XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Степанова А., к. пед. н., Пиндик О. Г. КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ГУМАННУ ПЕДАГОГІКУ Ш. О. АМОНАШВІЛІ

Степанова Анастасія

студентка відділення іноземних мов

Вінницького гуманітарно-педагогічного колежу

науковий керівник: к. пед. н., доц. Пиндик О. Г.

КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ГУМАННУ ПЕДАГОГІКУ Ш. О. АМОНАШВІЛІ

Ш. О. Амонашвілі, президент «Міжнародного центру гуманної педагогіки» разом із членами цього об'єднання, пропонують до нашої уваги «Маніфест гуманної педагогіки». [1] Основними цілями якого являється виховання у дітей благородності та великодушності; розвиток духовних та моральних якостей; оволодіння знаннями, що розширюють свідомість і ведуть до творчості та творення блага; вміння виражати, берегти та стверджувати в житті свою вільну волю; любити Батьківщину; цінувати та бережно ставитися до багатовікової культури свого народу [1,c.6].
         Але чи можна вважати ці духовно-моральні цілі доцільними до застосування до всіх предметів у школі? Чи не втрачаємо ми серед цих ідей основну - тобто освітню? Чи є це справді навчанням?

Досягнення науки та техніки стрімко йдуть вперед, і ми не здатні зупинити цього. Тому нам слід розвиватися разом з ними, оволодівати найдостовірнішою та найцікавішою інформацією, якої прагнуть діти, яку нам потрібно найпершими донести до них. Отже, ми не повинні відмовляти від засобів масової інформації. А це суперечить основним принципам Маніфесту [1,c.9]. Сучасне суспільство стимулює дітей до розвитку не тільки духовного, а й матеріального. Кожен із них залюбки відкриває щось нове, дізнається щось цікаве, співставляє факти. Тому, йдучи на урок, потрібно озброїтися захоплюючими ситуаціями для заохочення. І для дітей такі заохочення - це додатковий матеріал, що непередбачений програмою, це завдання для роботи у групах.

Розглянемо на прикладі «Уроки серця» Вікторії Бах [2,с.4-5]. До нашої уваги представлено урок біології в 11-му класі. Чи доцільно ставити за мету створити духовний зв'язок між учителем і учнем та проводити паралелі між Космічним та моральним? На мою думку, такий підхід не є доречним. На таких уроках діти мають дізнаватися про особливості свого організму інших живих механізмів. Вчитель має впевнити учнів, що ці знання допоможуть пізнати себе та інші організми в природі, розповідаючи про наукові факти, дослідження. І звичайно ми не повинні забувати, що із цими знаннями ми можемо виховувати такі гуманні якості, як повага до інших, та до усього живого.

Розглянемо інший приклад. Урок письмово-мовної діяльності Валерії Ніорадзе [3,с.6]. Як ми бачимо, діти почули вчителем переказану розповідь про Велику хвилю та Маленьку. Після цього вони мають створити свою власну розповідь. Але чи здатні діти 3-го класу зрозуміти таку глибоку мету, як розвиток вміння відчувати силу та красу художнього слова. Діти мають перш за все розуміти ті задачі, що ставить перед ними вчитель. З цього, звичайно ж, має слідувати висновок, який учні роблять, підсумовуючи урок. В такий вік, ми повинні навчити дітей розрізняти добро і зло, правду і кривду, через такого роду розповіді. Але ніяк не об'єктивно оцінювати свою роботу при зіставленні її зі стилем автора.

В одній із статей газети «Гуманна педагогіка» ми бачимо, що Лицар гуманної педагогіки Малигін Олексій (м. Новосибірськ), в 5-му класі Православної Гімназії в ім'я Преподобного Сергія Радонежського, пропонує тему: «Костянтин Дмитрович Ушинський и Шалва Олександрович Амонашвілі - два вчителя, що ведуть до неба» [4, с.14 ]. Але чи готові діти такого віку до обговорення цього питання? З другого боку, чи знайомі ці імена в православній сфері, що вели нас до неба? Ця тема схожа на деяке поклоніння певним ідолам.  На мою думку, підготовка до так званої Вищої Реальності може здійснюватися за допомогою роздумів над творами художньої літератури, у розкритті своєї думки на уроках філософії. Там ми можемо акцентувати увагу на таких гуманних якостях, як чесність, повага, стриманість.

   Після розгляду цих прикладів, ми бачимо, що з Маніфестом ми втрачаємо деякі, дуже важливі та необхідні дидактичні принципи: принцип науковості, зв'язку теорії з практикою, активності, міцності запам'ятовування. Вони є основою для подальшого розвитку та навчання.

 Але деякі постулати, що залишилися у Ш. О. Амонашвілі з раніше написаних праць, є доцільними, але є інтерпретованими. Все ж таки учитель повинен понад усе любити та захоплюватися своєю справою, любити учнів та сприймати кожного таким, як він є. Звичайно ж, застосовувати індивідуальний підхід до кожного учня, співпрацювати з кожним та давати волю вибору [5].

 Отже, усі шкільні предмети повинні виховувати гуманні якості дітей,  особливо гуманітарні науки, уроки літератури, уроки філософії, уроки художньої літератури, музики, на яких діти повністю розкривають свій духовний світ та творчий потенціал. І метою цього складного процесу, є формування гармонійно розвиненої особистості. На жаль наше суспільство ще не готове до створення умов для впровадження постулатів Маніфесту.

Література:

1. Маніфест гуманної педагогіки / [Ш. О. Амонашвілі, Д. М. Маллаєв, С. Л. Крук та ін.]; за ред. Ш. О. Амонашвілі; пер. з рос. В. К. Гаврилькевич / Міжнародна асоціація громадських об'єднань «Міжнародний центр гуманної педагогіки». - Хмель­ницький, 2011. - 64 с.
2. Е. Алексеева «Уроки Сердца» // Гуманная педагогика №2, 2011
3. Е. Алексеева «Светильник Души» // Гуманная педагогика №2, 2011
4. О. А. Фролова «Созвездие уроков доброты» // Гуманная педагогика №2, 2011
5. Ш. А. Амонашвили  «Единство цели». - М., 1987


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>