Солдатов О. ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ АВСТРІЇ І МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА (1945-1955 РР.)
Солдатов Олексій
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ АВСТРІЇ І МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА (1945-1955 РР.)
Втрати Австрії у Другій світовій війні сягнули 400 тисяч осіб [18, P. 70]. Внаслідок бомбардувань і вуличних боїв, від 200 до 250 тис. жител було зруйновано. Промислові збитки лише у східних землях сягнули близько 15 млрд. шилінгів, сільське господарство втратило 200 тис. гектарів посівних площ і більшу частину худоби [22, S. 12]. Відступаючи під тиском військ союзників, нацистські війська намагались забрати із собою максимальну кількість цінного майна, а те що залишалося, часто знищували чи пошкоджували. У розграбуванні Австрії також взяли участь радянські солдати і самі австрійці [18, P. 17]. Погіршила ситуацію відсутність адміністрації і, зокрема, пожежних команд.
В кінці війни денний раціон жителя Відня становив 350 калорій [22, S. 8]. У передмісті Відня Флорідсдорфі, жителі отримували по 250 грам хліба на день і по 190 грамів м'яса на тиждень. Перед приходом радянських військ у Флорідсдорф поставки продовольства припинились, а на чорному ринку продукти зникли [2, C. 63]. Доктор Адольф Шерф пригадував: "Здається майже незрозумілим, як прогодувалось населення Відня у дні бойових дій до травня 1945 року. У квітні не було упорядкованої видачі продовольства ... До 20 квітня люди в середньому отримували по 250 грам хлібу на день. З 20 квітня до кінця травня люди отримували від 0,5 до 1 кг хлібу на тиждень" [6, S. 8].
Обставини склалися таким чином, що у перші повоєнні роки Австрія не могла прогодуватися своїми силами. 16 травня 1945 року канцлер Карл Реннер писав голові Ради Народних Комісарів СРСР Йосифу Сталіну: "Після шестирічної війни Німеччина залишила Австрію позбавленою продуктів харчування. Воєнні дії фатальним чином співпали з періодом посівної зернових і збору врожаю ранніх овочів, так що доводиться рахуватись із значними втратами осіннього врожаю, а ранні овочі лише у незначній мірі зможуть замінити зернові культури ... міністерство продовольства констатує, що ми зможемо покрити свої потреби лише протягом трьох з десяти тижнів, які залишились до нового врожаю ..." [5, C. 27-28].
23 травня 1945 року Державний Комітет оборони СРСР за рахунок запасів 2‑го і 3-го Українських фронтів встановив для населення Відня такі денні продовольчі норми: хліба - від 250 до 450 г, крупи - від 30 до 80 г, м'яса - від 20 до 50 г, жирів - від 7 до 20 г, цукру - від 15 до 25 г, солі - 13 г. Денна норма залежала від категорії населення, серед яких робітники важкої праці отримували найбільше - 450 г хліба на день, інші робітники - 400 г, службовці - 300 г, діти, утриманці та інші отримували найменше - 250 г. Винятки були зроблені для видатних робітників культури, мистецтва, науки та техніки, для лікарів, робітників адміністрації та хворих [5, C. 28-31]. Загалом, з квітня 1945 року до березня 1946 року Австрія одержала від Радянського Союзу понад 130 тисяч тонн продовольства - майже стільки ж, скільки надали США, Великобританія та Франція разом узяті (58,6; 40,5; 40,3 тисяч тонн відповідно) [13, C. 91].
В кінці листопада 1945 року Адміністрація Об'єднаних Націй з питань допомоги і відбудови (United Nations Relief and Rehabilitation Administration - ЮНРРА), прийняла запрошення Союзницької Ради в Австрії надати допомогу австрійцям допомогу [6, S. 12]. 5 квітня 1946 року була підписана офіційна угода між ЮНРРА і австрійським урядом. Основною метою допомоги було забезпечення Австрії їжею. Поставки продовольства за програмою ЮНРРА почали надходити у червні 1946 року. З червня до жовтня 1946 року 80 % населення несільськогосподарських районів Австрії годувалося за рахунок ЮНРРА. До червня 1947 року, коли ЮНРРА закінчила свою діяльність в Австрії, за програмою цієї організації до Австрії було поставлено продовольства на суму 81,2 мільйона доларів США, і ще 20 мільйонів було заплачено військовим адміністраціям союзників за надане ними продовольство. Близько 19 мільйонів доларів США ЮНРРА витратила на відновлення австрійського сільського господарства, з них: 4,5 млн. - на машинне обладнання, 2 млн. - на добрива і 10 млн. - на насіння. Ще 6,5 млн. доларів ЮНРРА витратила на відновлення австрійської промисловості [18, P. 86-87]. Більше половини коштів ЮНРРА були надані урядом Сполучених Штатів Америки [7, P.1446].
