Сорокоумова А.І. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ ФАКТОРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Сорокоумова Аліна Ігорівна

Буковинський державний фінансовий університет

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ ФАКТОРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Одним із найважливіших системних чинників підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та національної безпеки держави є утвердження інноваційної моделі розвитку. Останнім часом спостерігається ус­відомлення зростаючої важливості інноваційної складової економіки. Перехід України до змішаної економіки призвів до зміни розуміння місця і основної ме­ти інноваційної  політики  на  підприємстві. Будь-яке  підприємство, яке функціонує в умовах ринкової економіки, свою головну внутрішню мету ста­вить  за  максимізацію   прибутку.   Головну   ціль   інноваційної діяльності підприємств або організацій можна позначити як отримання певного числа інновацій у вигляді нової продукції, технологій, сировини, методів організації і управління, що володіють певними характеристиками. Інноваційна діяльність грає вирішальну роль в максимізації прибутку підприємства, головного чинни­ка його економічної стійкості.

Інформація про підприємство повинна бути можливо більш повною, щоб потенційний інвестор міг переконатися в його надійності. Основою стабільності положення підприємства на ринку є висока його ефективність, на яку впливають різні чинники: положення підприємства на фінансовому ринку; виробництво продукції, що користується попитом; якість продукції; інноваційна діяльність тощо. Підприємство, як відкрита система, забезпечує досягнення своєї внутрішньої мети - отримання прибутку за рахунок інноваційної діяльності. Інновації як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більш повне задоволення запитів споживачів, а з іншого - на отримання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для підприємств, що ініціюють їх розробку і упровадження. Дійсно,інноваційна діяльність підприємств впливає на особисті  рейтингові показники підприємства,так і всього регіону. [3,103] Згідно головних звітів у 2009 році інноваційною діяльність займалося 31 підприємство, у 2010 - всього 22, у І півріччі 2011 - взагалі 10. Більшість вчених вважають, що основна причина низьких показників інноваційної роботи на підприємствах пов'язана з тим, що керівники повністю не розібралися з самим поняттям «інноваційна» діяльність», який насправді охоплює великий спектр нововведень. Підсистема розроблення інноваційної програми має передбачати впровадження всіх проектів підприємства, а саме:

1) складання та вдосконалення політики в галузі використання нових інформаційних технологій,

2)розроблення та вдосконалення політики структурних змін,

3)поліпшення технічної політики підприємства та проектів щодо вдосконалення маркетингової політики підприємства.

Отже, програма інноваційної діяльності підприємства повинна являти собою портфель проектів інноваційної діяльності. Під час визначення інноваційних проектів, які потрібно включати до інноваційної програми, потрібно використовувати такий інструмент контролінгу інноваційної діяльності, як портфельний аналіз. Портфельний аналіз передбачає [1,25]:

- визначення цілей проекту;

- формування структури проекту;

- визначення необхідних ресурсів для реалізації проекту;

- складання бюджету за проектом;

- визначення організаційної структури з проекту;

- формування основних підконтрольних показників щодо реалізації інноваційного проекту.

При прийнятті управлінських рішень щодо інновацій важлива чітка класифікація чинників та виявлення їх змісту. Чинники, що формують інноваційну діяльність підприємства, діляться на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх чинників віднесемо матеріальні та фінансові ресурси, техніку і технологію, організацію та управління, ступінь сприйняття інновацій тощо, а до зовнішніх чинників - стан ринку, бюджетну і податкову політику, фінансово-кредитну політику, природні ресурси, наявність конкурентів, науковий потенціал країни, стан макроекономіки, міжнародне науково-технічне співробітництво, політичні чинники тощо. На формування інноваційної діяльності підприємства впливає, по-перше, розширення номенклатури реалізованої продукції. Стосовно вже функціонуючого підприємства розширення номенклатури продукції можливе тільки за двома напрямами: за рахунок випуску нової продукції або за рахунок вдосконалення продукції, що вже випускається. По-друге, максимізація ціни, по якій реалізується продукція. Можливість збільшення ціни реалізації продукту напряму залежать від попиту і пропозиції продукції, наявності конкуренції.

