XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сорба А.І., Паскар І.О., Миронюк О.І. ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНИХ ДОГОВОРІВ

Сорба Анастасія Ігорівна

Паскар Іван Олександрович

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м. Чернівці

Науковий керівник:Миронюк Ольга Іванівна

ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНИХ ДОГОВОРІВ

В після кризовий період кредитний процес супроводжується низкою труднощів, що пов'язано з підвищеною ризиковістю банківського бізнесу. І хоча видача кредитів поновилася, в кредитних договорах з'явилося безліч додаткових  пунктів, ознайомившись з якими виникає питання чи потрібен даний кредит. За таких умов дослідження економіко-правових аспектів формування і укладення угоди стає все більш актуальним .

Важливість даної проблеми підтверджує низка досліджень здійснена такими науковцями, як О. Барановський, В. Вітлінський, І. Гуцал, О. Дзюблюк, О. Пернарівський, Я. Наконечний., М. Дмитренко, С. Олексієнко, Т. Коршикова, О. Євтух, О. Малахова

Метою даного  дослідження є визначення особливостей кредитних договорів, можливих додаткових умов кредитних угод,  спрямованих на раціоналізацію кредитних відносин банків із позичальниками

Кредит посідає важливе місце у фінансовій системі України. Це  важливий інструмент, за допомогою якого держава здійснює мобілізацію та перерозподіл тимчасово вільних коштів та контроль за правильним їх використанням, що сприяє підвищенню ефективності економіки, стимулює грошовий обіг та є важливим інструментом державного регулювання економіки. Найчастіше кредитування підприємств та організацій здійснюють комерційні банки на договірних умовах. Надання банківського кредиту оформлюється  укладанням кредитного договору. Кредитний договір, за ст.1054  Цивільного кодексу України,- це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)  позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  Кредитний договір є договором публічним, концесуальним, платним, двостороннім, зобов'язальним. Вимоги до форми і порядку укладення кредитного договору передбачені ст. 1055  Цивільного кодексу України,  ст. 6  Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [2,3]. 

Кредитний договір -  це юридичний документ,  який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту.  До умов кредитного договору належать:

•  об'єкти кредитування,  розмір кредиту,  умови його надання та

погашення,

•  відсоткові ставки за користування кредитом та порядок сплати відсотків,

•  умови здійснення банківського контролю за використання коштів,

•  способи забезпечення виконання клієнтом зобов'язань за договором, 

•  перелік розрахунків та відомостей,  необхідних для кредитування, 

•  строк їх надання клієнту, 

•  майнова відповідальність за порушення умов договору тощо[4].

Принципове значення в кредитному договорі має розмір відсоткової ставки за користування кредитом,  яка встановлюється банком і позичальником на основі домовленості.  Розмір її залежить від кредитного ризику,  наданого забезпечення,  попиту на кредит,  строку кредитування,  облікової ставки та інших чинників.  Дуже важливим є чітке окреслення всіх пунктів, що стосуються можливої зміни відсоткової ставки, що допоможе уникнути спірних моментів при виконанні угоди, про що свідчать недавні події в економічному житті країни.

Із початком фінансової кризи українські банки швидко почали шукати шляхи збереження власних ресурсів. Населення України взяло в кредит приблизно 260 млрд. грн., при чому 70% кредитів було видано в іноземній валюті, заявив генеральний директор компанії Європейське агентство з повернення боргів Олександр Ільчук.  Не  було враховано те, що беручи кредит в іноземній валюті, повертати його доведеться в тій же валюті, а більшість населення України отримує дохід у гривні (виключенням є великікомпанії-експортери, які через свою специфіку можуть отримувати дохід в іноземній валюті). Підвищення курсу долара, призвело до того, що позичальникам доведеться повертати у гривні більше, ніж було на момент отримання кредиту.  Практично всі фінансові установи почали вимагати дострокового повернення кредитів або повідомляти про зміну відсоткових ставок по вже існуючих угодах. Причому банки зазвичай ставлять ультимативні вимоги: або підписуйте додаткову угоду про збільшення ставки, або припиняємо дію договору автоматично в односторонньому порядку протягом, наприклад, 7 днів з моменту отримання листа й незгоди підписати додаткову угоду, виключаючи можливість будь-яких переговорів і обґрунтування своєї незгоди з таким ультиматумом [5].

