XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Стрижиченко Н.О. СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Стрижиченко Н.О.

Краснодонський факультет інженерії та менеджменту Східноукраїнського

національного університету ім. В.Даля

СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Розвиток та економічне зростання України веде до істотного збільшення попиту на енергетичні ресурси й відповідно потребує подальшого підвищення ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) країни.    

Однією з провідних галузей ПЕК є вугільна промисловість, що обумовлено тим, що вугілля є основою двох технологічних ланцюгів: вугілля - кокс - метал та вугілля - теплові електростанції - електроенергія, тобто є невід'ємною складовою інших важливих галузей економіки: електроенергетики та металургії.

Однак стан вугільної галузі сьогодні викликає серйозні побоювання. Якщо за обсягами видобутку Україна входить до десятки провідних вуглевидобувних країн світу, за розвіданими запасами - на сьомому місці в світі [1], то за економічними показниками - значно відстає від більшості з них.

В 2009 р. у країні було видобуто 72,3 млн. т вугілля [2], що у 2,25 рази менше, ніж 20 років тому. Щодобово в 2009 р. на шахтах України видобувалося 198,1 тис. т вугілля [2], що на 25,7 тис. т менше, чим ще 5 років тому. Більше половини діючих шахт, де зайнято третина трудящих, видобували менше 500 т вугілля на добу. Число діючих очисних вибоїв скоротилося з 349 до 262, а їх довжина - на 12,5 км.

Важливим показником економічної оцінки вугільних басейнів є собівартість видобутку, яка залежить від способу видобутку, структури й товщини пласту, потужності кар'єру, якості вугілля, наявності споживача й дальності перевезення. Протягом останнього десятиріччя собівартість однієї тонни товарної вугільної продукції зросла з 120 грн. в 2000 р. до 723,39 грн. в 2009 р. [2].

За всю історію розвитку вугільна промисловість працювала без збитків сумарно всього 9 років, після кожного чергового підвищення цін на вугілля. Однак, самодостатньою галузь не була ніколи, оскільки її прибутки не покривали капітальні вкладення. У цей час із 138 державних шахт, тільки 15 (11 %) - фінансово збалансовані [3] і ще приблизно 60 шахт, при належній радикальній модернізації, гіпотетично можуть вийти на світову рентабельність видобутку вугілля. Збитки по галузі у 2009 р. склали понад 7,0 млрд. грн. [2]. Але в той же час приватний сектор вугільної галузі показує беззбиткову та бездотаційну роботу, виробляючи близько 46 % товарної вугільної продукції, в тому числі понад 70 % коксівного вугілля.

За два останніх роки галузь покинули 17 тис. осіб. На шахтах залишилося всього 20,4 тис. гірників очисного вибою, 16,4 тис. прохідників. В 2004 р. їх було відповідно 34,1 тис. і 23,9 тис. Загрозливою стала вікова структура працівників: на підземних роботах пенсіонери складають 46,2 %, а на поверхні - 30,8 % [4].

Продуктивність праці, незважаючи на невеликий приріст (до 21,5 т у 2009 р. [2]), так і залишилася на дуже низькому рівні, у кілька разів уступаючи середньосвітовий. Для порівняння: над видобутком 1 млн. т протягом року працюють близько 6 тис. шахтарів України, 300 гірників США, 1200 гірників у Західній Європі та Росії, 3000 гірників у Польщі [5].

Проведений в ході даного дослідження аналіз дозволяє сформулювати основні проблеми підприємств вугільної галузі. Це:

застарілий морально та фізично зношений шахтний фонд. Більшість шахт експлуатуються понад 50 років, 95 % шахт не реконструювалися понад 20 років, дві третини обладнання експлуатується понад нормативного строку, рівень зносу основних засобів збільшився до 70-80 %;

погіршення горногеологічних умов залягання й природної якості вугільних запасів;

хронічна нестача коштів як на забезпечення поточного функціонування, так й для розвитку вугледобувних підприємств, що обумовлена, насамперед, збитковістю діяльності вугільних підприємств, невідповідністю цін на гірничошахтне обладнання та вугільну продукцію, зростанням заборгованості;

відсутність ринкових механізмів та стимулів для підвищення ефективності вугільних підприємств;

несанкціонований видобуток вугілля, обсяг якого тільки у Донбасі щорічно складає близько 5 млн. т;

неефективна система управління галуззю та повільні темпи її реструктуризації;

непрестижність шахтарської праці, що обумовлено зменшення рівня оплати праці порівняно з працівниками інших професій, невирішеністю соціальних проблем, важкими та небезпечними умовами праці.

Всі перелічені проблеми потребують негайного втручання та прийняття заходів щодо оздоровлення та розвитку вугільної галузі України.

Література:

1. Ширнин И.Г. Угольные и энергетические ресурсы мира и Украины / И.Г. Ширнин, В.И. Дубницкий // Уголь Украины. - 2007. - № 1.

2. Інформаційно-аналітичний звіт про розвиток вугільної промисловості України у 2009 році. - [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk/publish/article?art_id=80240&cat_id=52294

3.Тулуб С.Б. Стан і перспективи розвитку вугільної промисловості України: Виступ перед слухачами "Школи Міністра" / С.Б. Тулуб. - К.: УКРНННПРОЕКТ, 2007. - 70 с.

4. Звягильский Е. Состояние угольной отрасли вызывает серъезные опасения / Е. Звягильский // Шахтер Украины. - 2010. - № 23(521). - С. 1.   

5.Угольная промышленность - обуза для Украины. - [электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.mineral.ru/News/18098.html


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>