XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сухий О.О. МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ НА УЧАТЬ ІНОЗЕМЦІВ У ПРОЦЕСАХ КАПІТАЛОТВОРЕННЯ

Сухий О.О.

Львівська комерційна академія

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ НА УЧАТЬ ІНОЗЕМЦІВ У ПРОЦЕСАХ КАПІТАЛОТВОРЕННЯ

Для аналізу припливу капіталу під впливом макроекономічної політики уряду широко застосовується як ключовий теоретичний інструмент модель Мандела-Флемінга, яка складена на основі модифікації моделі IS-LM. Дана модель виявляє вплив фіскальної та монетарної політики держави на міжнародний рух капіталу за різного ступеня його мобільності і враховує, що механізм дії макроекономічної політики в малій відкритій економіці є інакшим, аніж у закритій економіці. Модель Мандела-Флемінга вказує на суперечливість макроекономічних цілей, які досягаються при стимулювальній монетарній політиці: зростає обсяг виробництва (добре), але відбувається відплив капіталу (не зовсім добре, особливо в умовах інвестиційної кризи в Україні). З іншого боку, звужувальна монетарна політика в малій відкритій економіці сприятиме припливу капіталу, але і зменшенню виробництва. Однак, як буде показано далі, вплив монетарної політики на рух капіталу  відповідно до даних моделі Мандела-Флемінга потребує деякої корекції відповідно до умов вітчизняної економіки. Навіть самі Мандел і Флемінг виділяють також чинники, що можуть стримувати міжнародний рух капіталів навіть за умов різних процентних ставок всередині країни та за її межами: законодавчі бар'єри,  неоднаковий ступінь ризику, нерозвиненість фінансових ринків, очікування змін валютних курсів тощо. В результаті, для припливу інвестицій різниця процентних ставок повинна бути достатньо значною, щоб нівелювати всі ризики та перепони для інвестування. Вважаємо дане зауваження актуальним щодо економіки України.

Дійсно, як вказує Г.Манків, інвестори значною мірою враховують ступінь ризику у країні, в якій вони здійснюють вкладення капіталу. Зокрема, у світлі останньої світової фінансової кризи багато інвесторів вилучають капітали із менш стабільних та більш вразливих трансформаційних економік; натомість капітал переміщується в стабільні країни, які хоч забезпечують меншу прибутковість, але вищу надійність повернення вкладень. По-друге, при очікуванні знецінення національної валюти такої країни по відношенню до основних світових валют повернення вкладених коштів іноземним інвесторам буде відбуватися уже за новим, більш низьким курсом національної валюти, а тому щоб компенсувати знецінення національної валюти процентна ставка в малій відритій економіці такої крани повинна бути вищою. Для формалізації викладених міркувань, Г.Манків пропонує розглядати процентну ставку у малій відритій економіці як таку, що перевищує світову процентну ставку на певну величину θ, яку він називає премією за ризик. При цьому премія за ризик θ залежить від виявленого ступеня ризику розміщення капіталу у даній країні та очікування девальвації її грошової одиниці. Беручи величину премії за ризик як за екзогенну величину Г.Манків продовжує аналіз в руслі впливу величини θ на макроекономічні показники і доходить висновку, що збільшення премії є за ризик явищем небажаним, оскільки призводить до знецінення національної грошової одиниці, до зменшення сукупного доходу, звуження обсягу інвестицій, зменшення нагромадження капіталу та уповільнення економічного зростання в довгостроковому періоді.  

На наш погляд, урахування премії за ризик є одним з важливих вдосконалень моделі Мандела-Флемінга у випадку її застосування до трансформаційних економік. Проте якщо брати до уваги аналіз випливу макроекономічної політики на рух капіталу з допомогою даної моделі, то потрібно взяти до уваги ще низку особливостей.

По-перше, впродовж усього трансформаційного періоду та й ще на даний час курс гривні не можна вважати повною мірою вільно плаваючим щодо долара США.

По-друге, саме інвестиційні ризики на даний час є основним стримуючим чинником для іноземних інвесторів в Україні, а не наслідки чи впливи грошово-кредитного регулювання.

По-третє, потрібно звернути увагу і на те, що в моделі Мандела-Флемінга початково враховуються чисті іноземні інвестицій (різниця між припливом іноземного капіталу в країну та інвестиціями резидентів за кордон (відтоком капіталу). За таких умов, якщо навіть модель передбачає зменшення  чистих іноземних інвестицій, це можна досягнути при незмінному позитивному припливі іноземного капіталу в країну за рахунок зменшення втечі капіталу за кордон. Знову ж таки, в умовах вітчизняної економіки основними чинниками втечі капіталу (особливо, після подолання гіперінфляції) були немонетарні чинники і зміна грошово-кредитного регулювання чи процентної ставки зокрема, практично мало впливали на цей процес.

По-четверте, у зв'язку із труднощами збалансування ринку грошей та низьким рівнем монетизації економіки не можемо однозначно стверджувати, що збільшення пропозиції грошей при проведенні стимулювальної грошово-кредитної політики однозначно буде призводити до істотного падіння відсоткової ставки.

По-п'яте, певне зменшення процентної ставки може бути по трактоване як зменшення премії за ризик та покращення інвестиційного клімату, а тому не буде мати негативного впливу на іноземне інвестування. В цьому аспекті доволі показовою є динаміка процентних ставок в умовах попередньої  макроекономічної стабілізації, коли незважаючи на зменшення рівня інфляції та облікової ставки НБУ проценті ставки комерційних банків зменшувалися за обліковою ставкою НБУ зі значним відставання - часовим лагом, що на  наш погляд відображало доволі поступове визнання інвесторами зменшення  премії за ризик.

Викладені аргументи дають підстави стверджувати, що в Україні основними критеріями проведення грошово-кредитного регулювання мають виступати інтереси вітчизняного товаровиробника, а не цілі лише монетарного впливу на залучення іноземного капіталу. Для іноземних інвесторів значно важливішими є стан інвестиційного клімату та реформування економіки загалом.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>