Відповідно до статті 1056-1 проценти за кредитним договором визначаються залежно від кредитного ризику,  наданого забезпечення,  попиту і пропозицій,  які  склалися  на  кредитному ринку,  строку користування кредитом,  розміру облікової ставки та інших факторів .Підвищення ризику призводить до підвищення такого проценту. В умовах економічної кризи рівень ризику неповернення кредиту значно зростає, що штовхає банки в односторонньому порядку змінювати розмір процентів. Це призвело до масових свавільних підвищень зі сторони банків. Для врегулювання ситуації було внесено зміни до ЦКУ від 12 грудня 2008 року. Згідно з якими до ЦКУ було введено  статтю 1056-1 [3]. Проценти за кредитним договором:

1. Розмір  процентів  та  порядок  їх  сплати  за   договором визначаються  в договорі залежно від кредитного ризику,  наданого забезпечення,  попиту і пропозицій,  які склалися  на  кредитному ринку,  строку користування кредитом,  розміру облікової ставки та інших факторів.

2. Встановлений  договором  розмір  процентів  не  може  бути збільшений банком в односторонньому порядку.

3. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною [3].

Тому сьогодні чимало банків ідуть на хитрощі заздалегідь включаючи у кредитний договір умову, згідно з якою розмір відсоткових ставок збільшується за певних обставин, наприклад, підвищення облікової ставки НБУ. У такому випадку це не одностороння зміна, адже позичальник дав згоду при підписанні договору. Дії банків обумовлені значним зростанням ризику, що зумовлюється:

1) кризовим станом економіки, який виражається не тільки спадом виробництва, фінансовою нестійкістю багатьох підприємств і організацій, а й руйнуванням ряду господарських зв'язків; 

2) значною нерівномірністю економічного розвитку регіонів, їх спеціалізацією та недостатньою виробничою активністю підприємств і занепадом тих чи інших галузей; 

3) можливістю концентрації кредитної діяльності банку в будь-якій сфері (галузі), яка чутлива до змін в економіці, а також нових, маловивчених, нетрадиційних сферах; 

4) недостатнім законодавчим забезпеченням кредитної діяльності; 

5) кредитуванням клієнтів, які зазнають певних економічних труднощів, а також нових та недавно залучених клієнтів; 

6) внесенням частих змін у політику банку щодо надання кредитів та формування кредитного портфеля;

7) проблемами,  пов'язаними зі забезпеченням кредиту,  тобто юридичними, кон'юнктурними факторами та ліквідністю[1].

За цих обставин нині особливої актуальності набуває реалізація та ких принципів кредитних відносин, як диверсифікований підхід до позичальників та принципу договірності кредитування,  тобто обов'язковості укладення кредитного договору учасниками кредитної угоди.

 Таким чином,  орієнтація кредитної політики комерційних банків на забезпечення  кредитними ресурсами економічних аґентів,  становлення рівноправних взаємин між учасниками кредитної угоди створить сприятливі передумови щодо підвищення ефективності організації кредитних відносин в економіці загалом.

Для позичальників найбільш ефективним є заздалегідь правильний вибір банку, комерційні умови якого припускають зміну процентної ставки у випадку зміни облікової ставки НБУ, і містять механізм даної зміни, також визначення позичальником своїх реальних грошових потоків (дохід - витрати) при плануванні отримання кредиту, орієнтація позичальника на свій постійний дохід, а не на разові чи випадкові грошові надходження. І найголовніше - кредити треба брати в тій валюті, в якій у отримуєте дохід

Література:

1. Малахова О. Кредитна угода  як основа ефективної взаємодії банків з позичальниками : Українська наука: минуле сучасне, майбутнє. - 2011р.

2. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг:  Закон України від 12.07.2001 № 2664-III // http://www.rada.gov.ua.

3. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 40-44. - 356 с.

4..Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. -  Режим доступу:  http: //www.bank.gov.ua

5. Учасник ринку: Українці взяли кредитів на 260 млрд. грн. : Стаття. - 2009. - 4 березня [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: www.eadr.com.ua.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>