XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Стрижак Н. І. РОЛЬ ВИКЛАДАЧА ТА СУСПІЛЬСТВА У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Стрижак Наталія Іванівна, аспірант

Львівський НПЦ ПТО НАПНУ

РОЛЬ ВИКЛАДАЧА ТА СУСПІЛЬСТВА У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Сучасне суспільство перебуває в умовах екологічної кризи, подолання якої об'єктивно потребує посилення уваги до екологічної освіти. Враховуючи тенденції екологізації змісту навчальних дисциплін, а також компетентнісний аспект в освітній системі, у педагогічній науці з'являється нове поняття «екологічна компетентність». Саме формування екологічної компетентності є одним із завдань освітньої системи, яке здійснюється в процесі екологічної підготовки. Оскільки, екологічна компетентність є елементом життєвої компетентності, то процес її формування повинен бути багатогранним і включати взаємодію закладів освіти, сім'ї та суспільства. Формування екологічної компетентності є пріоритетним в процесі підготовки техніків лісового господарства, адже їхня професійна діяльність має прямий вплив на оточуюче середовище.

Враховуючи вищеперераховані аспекти нами було проведено соціологічне опитування серед викладачів лісотехнічного коледжу та громадськості, з метою вивчення їх позиції стосовно даного процесу, а також виявлення шляхів подальшого вдосконалення екологічної компетентності фахівців, зокрема, випускників лісотехнічного коледжу на основі аналізу даного опитування.

Проведене емпіричне дослідження дало нам змогу сформулювати наступні висновки.

Процес формування екологічної компетентності у техніків лісового господарства залежить від соціокультурних умов і організації навчально-виховного процесу, які характеризуються наявністю багатьох проблем. Зокрема, відсутністю у педагогічного колективу єдиної думки, щодо процесу формування екологічної компетентності та змісту поняття «екологічна компетентність» (лише 10% викладачів можуть точно сформулювати визначення поняття «екологічна компетентність»). Більшість із тих, хто відповіли  на питання «Що таке екологічна компетентність?»(51%) вважає, що екологічна компетентність полягає у обізнаності з екологічним станом планети, держави, регіону; розумінні причин і наслідків екологічної кризи та умови виходу з неї, знанні екологічних законів; раціональному використанні природних ресурсів, охороні і збереженні довкілля.

         У меншості виявились думки, що екологічна компетентність - це система знань і вмінь, які дозволяють особистості розуміти екологічні проблеми і знаходити шляхи їх вирішення (7% відповідей), вміння пропагувати і втілювати в життя екологічні знання та самому дотримуватись екологічних норм поведінки (6%), чутливе сприйняття екологічних проблем в Україні та світі (5%), а також, що це спосіб забезпечити нашу планету від подальшого руйнування (4%).

Аналіз відповідей на дане питання свідчить про те, що приблизно половина опитаних зводять екологічну компетентність до її когнітивного (змістового, знаннєвого) і діяльнісного (практичного, технологічного) компонентів. Лише незначна частина респондентів акцентувала на аксіологічній (ціннісно-мотиваційній) складовій цього феномену. Це свідчить про відсутність цілісного розуміння екологічної компетентності у переважної більшості викладачів. Незважаючи на те, що 27% респондентів вважають, що добре ознайомлені з цим поняттям, найбільш повну відповідь на дане питання дали викладачі природничого циклу (10%), назвавши всі його компоненти: аксіологічний, когнітивний і діяльнісний [2, 233].

 З метою підвищення рівня екологічної компетентності викладачів коледжу необхідно провести обговорення даного питання на засіданнях методичних об'єднань викладачів, циклових комісій, «Школі молодого викладача».

У своїх відповідях викладачі вказують на відсутність сучасної системи екологічної освіти, яка б забезпечувала формування екологічної компетентності фахівців та розвиток екологічної культури і свідомості у населення (81% опитаних); також вони невпевнені в наявності екологічної компетентності у випускників, підготовку яких вони здійснюють (лише 38% респондентів вважають, що у випускників їх навчального закладу мають наявний рівень сформованої екологічної компетентності). У педагогів немає чіткого усвідомлення того, хто повинен бути відповідальним за процес формування екологічної компетентності. Оскільки на  питання «Хто повинен відповідати за формування екологічної компетентності у студентів», то відповіді розподілилися наступним чином: всі викладачі - 57%, викладачі природничого циклу - 16%, міністерство освіти - 3%, сім'я - 2%, суспільство - 2%, керівництво країни - 1%, адміністрація навчального закладу - 0%, інший варіант - 19%. Серед відповідей викладачів, які обрали «інший варіант» переважали думки (12% від усіх відповідей), що за процес формування екологічної компетентності повинні відповідати не лише викладачі, але й сім'я, суспільство, органи державної влади комплексно.

З аналізу результатів дослідження рівня екологічної підготовки та свідомості громадськості можна зробити висновок, що попри актуальність та постійне висвітлення екологічних проблем, у населення відсутня обізнаність та зацікавленість у цих питаннях (лише 10% опитаних добре ознайомлені з сучасними екологічними проблемами). Найбільш активними і екологічно свідомими виявилися жінки, молодь та пенсіонери; чоловіки проявили певну байдужість до цих проблем. Екологічна обізнаність населення виявила чітку кореляцію з освітнім рівнем респондентів. Більшість опитаних визнають важливість проблеми формування екологічної компетентності у техніків лісового господарства (87%). Головну роль у цьому процесі вони відводять викладачам (80%).

Отримані результати засвідчили, що створення сучасної системи екологічної освіти, яка б забезпечувала розвиток екологічної культури і формування екологічної компетентності фахівців та населення, залишається актуальною науковою проблемою. У її вирішенні важливу роль буде відігравати створення еколого-орієнтованого середовища, в якому перебувають студенти, взаємодія громадськості з навчально-виховними закладами, єдність життєвих пріоритетів освіти та суспільства.

Література:

1. Адабашев Б. Екологічна культура як складова загальної культури майбутнього фахівця технічного профілю / Б. Адабашев, Д. Коломієць // Вісник Прикарпатського університету. - 2008. - Вип. ХХУ. - С. 284-289.

2. Алексеев С. В. Развитие исследовательских способностей у старшеклассников как условие формирования экологической компетентности /С. В. Алексеев // Вестник МГГУ им. М. А. Шолохова "Экопедагогика". - Вип. 5. - С. 231 - 236. 

3. Будагянц Г. М. Педагогічні умови формування екологічної компетентності інженерів у галузі енергетики / Г. М. Будагянц // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - 2009. - № 24-25. - С. 318-323.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>