У 1945-1955 роках Австрія отримала міжнародну допомогу загальною сумою більше 41 млрд. шилінгів, при чому з них лише близько 2,6 млрд. у вигляді кредитів, решта - у формі грантів [22, S.13]. У листопаді 1946 року канцлер Леопольд Фігль надіслав Союзницькій Раді листа із проханням допомогти Австрії кредитами, щоб компенсувати дефіцит бюджету, який становив майже 180 мільйонів доларів США. Після цього британський уряд погодився виділити 8,5 мільйонів фунтів стерлінгів на відновлення економіки, більшість з яких було витрачено на потреби промисловості, і ще 1,5 мільйони фунтів стерлінгів у формі кредиту на придбання вовни [18, P.88-89].
З травня 1945 року до квітня 1948 року Австрія отримала міжнародних грантів і позик на суму більше ніж 600 мільйонів доларів США, 80 % з яких було надано урядом Сполучених Штатів у формі грантів [8, P. 1346]. 16 квітня 1948 року, після того, як австрійський уряд одноголосно ухвалив заяву про приєднання до "Плану Маршалла", був підписаний пакт про приєднання Австрії до Європейської Програми Відбудови (ЄПВ) [12]. За ЄПВ Австрія загалом отримала більше 300 мільйонів доларів США, з яких найбільші частки були спрямовані на покращення транспортних комунікацій, енергетики і сільського господарства [19, P.109].
На відміну від результатів ЄПВ у таких країнах, як Великобританія і Франція, де її позитивний вплив можна поставити під сумнів, Австрія стала прикладом її найбільш вдалого застосування. Причиною цього, по-перше, стало те, що в повоєнні роки економічна ситуація в Австрії була однією з найгірших в Європі. Зокрема за інформацією ЮНРРА, Австрія мала найнижчий рівень продовольчого забезпечення з-поміж усіх країн, які одержували допомогу цієї організації [18, P.81]. По-друге, допомога, яку отримала Австрія згідно з ЄПВ, по відношенню до національного доходу мала найвищий показник в Європі: в період з 2 липня 1948 року до 30 червня 1949 року він складав 14 % (після Австрії за цим показником йшли Нідерланди - 10,8 %; у Франції в цей період він складав 6,5 %, у Великобританії - 2,4 %) [19, P. 96].
У 1950 році австрійських уряд ухвалив інвестиційну програму, розраховану до 1952 року, спрямовану на забезпечення економічної самостійності Австрії і збалансування зовнішньої торгівлі. За цією програмою, мали бути залучені інвестиції на суму близько 18 мільярдів шилінгів, з яких 71 % мав припасти на лісове і земельне господарство, а також на промисловість, решта коштів - на розвиток громадського транспорту і будівельне господарство [12]. Ця програма мала відчутні позитивні наслідки для австрійської економіки. У 1953 році рівень експорту Австрії врівноважив імпорт, а платіжний баланс став позитивним, вперше за історію Австрійської Республіки [22, S. 13]. Ще у 1949 році австрійський імпорт переважав експорт на 32 % [12]. Показники промислового виробництва на початок 1948 року в середньому становили половину від рівня 1937 року [18, P. 97]. Однак, у 1951 році зростання виробництва австрійської промисловості порівняно із 1948 роком складало 79 % (більший показник з-поміж країн-учасниць ЄПВ був лише у Західної Німеччини - 118 %) [12]. У той же час, розмір допомоги, яку уряд Австрії одержував від Сполучених Штатів Америки різко скоротився: якщо за 15 місяців 1948-1949 року Австрія отримала від США 216 мільйонів доларів, у 1952 - 148,2 мільйони, то у 1954 - близько 25 мільйонів [9, P. 1922].
У перші роки по завершенні війни окупаційні адміністрації союзників значною мірою опікувались забезпеченням мінімальних життєвих потреб австрійського населення. Міжнародна адміністрація також посприяла отриманню австрійським урядом допомоги згідно із програмою ЮНРРА. В умовах біполярного протистояння отримання допомоги з того чи іншого боку набувало політичного змісту. Вже з 1946 року австрійський уряд отримував переважну частину міжнародної допомоги від країн західної Європи та Північної Америки, оскільки економічні можливості цих країн були більшими ніж можливості СРСР та дружніх йому держав, а також тому що ця допомога призводила до меншої політичної залежності ніж радянська. Саме міжнародна допомога, отримана австрійським урядом протягом 1945-1955 років, дозволила подолати повоєнну економічну кризу, заклала основу подальшого зростання австрійської економіки і забезпечила економічну самостійність Австрійської Республіки.
