Стадник О.О. ВПЛИВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА РОЗВИТОК РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Стадник Оксана Олександрівна
Аспірантка кафедри педагогіки житомирського державного університету імені Івана Франка
ВПЛИВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА РОЗВИТОК РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У позакласній і позашкільній роботі застосовуються всі ті дидактичні матеріали, методи, що і в навчальному процесі. Але в самому застосуванні їх є певна специфіка, яка виявляється в орієнтації на самостійну діяльність учнів та на залучення до роботи з школярами громадськості. [4]
Як і під час масових заходів, так і на заняттях гуртків, часто використовується розповідь. Але на уроках розповідає учням сам вчитель, а в позашкільній роботі з розповіддю виступають не лише педагоги, а й запрошені особи, батьки, а також і самі учні.
Метод бесіди застосовується при використанні різних форм позакласної і позашкільної роботи.
Бесіда, як форма роботи, присвячується спеціальній темі, має на меті з'ясувати учням певне коло питань, збудити в них відповідальні почуття, при чому проводитись вона може різними методами.
Досить широко в позашкільній і позакласній роботі використовуються доповіді. Наприклад, на заняття гуртків з доповідями можуть виступати самі учні, вчителі або запрошені громадські діячі, учні.
Не рідко застосовується і метод демонстрації. Школярам демонструють кінофільми, діафільми.
Велике місце в позанавчальних заняттях учнів посідають методи самостійного спостереження, дослідів, практичних робіт. На відміну від навчальних занять, в позакласній і позашкільній освітньо-виховній діяльності спостереження, досліди, практичні роботи більш індивідуальні і відкривають широкий простір для творчої ініціативи дітей.
Отже, методи позакласної і позашкільної роботи будучи в загальних рисах спільними з дидактичними методами, мають свою специфіку. [3]
Керівна роль педагога в позанавчальній роботі не знижується, але головна його функція тут полягає в тому, щоб організувати і спрямувати самостійну діяльність учнів.
Наприклад, на уроках природознавства, велика увага приділяється виявленню властивостей предметів природи, установленню причин явищ, зв'язків і відносин між предметами і явищами. З цією метою програмою передбачається широке використання досліджень. У педагогічній літературі дослідження розглядається як один з - прийомів навчання, що складає в «практичному або теоретичному перетворенні умов, у яких протікає явище, з метою встановлення або ілюстрації визначеного теоретичного положення».[1, 28-30]
Дослідження це більш складні форми вивчення того чи іншого явища, процесу, предмета, тому що воно припускає:
•1) активний вплив на досліджуване явище або предмет,
•2) уміння співвіднести процеси, що спостерігаються в досліді явища і, з тим, що відбувається, і зробити висновки,
•3) спеціально підготовлені умови проведення. [2, 11-12]
Дослідження сприяють розумовому розвиткові школярів, тому що побачене в класі викликає в дітей прагнення не тільки запам'ятати явище, але і пояснити його. У зв'язку з дослідженнями в учнів виникають численні «чому», з якими вони звертаються до вчителя або на які прагнуть знайти відповідь самі. При цьому діти аналізують, зіставляють, порівнюють відомі факти, роблять узагальнення і висновки, що сприяє розвиткові пам'яті, логічного мислення і тісно зв'язаної з ними мови.
У процесі досліджень формується дуже важлива якість особистості - спостережливість, тобто уміння помічати в предметах і явищах істотне, часто малопомітне, що не виділяється з навколишніх. Але саме це малопомітне нерідкої важливо для розуміння того або іншого предмета, явища. Спостережливість необхідна людині в будь-якому виді діяльності. Спостережлива людина бачить у навколишньому світі точніше, а виходить, і відрізняється більш широким кругозором.
Розвиваються й інші дуже коштовні якості особистості такі, як творчий підхід до будь-якої діяльності, самостійність, дисциплінованість, пізнавальна активність, працьовитість, ощадливість і інші якості.
Слід зазначити, що здійснюване в процесі дослідів виховання являє собою єдиний процес. Не можна виховувати в людині якісь одні якості і не виховувати інші. Так, формуючи науковий світогляд, ми розвиваємо в дітях мислення і мову.
Література:
•1. Аквілева Г.Н. Клепініна З.А. Дослідження на уроках природознавства. - М.: „Просвіта", 1988
•2. Занков Л. В. Наочність і активізація учнів у навчанні. М., 1960.
•3. Сущенко Т.І. Фактори позашкільного виховання (Поч.шк. 1996 № 3. 36-39с.
•4. Сущенко Т.И. Педагогический процесс во внешкольных учреждениях - К.: Рад.шк., 1986
E-mail: ksuhazt1@rambler.ru
