Старинська Н.В.

Слов'янський державний  педагогічний університет

Особливості самооцінки підлітків з неблагополучних та благополучних сімей

         Самооцінка є рушійною силою в розвитку особистості. Від неї залежать взаємовідношення людини з оточуючими, її критичність і вимогливість до себе, відношення до успіхів та невдач. Самооцінка впливає на ефективність діяльності і подальший розвиток особистості. Отже, найбільш актуальне і значне завдання сучасних суспільних інститутів - це формування адекватної самооцінки у дітей підліткового віку, оскільки саме в цьому віці формується і закріплюється оцінка особистістю самої себе, своїх якостей і місця серед інших людей.

         Психологічні особливості самооцінки підлітків вивчали Мухіна В.С., Крутецький В.А., Лукін Н.С., Кон І.С. та інші, які вважають, що самооцінка є найбільш складним і багатогранним компонентом самосвідомості, «Я-концепції», який є прямим вираженням оцінки інших осіб, приймаючих участь в розвитку особистості.

         Основні завдання дослідження полягали в вивченні особливостей самооцінки підлітків, проведенні порівняльного аналізу самооцінки підлітків з неблагополучних та благополучних сімей. Застосовувались стандартизовані методики: методика «Дослідження самооцінки та рівня домагань підлітків» (Дембо-Рубінштейн в модифікації А.М. Прихожан); методика «Дослідження загального рівня самооцінки підлітків».

         Експериментальне дослідження проводилось  у місті Слов'янську,   в притулку для неповнолітніх. Досліджувалась підліткова група з 30 чоловік 14 - 15 років, серед яких 11 дівчат та 19 хлопців.

         Також, з метою виявлення особливостей самооцінки підлітків з неблагополучних   сімей,  досліджуваними   були  учні загальноосвітньої школи

№10 9 класу - 30   чоловік   віком  14-15  років.  За результатами опитування ми

вважаємо цих дітей умовно з благополучних сімей. 

В ході експериментального дослідження нами були отримані наступні дані. Високий  рівень  самооцінки  притаманний  33%  підлітків,  які  навчаються  в  загальноосвітній  школі,  а  у  підлітків  з  притулку  високий  рівень  не визначений.

         Високий  рівень  самооцінки  свідчить  про  те,  що  учні правильно  реагують  на  зауваження  та  рідко  піддають  сумнівам  власні  дії.

         50%  підлітків  зі  школи  мають  середній  рівень  самооцінки.    Тобто такі підлітки іноді  намагаються  пристосуватись  до  думок  інших  та  рідко  страждають  від  «комплексу  неповноцінності».

         В  групі досліджуваних  підлітків  з  притулку  середній  рівень  не  виявлений.

         100% підлітків з притулку мають низький рівень самооцінки, а у підлітків, які навчаються в школі низький рівень виявлений лише у 17% .

         Низький  рівень  самооцінки  вказує  на  те,  що досліджувані підлітки  болісно   сприймають  критичні  зауваження  в  свій  адрес,  намагаються завжди  зважати  на  думку  інших  і  часто  страждають   від   «комплексу  неповноцінності».  Їм  притаманна  невпевненість  у  собі,  відмова  від  ініціативи,  байдужість,  самообвинувачення  та  тривожність.

         Таким  чином,  при  проведенні  дослідження  особливостей  самооцінки  підлітків  з  притулку  та  підлітків,  які  навчаються   в  школі  можливо  зробити  висновок,  що  у  підлітків  зі  школи  домінуючими  є  високий  і середній  рівні  самооцінки.  Ці  підлітки  здатні  адекватно  оцінювати  самих  себе,  свої  можливості,  якості  та  місце  серед  інших  людей.

         У  підлітків,   які  виховуються  в  притулку, виявлений  лише  низький  рівень  самооцінки,   котрий  вказує  на розвиток  «комплексу неповноцінності»  та  нездатність  адекватно  оцінювати  себе  та  своє  місце в  суспільстві.

         З метою підвищення самооцінки у підлітків була проведена психокорекційна робота, яка спрямована на формування уявлення про особисту «Я-концепцію»; на   розвиток   вміння    пізнавати    інших    людей   та    вміння

адекватно формувати життєві плани і коригувати ціннісні орієнтації. Психокорекційна робота включала бесіди, рольові ігри, міні-лекції та психогимнастику.

Література:

•1.     Кон И.С. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с.

•2.     Крутецкий В.А., Лукин Н.С. Психология подростка. - М.: Просвещение, 1965. - 314 с.

•3.     Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. - М.: «Академия», 2000. - 456 с.

•4.     Шапарь В.Б. Новейший психологический словарь. - Ростов н/Дону:  Феникс, 2005. - 808 с.

Залиште коментар!