних процесів та явищ; виробленні у них навичок самоосвіти прагнення й уміння орієнтуватися в інтелектуальному полі суспільства; вихованні учнів як свідомих та активних громадян. А відтак учні не повинні відтворювати почутий від учителя чи прочитаний з підручника навчальний матеріал, а самостійно, під ретельним наглядом та допомогою учителя, мають зрозуміти  природу і сутність того чи іншого явища історії та обґрунтувати його місце в контексті конкретного історичного часу, навчитись критично оцінювати отриману історичну інформацію та давати їй власну оцінку.

Проте об'єктивне, неупереджене ставлення до історичних процесів та явищ, без презентації суб'єктивного бачення вчителя чи того ж самого автора підручника, які мають свої переконання та стоять на позиціях тієї чи іншої історичної школи, можливе лише при використанні власного наукового пошуку на уроках історії. І неабиякі можливості в цьому аспекті нам надає такий вид діяльності як робота з документами.

Загалом проблема використання документів на уроках історії не нова, на певних етапах питаннями залучення документальних матеріалів  та методикою їх використання займались К.Баханов, Н.Гупан, А.Єрмоленко, Л.Задорожна, Т.Ковбасюк,  В.О.Комаров, В.Курилів, Т.Ладиченко, В.Майборода, В.Мисан, Г.І.Підлуцький, О.І.Пометун та інші. Проте, незважаючи на значну увагу вчених-методистів до даної проблеми, вона ніколи не перестане бути актуальною, оскільки документальна база історії постійно оновлюється, розсекречуються нові архівні документи, формуються нові історичні концепції, що й приводить в рух методику роботи з документами в рамках шкільної освіти.

У сучасній українській мові слово "документ" має кілька тлумачень, що узагальнено зводяться до наступного: документ - це письмовий діловий текст про факти, події, явища об'єктивної дійсності, який побудовано за певною схемою та який виконує конкретну, тільки йому властиву, функцію [1]. Проте в сучасній науці розуміння даного поняття вийшло далеко за межі письмового документа, тому під документом прийнято розуміти засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної реальності та розумової діяльності людини  [2].

З огляду на це документом, що використовується педагогом на уроці історії при вивченні навчального матеріалу, може бути як правовий акт, так і уривок літературного твору, фото, відео, малюнок тощо.

Визначаючи місце та роль документів в життєдіяльності суспільства В.Т.Савицький виводить етимологію слова "документ", наголошуючи, що в перекладі з латинської мови (documentum) означає "зразок", "доказ", "повчальний приклад", "свідчення" [3, 407] і походить від дієслова "docere" - "вчити", "навчати" [4, 314]. Тому невипадково, що саме документальні джерела містять значний навчальний потенціал та виступають німими свідками подій, про які йдеться на уроці.

         Поряд з цим, варто відзначити, що робота з документами на уроках має вводитись досить поетапно, відповідно до вікових особливостей, психології сприйняття й готовності до самостійного аналізу інформації, що приховується в документах. Тому найбільш доречним використання саме такого методу активізації пізнавальної діяльності є при роботі з учнями старших класів (9-11кл.), на чому наголошують і вітчизняні науковці. Так, зокрема, Л.В.Задорожна зазначає, що саме для категорії старшокласників вміння використовувати різні історичні документи і є своєрідною перевіркою на зрілість та досконалість їх розумових здібностей, зокрема вміння аналізувати, порівнювати, критикувати, узагальнювати, що формує схильність до теоретизування [5, 2].

         Учнівська молодь позбавлена стереотипного мислення в оцінці історичних процесів та явищ, що дозволяє їй шляхом роботи з документальними джерелами при оволодінні необхідних знань та навичок об'єктивно аналізувати запропонований матеріал та самостійно "творити" історію свого народу. До того ж дитячому розуму характерне нестандартне мислення та творчий підхід до пізнання історичних явищ, відтак, нерідко дитина здатна побачити те, що не завжди написано в тексті параграфа чи коментарях до нього.