 Слід зазначити, що інноваційна діяльність підприємства може забезпечити йому монопольне положення на ринку або мо­нопольний попит на продукцію. Що стосується можливості збільшення ціни продукту в умовах конкурентної боротьби, то можливість збільшення ціни реалізації продукту існує в тому випадку, якщо підприємство здійснює випуск нового продукту на старий ринок або ново­го продукту на новий ринок, а також старого продукту на новий ринок, що зно­ву ж таки зв'язано з інноваційною діяльністю. Відповідно, можливість збільшення ціни реалізації продукції або послуги, направлена на збільшення прибутку, напряму залежить від інноваційної діяльності підприємства. По-третє, мінімізація витрат виробництва можлива або за рахунок мобілізації резервів технології, що вже використовується, або за рахунок освоєння нових інноваційних технологій, нових методів організації і управління виробництвом та збутом продукції. Максимізація прибутку підприємства за рахунок мінімізації витрат визначає ефективність інноваційної діяльності. По-четверте, максимізація обсягів реалізації продукції, яка досягається за рахунок інноваційних технологій [4,91].

Важливою частиною всієї інноваційної діяльності на підприємстві є інноваційна стратегія, сутність якої складається в активному впливі господарським суб'єктом на ринок і перспективну зміну внутрішнього середовища підприємства у відповідності зі сформованими соціально-господарськими тенденціями. Зміст інноваційної стратегії обумовлюється її характером, особливостями інноваційної діяльності організації й взаємозв'язками між основними елементами єдиної організаційної стратегії. Так, наприклад, стратегія розробки нових товарів припускає підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок виробництва нового товару, реалізація якого буде здійснюватися на діючому ринку. Зусилля підприємства спрямовано на розробку нових або модифікацію старих товарів й їхню реалізацію на існуючому ринку.

Аналіз впливу інноваційної діяльності на ефективність підприємства пови­нен здійснюватись за двома напрямами. Перший напрям передбачає аналіз динаміки частки прибутку кожного продукту в загальному її обсязі, тобто мова йде про приріст прибутку по кожному продукту номенклатури виробів, що ви­пускаються. Керівництво підприємства, в першу чергу менеджери, повинні за­безпечувати послідовну зміну продукції і технологій, щоб забезпечити високу і стійку норму прибутку, що у свою чергу досягається за рахунок активізації інноваційної діяльності. Другий напрям передбачає аналіз приросту прибутку, який забезпечується за рахунок розширення номенклатури виробів, що випускаються, збільшення цін реалізації, зниження витрат на виробництво і реалізацію, збільшення обсягів реалізації.

Аналіз ефективності діяльності підприємства є основою для подальших інноваційних перетворень. Такий аналіз дозволить не тільки позначити можливі напрями інноваційної діяльності, але і обґрунтувати ,яке з них найбільш економічно ефективне. Під напрямами інноваційної діяльності розуміються інноваційні проекти, направлені як на розробку, так і на освоєння нових продуктів і технологій. При цьому доцільно проводити порівняльний аналіз прибутковості кожного з напрямів інноваційної діяльності. Впровадження інноваційних розробок для вітчизняних підприємств особливо актуально, оскільки більшість з них потребує вибору оптимальних шляхів розвитку через інноваційні перетворення[2,77].

Підсумовуючи, слід зазначити, що від інноваційної активності підприємства залежить його здатність задовольняти потреби споживачів, положення на ринку, конкурентоспроможність і в кінцевому підсумку фінансову стійкість, спроможність до виживання. Так, в управлінні інноваційною діяльністю важливу роль відіграє інноваційна політика підприємства, елементами якої є наукові дослідження й дослідно-конструкторські роботи, маркетингова політика, культура підприємництва й організаційна структура.

Література:

•1.      Оцінювання і вибір варіантів інноваційного розвитку підприємств у нестабільному ринковому середовищі / Ю. М. Богдан // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2009. - №6. - С. 22-27

•2.      Сутність інноваційного потенціалу та його роль у розвитку підприємства / Л. М. Ганущак, Л. М. Єфіменко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №7 - 8. - С. 74 - 78

•3.      Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства / Т. В. Кавурко // Держава та регіони. Серія : Економіка і підприємство. - 2009. - №6. - С. 101 - 105

•4.      Методологічні підходи щодо формування інноваційної продукції / Л.В.Білозор // Економіка АПК. - 2004. - №9. - С. 88 - 93.

explorer16@mai.ru

Залиште коментар!