XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Стадній А.С. Конотативні дієслова у мові ЗМІ

Стадній Алла Сергіївна, викл. кафедри мовознавства
Вінницького національного технічного університету

Конотативні дієслова у мові ЗМІ

На початку ХХІ століття мова періодичних видань збагатилася експресивними засобами. Особливо активно використовуються журналістами конотативні дієслова. У кількісному відношенні дієслова знаходяться поряд з іменниками.
Мовленнєва експресія у газетно-журнальних жанрах сучасної преси пожвавлює виклад, допомагає висловити суб’єктивну оцінку діям, певному явищу, сприяє кращому розумінню інформації та спонукає читачів до вияву оцінки.
Конотація – емоційне, оцінне чи стилістичне забарвлення мовленнєвих одиниць узуального чи оказіонального характеру. Конотація є предметом вивчення багатьох мовознавців та лінгвістичних напрямів. У сучасній мовознавчій науці дослідники (В.І. Шаховський, В.І. Говердовський, Л.В. Мельник, Н.І. Бойко та інші) конотацію розглядають як важливий елемент семантичної структури слова. Більшість слів викликають у свідомості мовця та слухача не тільки денотат, але й містять емоції, оцінку, почуття, зумовлені цим предметом, дією, наприклад: витріщатися, відриватися, ритися, канючити, шифруватися та інші.
Денотативне значення – первинне, конотативне ж значення вторинне. Людина володіє словами із первинним значенням, у вторинних номінаціях з’являється додатковий зміст – конотація. Конотація утворюється внаслідок асоціативної діяльності, яка пов’язує конкретний знак з різними елементами діяльності. Теоретично кожне слово може стати носієм емоційного заряду.
Поняття “конотація” в дихотомії мова – мовлення визначається в термінах “конотативна ознака”, “конотативне значення”, “конотативне поняття”, що відбивають основні етапи семантичного розвитку слова.
Основними етапами семантичного розвитку слова в дихотомії оказіональне – узуальне є ступені конотації, представлені стадіями: а) виникнення конотативної ознаки (оказіональна конотація): б) формування конотативних значень (оказіонально-узуальна конотація); в) становлення конотативних значень (узуально-оказіональна конотація); г) закріплення конотативних значень як елементів мовної системи (узуальна конотація).
Виникнення конотації можна розглядати як результат: а) інтелектуально-логічного переосмислення; б) переоцінки; в) органічного поєднання інтелектуально-логічного переосмислення та переоцінки.
Серед конотативних дієслів, які функціонують у мові сучасних засобів масової інформації можна виділити лексико-семантичні групи: дієслова руху (шастати, валити, нарізати), дієслова спілкування (зморозити, базарити, патякати, промимрити, верзти), дієслова поведінки (цапатися, гиркатися, гамселити, морозитися), дієслова, що означають процес харчування (топтати, мекнути, жерти) та інші. Переважна більшість груп має функціонально-семантичне значення, репрезентоване оказіональними та узуальними дієсловами.
Отже, конотація – активний учасник експресивно-емоційно-оцінної номінації. Денотація є тим семантичним місцем, на якому виникають конотації. Зв'язок конотативного і денотативного компонентів на різних рівнях мови свідчить про системний статус конотації, а не лише мовленнєве утворення. Природа самої конотації є суперечливою, з одного боку, вона мовна, а отже, соціальна, з іншого – мовленнєва, а отже, індивідуальна. Серед дієслів мови ЗМІ переважають дієслова з негативною семантикою: гасати, швендяти, гамселити, витурити, клянчити, тицьнути, сьорбати та інші.
Література:
1.Бойко Н. І. Українська експресивна лексика в словнику, мові та мовленні. Навч. посібник для студентів філолог. спеціальностей. – Ніжин, 2002. –217 с.
2. Говердовский В.И. Диалектика коннотации и денотации (Взаимодействие эмоционального и рационального в лексике) // Вопросы языкознания. – 1985. — №2. – С. 71-79.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>