ХІV Міжнародна наукова інтернет-конференція СУЧАСНИЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР 2017

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Подпишитесь на рассылки о научных публикациях





Сорока С.О. ФІСКАЛЬНА, РЕГУЛЮЮЧА ТА СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЇ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Сорока С.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

  ФІСКАЛЬНА, РЕГУЛЮЮЧА ТА СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЇ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Оподаткування акцизним збором займає особливе місце в сфері як оподаткування, так і бюджету, оскільки через непрямі податки держава може реалізовувати перерозподіл фінансових ресурсів між різними категоріями споживачів - широкими верствами населення, підприємствами, бюджетом, між резидентами та нерезидентами. В даному контексті дослідження фіскальної, регулюючої та соціальної фінкцій акцизного збору є актуальними.

Такі науковці як В.Л.Андрущенко, Е.А.Бойко, М.І.Вдовиченко, Т.А.Власенко, М.Я.Дем'яненко, І.В.Грищенко, В.М.Опарін, В.М.Федосов досить грунтовно розкривають функції акцизного збору, проте віддаючи належне цим напрацюванням, потрібно зазначити, що сьогодні діюча в Україні система акцизного оподаткування - одна з серйозних суперечностей між суспільством і державною владою. Це потребує продовження теоретичних досліджень у даному напрямку.

Специфічна і адвалорна ставки акцизного збору мають різну дію на ціни, прибуток, податкові надходження, якість товару, його різноманітність, методи адміністрування і розподіл доходу. Відносні переваги кожного виду ставок залежать від того, з якої точки зору оцінюється ця дія. Споживача цікавить ціна, якість і різноманітність товару, виробника - прибуток і частка зайнятого цим товаром ринку, а держава - надходження податків в бюджетну систему, простота адміністрування податків, ефективність оподаткування і добробут споживача.

З погляду забезпечення стабільності надходжень податку в бюджетну систему в умовах високої інфляції перевагу слід надавати адвалорним ставкам, оскільки вони встановлюються на вартісну характеристику податкової бази, то сума податку автоматично коректується на рівень інфляції. У разі застосування специфічної ставки виникає необхідність індексації її на рівень інфляції і виникає проблема юридичного оформлення такої індексації

Якщо адвалорний податок встановлений до ціни виробника, то він може продавати товар залежній особі за штучно заниженою ціною в цілях зниження податкових зобов'язань і необхідно визначати податкову базу так, щоб мінімізувати ухилення від оподаткування учасниками ринку. Якщо ринкові ціни підакцизних товарів нестабільні (або не регульовані) або занижені через відсутність офіційних ринкових цін, то встановлення адвалорної ставки може привести до значних втрат податкових надходжень.

В цілях обмеження споживання товару, наприклад, такого як сигарети, доцільно застосовувати специфічну ставку, оскільки вона застосовується до кількості споживаного товару, та й податковий тягар однаковий для кожної одиниці товару. З позиції забезпечення ефективності адміністрування податку доцільно застосування специфічної ставки, оскільки за інших рівних умов простіше проконтролювати фізичну кількість, чим ціну продукції.

У разі адвалорного податку збільшення ціни товару без податку приводить до збільшення ціни із податком на величину більшу, ніж первинна зміна, що стримує підвищення виробником якості товару, якщо воно пов'язане з підвищенням ціни і, отже, з підвищенням суми сплачуваних податків. У відповідь реакція виробників на зміни податкових ставок різна при застосуванні різних видів ставок. При збільшенні або зменшенні специфічних ставок виробники звичайно збільшують або зменшують споживчу ціну відповідно на велику або меншу величину, ніж податок. Таким чином споживач бере на себе тягар зміни податку. У разі адвалорних податків сума сплачуваного податку прив'язана до ціни товару і у виробника менше стимулів до збільшення споживчої ціни. Тому при збільшенні або зменшенні ставки адвалорного податку споживча ціна збільшується або зменшується на меншу величину, ніж податок. Іншими словами, збільшення споживчої ціни ймовірніше при збільшенні специфічної ставки, чим адвалорної.

З погляду підвищення соціальної спрямованості податкової політики застосування специфічної ставки податку небажано, оскільки підвищується регресивна оподаткування акцизами. В цьому випадку сума податку в ціні постійна, і, з одного боку, чим якісніший товар, чим унікальніший, тим вища ціна, тим більше високим доходом повинен володіти його покупець, а, з іншого боку, чим вища ціна, тим нижче частка податку в ціні.

Є доцільним розглянути можливість переходу від твердих ставок акцизного збору до процентних та розширити перелік підакцизних товарів за рахунок ювелірних виробів кла­су "люкс" та інших предметів розкоші.

З метою вдосконалення процесу формування фінансових ресурсів на основі чинного законодавства з оподаткування підприємств необхідно змінити діючий порядок сплати акцизного збору таким чином, щоб вона відбувалась після надходження коштів на банківський рахунок (касу) підприємства. Це зменшить іммобілізацію фінансових ресурсів і в цілому покращить фінансовий стан підприємств. Збільшенню розміру транзитних джерел фінансових ресурсів лікеро-горілчаних заводів сприяло б збільшення терміну сплати акцизного збору до бюджету.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>