XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Суденко О. В. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАДАПТАЦІЇ ДЕМОБІЛІЗОВАНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ РАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ В УМОВАХ ГОЛОДУ 1946-1947 РОКІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Суденко Олена В'ячеславівна

аспірантка кафедри історії України

Черкаського державного технологічного університету

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАДАПТАЦІЇ ДЕМОБІЛІЗОВАНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ РАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ В УМОВАХ ГОЛОДУ 1946-1947 РОКІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Повоєнні умови вимагали від органів державної влади проведення такої політики, яка б сприяла покращенню матеріально-побутових умов населення республіки. Але натомість, план відбудови і розвитку народного господарства СРСР характеризувався нарощуванням військової міці держави, і, аж ніяк не покращенням рівня життя та побуту людей. Відсутність належної уваги до матеріально-побутових проблем, фактично примусова, безперспективна праця були нормою життя пересічного громадянина. Нагальними питаннями для населення і далі залишалися такі, як повільне відновлення житлового фонду, гостра нестача переважної більшості продовольчих товарів, недостатнє медичне обслуговування, криміногенна ситуація у суспільстві.

Повертаючись до мирного життя, демобілізовані військовослужбовці швидко ставали частиною повоєнного суспільства, але ще досить значний час залишалися особливою категорією населення, адже мали певні переваги у придбанні та ремонті житла, отриманні будматеріалів, худоби, продовольчих та промислових товарів, медичному обслуговуванні. Їм надавалася допомога із створених фондів, колгоспних кас, надавалися банківські позики (від 5 000 до 10 000 крб. із терміном виплати від 5 до 10 років) [1, арк.172]. Також, учасники Великої Вітчизняної війни в першу чергу забезпечувалися хлібними картками, паспортами з пропискою. Усі скарги від демобілізованих повинні були розглядатися у 3-и денний термін. Але труднощі повоєнного часу та часті випадки бездушного відношення владних структур до невирішених проблем фронтовиків, значно уповільнювали процес їх соціальної реадаптації.

Складні повоєнні умови були ще ускладнені й голодом 1946-1947 рр., який виник як штучне явище. Внаслідок розширення оброблюваних площ протягом 1946 p., за відсутності матеріальних та технічних ресурсів зберігався низький агротехнічний рівень виробництва. Природно-кліматичні умови, зокрема малосніжна зима 1945-1946 pp. та весняно-літня посуха (до +39 °С) також значно погіршили ситуацію в республіці. План хлібозаготівель на 1946 р. для України був нереальним - 340 мільйонів пудів зерна, який згодом було збільшено до 362 млн. 750 тис. пудів. На початку 1947 р. керівництво УРСР неодноразово зверталося до уряду із проханням про надання державних позик зерном, насінням та фуражем, але ці звернення, на жаль, були проігноровані вищими органами влади, наслідком чого було посилення голоду, різке погіршення стану здоров'я у мільйонів громадян України та підвищення  рівня смертності серед населення республіки. Незважаючи на ідеологічний тиск, поставки хліба були надзвичайно повільними. Внаслідок цього, план 1946 р. було виконано лише на 62,4% [2, с.10]. Будь-який опір селян проведенню кампанії хлібозаготівель долався репресіями. Відповідно до Закону «Про п'ять колосків», який діяв із серпня 1932 р., до кримінальної відповідальності притягували селян, керівників господарств, серед яких понад 70 % становили учасники Великої Вітчизняної війни. 

Особливо відчутними наслідки голоду стали навесні 1947 р. Серед населення, особливо сільської місцевості, зросла кількість захворювань на дистрофію. Так, лише у Полтавській області, за період з 10 лютого по 10 березня 1947 р., кількість хворих на дистрофію збільшилася з 1,6 тис. до 2 тис. осіб, у Дніпропетровській області - з 20 тис. до 42 тис. осіб, у Сталінській - з 30,8 тис. до 44,6 тис. осіб, у Харківській області - з 18,6 тис. до 58 тис. осіб. Подібна ситуація спостерігалася і в інших областях республіки [3, с.211]. Якщо на  1 червня 1947 р. в республіці нараховувалося 1 074 314  хворих на дистрофію, з яких 828 429 осіб, або 77,1% були жителями сільської місцевості, то на 20 червня 1947 р. кількість хворих  досягла 1 154 198 осіб [3, с.226].

Потрібно також зазначити, що велика кількість хворих на дистрофію були не госпіталізовані внаслідок обмеженої кількості ліжок в лікарняних закладах. Наприклад, у Полтавській області, на 10 березня 1947 р., з 2 тис. хворих було госпіталізовано лише 513 осіб. Всього в лікарняних закладах області нараховувалося  2 432 місця [4, с.110]. Станом на 20 червня  1947 р., в області, із 60 284 хворих було госпіталізовано лише 18 237 осіб [3, с.226]. У Харківській області, із 88,8 тис. хворих було госпіталізовано лише 44,5 тис. осіб [5, с.137]. За даними по Вінницькій області, з 10 березня по 10 травня 1947 р., з 416 833 хворих госпіталізовано було лише 27 298 осіб [6, с.153]. Схожа ситуація спостерігалася у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Вінницькій, Ворошиловградській, Сталінській та інших областях. Більшість лікарень, у визначений період, мали значні труднощі з постачанням продовольчих товарів (муки, жирів, крупи, цукру), палива, транспорту. Фонди багатьох лікарень не отоварювалися, не вистачало приміщень, а ті які функціонували потребували ремонту. Також, деякі лікувальні установи не отримали інструкції щодо лікування дистрофії [7, арк.24-24зв]. 