         Варто відзначити, що при роботі з документами на уроці значна роль відводиться  вчителю, який має виступити координатором пізнавальної діяльності. При цьому дуже важливо чітко дотримуватися послідовності у роботі з документами, адже від цього значною мірою залежить ефективність і якість отриманої інформації. Щодо етапів опрацювання історичного документа, то в науковій педагогічній літературі ми знаходимо низку різних підходів та  варіантів, застосування яких сприяє активізації пошукової діяльності учнів на уроці та дозволяє отримати необхідну інформацію. Наявність ряду методик та підходів дозволяє вчителям-практикам обрати саме ту, яка найбільш повно відповідає ступеню підготовленості учнівської аудиторії та поставленої мети.

Оскільки робота з документами вимагає певної попередньої підготовки учнівської аудиторії, цей вид роботи з учнями слід розпочинати з 5 класу, використовуючи нескладні та цікаві документальні джерела, які з кожним роком мають ускладнюватись та урізноманітнюватись.

         Робота з історичним документом має бути ретельно продумана вчителем, а джерела ретельно відібрані. І лише після цього приступаємо до роботи з документом.

         Майже всі дослідники та педагоги-практики сходяться на думці, що аналіз документа розпочинається з його візуального сприйняття, після чого обов'язково слідує визначення виду документа, з яким учень має справу (літопис, стаття, фото, збірник особових документів, діаграми, графіки, малюнки, плакати тощо), авторства, періоду створення, первинний чи вторинний, ступінь довіри до джерела тощо. Наступним етапом роботи з документом є вилучення, засвоєння та введення в систему фактичної інформації, що міститься в документі. На цьому етапі широко застосовуються різноманітні виписки, тези, рецензування отриманої інформації, її обговорення, узагальнення, порівняння тощо, тобто використовуються всі доречні в тому чи іншому випадку методи, щоб привести отриману інформацію в певну систему знань. І наступним етапом роботи з документом є вміння застосувати отриману з документа інформацію: використовуючи методи формальної логіки формувати власні висновки, умозаключення, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо.

Таким чином, поетапна робота з історичними документами дозволить забезпечити єднання теоретичного та практичного підходів у навчанні, на прикладі роботи з документами забезпечить оволодіннями учнями навичок роботи з різними видами історичних джерел, що стане необхідним навиком під час навчання у вищій школі.

         Проте, як вже зазначалось вище, самостійна робота школярів з вивчення документів має бути добре організована вчителем і здійснюватись за певним алгоритмом.  Тому учням заздалегідь готується і пропонується пам'ятка, в якій відбиваються основні етапи роботи з документом. Зокрема, В.Мисан зазначає, що на сьогодні існує низка підходів у викладанні історії, і на їх основі розроблено кіль­ка пам'яток для попередньо­го аналізу документа [6, 17], що дозволяє вчителю-практику проявляти творчість та використовувати ті методи та прийомі при роботі з документами, які найбільш сприятимуть досягненню навчальної мети (об'єктивному та неупередженому пізнанню історії свого народу).

Таким чином, аналіз теорії і практики вивчення історії шляхом роботи з документальною базою дозволяє стверджувати, що включення різних видів документів в програмовий зміст шкільного курсу "Історія України" сприяє формуванню в учнів цілісних, системних, структурованих знань про історичний процес, створює умови для глибокого розуміння закономірностей історичного розвитку та стимулює до наукового пошуку.

Література:

•1.     В.В. Бондаренко. Дистанційний курс "Ділова українська мова" / В.В. Бондаренко, В.М. Кухаренко, В.В. Турчик. - Харків: Харківський державний політехнічний університет, 2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ://www.vstu.edu.ua/ies2000/doclad/c/212.htm. - Заголовок з екрану

•2.     ДСТУ 2732-94. Діловодство і архівна справа. Терміни та визначення / Держстандарт України. - К., 1994. - 33с.

•3.     Советский энциклопедический словарь / [Глав. редактор А.М.Прохоров] - 4-е изд., испр. и доп. - М.: Советская энциклопедия, 1989. - С.407

•4.     Савицький В.Т. Документ як базове поняття документаційного забезпечення управління / Віктор Тадеушович Савицький // Університетські наукові записки. - 2005. - №4 (16). - 313-318.

•5.     Задорожна Л.В. Методика використання історичних документів на уроках історії України в загальноосвітній школі: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Л.В. Задорожна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 19 с.

•6.     Мисан В. Час повернутися до історичних джерел / Віктор Мисан //  Історія України. - № 21 (613). - 2009. - С. 14-18.

 

        

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>