Список використаних джерел та літератури
Список використаних джерел
Збірки документів:
•1. Переписка председателя Совета министров СССР с президентами США и премьер-министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Том второй. Переписка с Ф. Рузвельтом и Г. Труменом (август 1941 г. - декабрь 1945 г.). - М.: Государственное издательство политической литературы, 1957. - 295 с.
•2. Советская политика в Автрии. 1945-1955 гг. Сборник документов. - М.: АИРО-ХХI; СПб "Дмитрий Буланин", 2006. - 656 с.
•3. Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны, 1941-1945 гг.: Сборник документов / М-во иностр. Дел СССР. Т. 1. Московская конференция министров иностранных дел СССР, США и Великобритании (19-30 окт. 1943 г.). - М.: Политиздат, 1984. - 384 с., ил.
•4. Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны, 1941-1945 гг.: Сборник документов / М-во иностр. Дел СССР. Т. 6. Берлинская (Потсдамская) конференция руководителей трех союзных держав - СССР, США и Великобритании (17 июля - 2 авг. 1945 г.). - М.: Политиздат, 1984. - 511 с., ил.
•5. СССР - Австрия 1939-1979 гг.. Документы и материалы. - М.: Издательство политической литературы, 1980. - 159 с.
•6. Documentation zur Österrecihischen Zeitgeschichte. 1945-1955. - Wien-Munchen: Jugend und Volk, 1975. - 531 s.
•7. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers. 1946, Volume I. - Washington: United States Government Printing Office, 1972. - 1544 p.
•8. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers. 1948, Volume II. - Washington: United States Government Printing Office, 1973. - 1575 p.
•9. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers. 1952-1954, Volume VII, Part 2. - Washington: United States Government Printing Office, 1986. - 2021 p.
Мемуари:
•10. Черчилль У. Вторая мировая война. Ч. 3. Т. 5-6. - М.: Воениздат, 1991 - 702 с.
Електронні матеріали:
•11. Österreich unter alliierter Besatzung 1945-1955. / Режим доступу: http://zis.uibk.ac.at/, відвідано 17.12.2008.
•12. Vom Marshall-Plan bis zum Scheitern der Großen Freihandelszone 1947-1958. Dokumente. / Режим доступу: http://zis.uibk.ac.at/, відвідано 17.12.2008.
Список використаної літератури
Монографії:
•13. Белецкий В. Н. Советский Союз и Австрия. Борьба Советского Союза за возрождение независимой демократической Австрии и установление с ней дружественных отношений (1938-1960 гг.). - М.: Издательство Института международных отношений, 1962. - 343 с.
•14. Вальдхайм К. Австрийский путь. - М.: Прогресс, 1976. - 231 с.
•15. Николаев П. А. Политика США, Англии и Франции в Германском вопросе 1945-1954. - М.: Наука, 1964. - 389 с.
•16. Рощин А. А. Послевоенное урегулирование в Европе. - М.: Мысль, 1984. - 294 с.
•17. Bukey E. B. Hitler's Austria: Popular Sentiment in the Nazi Era, 1938-1945. - Chapel Hill: University of North California Press, 2000. - 336 p.
•18. Hiscocks Richard. The Rebirth of Austria. - London - New York - Toronto: Oxford University Press, 1953. - 307 p.
•19. Milward A. S. The Reconstruction of the Western Europe 1945-51. - Lnd.: Methuen&Co. ltd.,1984. - 528 p.
•20. Portisch H. Österreich II: Die Wiedergeburt unseres Staates. - Wien: Kremayr & Scheriau, 1985. - 528 S.
•21. Portisch H. Österreich II: Der Lange Weg zur Freicheit. - Wien: Kremayr & Scheriau, 1986. - 560 S.
•22. Ritschel K. H. Österreich ist frei. Der Weg zum Staatsvertrag 1945 bis 1955/ Bildred. F. M. Salus. - Wien: Ed. Gusch, 1980. - 231 s.
Статті та збірки статей:
•23. Кынин Г. П. Антигитлеровская коалиция и вопрос о послевоенном устройстве Германии // Вторая мировая война: актуальные проблемы. - М.: Наука, 1995. - С. 166-176.
•24. Холодная война и политика разрядки: дискуссионные проблемы. - М.: РАН, 2003. - 342 с.