Бездіяльність владних структур в умовах голоду викликала зневірення до них у більшості населення України, і, особливо у тих, хто в роки Великої Вітчизняної війни перебував на фронті. Витримавши жахливі випробування війною та повернувшись, сподіваючись на краще життя, багато із фронтовиків, зокрема інвалідів війни, померли саме від голоду 1946-1947 рр. Зміни фізичного та морально-психологічного стану населення внаслідок війни, були доповнені  фізичними та психологічними розладами, спричиненими голодом - опуханням, білковим дефіцитом, зневодненням організму, набутими хворобами, каліцтвом, жебрацтвом. Були частими випадки самогубства, людоїдства.

Звернемо увагу на те, що фактично до березня 1947 р., партійні органи дійсно мало уваги приділяли питанням боротьби із захворюваннями, які виникли під час голоду, наведення порядку у лікарнях та поліклініках, а також організації та покращення роботи їдалень та пунктів харчування у колгоспах і на промислових підприємствах [8, с.121]. Лише в умовах наростаючого голоду, керівництво республіки розпочало роботу по виконанню перерахованих питань. Так, було збільшено кількість ліжок для госпіталізації хворих, споживча кооперація почала розгортати роботу з організації сільських їдалень, для особливо нужденного населення. Вже на 1 березня 1947 р. було організовано та працювало 4 036 сільських їдалень, де один раз на день відпускалася гаряча рідка їжа та 100 г хліба на особу, за комерційною ціною. У деяких колгоспах Дніпропетровської області, за рахунок місцевих продовольчих ресурсів, в їдальнях було організовано дворазове харчування [8, с.122]. У Київській області була надана разова допомога продтоварами сім'ям загиблих фронтовиків та багатодітним сім'ям з розрахунку 150 г на 1 день. Також рекомендувалося колгоспам при випіканні хліба додавати соняшникову макуху в кількості 5-7% до ваги борошна, що витрачалося на випікання хліба. В селах області організовувалися їдальні для харчування населення, потерпілого від засухи. Наприклад, з січня по березень 1947 р. було організовано 186 їдалень, що забезпечували щоденно 32 000 осіб. З 1 квітня 1947 р. в колгоспах області планувалося розширити мережу їдалень із розрахунку відпуску гарячих страв на 50 000 осіб та закладкою продуктів на одну страву: м'яса-риби - 25 г, картоплі-овочів - 100 г та крупи - 25 г. Відпуск хліба планувалося довести до 200 г на особу [7, арк.20]. Але, враховуючи заходи, які проводилися органами державної влади в голодуючих регіонах республіки, захворюваність та смертність від голоду зменшувалися дуже повільно, адже ними було охоплено лише частину таких регіонів.

Таким чином, процес соціальної реадаптації демобілізованих воїнів у період повоєнної розрухи ускладнювався багатьма факторами, спричиненими наслідками Великої Вітчизняної війни, а також політикою радянського керівництва, в якій мали місце такі штучні явища як голод 1946-1947 рр.

Література:

•1.     Державний архів Черкаської області (далі ДАЧО). - Ф.Р - 2038. - Оп.1. - Спр.25. Постанови виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих та обкому КП(б)У за 1945 р. (12 травня 1945 - 14 серпня 1945 рр.). - 238 арк.

•2.     Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946-1947 рр. у Донбасі / О.І. Задніпровський. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2007. - 372 с.

•3.     Горбунов К.Є. Голод 1946-1947 років на території Півдня УРСР / К.Є.Горбунов. - К.: Вид-во ПП Шамрай П.М.,2006. - 309 с.

•4.     Єрмак О. Полтавщина у голодні 1946-1947 роки / О.Єрмак  // Голод 1946-1947 років в Україні: причини і наслідки: Міжнародна наукова конференція, Київ, 27 травня, 1997 р.: Матеріали / Редкол.: С. Кульчицький (відп. ред.) та ін. - К.Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць. - 1998. - С. 105-111.

•5.     Калініченко В. Голод 1946-1947 рр. на Харківщині / В. Калініченко // Голод 1946-1947 років в Україні: причини і наслідки: Міжнародна наукова конференція, Київ, 27 травня, 1997 р.: Матеріали / Редкол.: С. Кульчицький (відп. ред.) та ін. - К.Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць. - 1998. - С. 132-138.

•6.     История Коммунистической партии Советского Союза: в 6-ти т. - Т.5. Коммунистическая партия накануне и в годы Великой Отечественной войны, в период упрочнения и развития социалистического общества 1938 - 1958 гг: Кн.2 (1945-1959 гг.). - М.: Политиздат, 1980. - 692 с.

•7.     ДАЧО - Ф.Р. - 2417. - Оп.1. - Спр.19. Постанови та розпорядження виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих (9 квітня 1947 - 23 грудня 1947 рр.). - 59 арк.

•8.      Добров П.В. Медико-санітарні наслідки Великої Вітчизняної війни для населення України та їх ліквідація в період відбудови (1943-1950 рр.) / П.В.Добров, І.В. Перехрест. - Д.: ДонНУ, 2007. - 291 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>