XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Столярчук О. М. ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ СТУДЕНТІВ ГУРТОЖИТКУ

Столярчук О. М.

вихователь гуртожитку

Луцький  педагогічний коледж

ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ СТУДЕНТІВ ГУРТОЖИТКУ

Проблеми громадянського виховання дітей та молоді - одвічні проблеми, які знаходяться у центрі уваги педагогів, вихователів, учителів, громадських та політичних діячів. Скільки існують держави, стільки суспільство висуває й на свій розсуд вирішує питання мети, змісту, шляхів, засобів та методів виховання своїх майбутніх громадян. Особливо гостро постає ця проблема в переломні часи, коли глобальні зміни в суспільстві зумовлюють зміну всього виховного процесу в цілому.

Виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму - любові до свого народу, до України; турботу про благо народу, готовності відстояти незалежність Батьківщини. Водночас серед студентської молоді спостерігається зростання бездуховності, зневаги до правових і моральних норм. Молодим людям не достає готовності до громадянського самовизначення, здатності протистояти деструктивному впливу.

Основною метою  громадянського   виховання на сучасному етапі є передання вихованцям соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина Української держави, духовності, трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури.

Відомий український педагог В. Сухомлинський (1918-1970рр.) перший (за радянських часів) звернувся до громадянського виховання як до головної педагогічної проблеми. У1970 році вийшла його книжка «Народження громадянина», де формування громадянськості розглядається на основі людяності, гуманізму. Він визначив підлітковий вік як особливо важливий для формування громадянина і твердив, що риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру й некерованими соціальними впливами [2].

Виховати людину-громадянина, якій притаманні усі громадянські чесноти, а саме: чесність, порядність, доброта, працелюбство, сміливість, патріотизм, людяність, сумління, відповідальність, вимогливість та інші позитивні риси характеру, завжди в українців було справою честі кожного батька і матері та кожного педагога. Тому в процесі виховання дітей в українців ніколи не було сторонніх, байдужих, далеких людей, а виховували дітей всією громадою. Сьогодні  час докорінно змінився, але залишається історія роду і держави, де тисячоліттями жила українська нація, в якої є свої традиції та звичаї і є нове сьогодення. Студентів, як і колись в усі часи, треба виховувати і вчити, прищеплювати певні поняття, розвивати їхні почуття, вміння, здібності, навички та добрі звички, щоб вони виросли гідними людьми, громадянами свого суспільства. Але це вже сучасні діти, які прийшли у новий, змінений світ сьогодні, у вік розвиненої науки і техніки. Тому й сама система виховання щоразу змінюється і нема точного рецепту, а є у кожного свій метод, який ґрунтується на людських цінностях, переконаннях та на досвіді попередніх поколінь, на народній мудрості та народній педагогіці, яка перевірена часом. Виховання - це двосторонній процес, де в тісній взаємодії знаходяться двоє людей - вихованець і вихователь. Вважається найдоцільнішим такий стиль взаємин вихователя і вихованця, який ґрунтується на повазі і довірі, коли вихователь підтримує почуття власної гідності студента, розвиває ініціативу, активність, спонукає до позитивних вчинків, утверджує відповідальність за власну поведінку і вчинки. Процес виховання складний і багатогранний, але це єдина цілісна система, в якій одна ланка доповнює іншу, де діє закон безперервності і систематичності, в якій все взаємопов'язане і взаємозумовлене.

Ефективність громадянського виховання значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації. Серед методів і форм пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини. Доречно вибрати такі методи: відкритий театр, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальної ситуації, ігри - драматизації тощо. Крім цих методів, доцільно використовувати також традиційні: бесіди, диспути, лекції, вечори. Застосування наведених форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні, нормативні та поведінкові норми,що передбачають розвиток адекватної оцінки подій, самореалізації, поваги до інтересів і прав інших.

Отже, громадянське виховання  виступає одним з основних засобів формування громадянської культури особистості, яка в сучасних геополітичних умовах повинна формуватися не тільки на основі національної культури та національних цінностей, а й з урахуванням цивілізаційної спадщини всього людства. Завдання вихователя в наш час - іти в ногу у розвитку із студентами, розуміти їхні потреби, позиції, погляди. Для цього необхідно намагатися бути «сучасним», молодим душею та юним у світосприйнятті.

Література:

•1.    Вишневський О. Громадянське виховання: благо чи небезпека? // Освіта. - 2000. - № 45. - С. 4-5.

•2.    Сухомлинський В. О. Народження громадянина // Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 3. К.: «Рад. Школа», 1977. - 670 с.

•3.    Щербак І.В. Виховуємо майбутнього громадянина: Навчально-методичний  посібник. - Миколаїв: Видавець Ганна Гінкул, 2005. - 72 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>