XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Сухомлінов С.М. ТИПОВІ СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Сухомлінов Сергій Миколайович

здобувач кафедри криміналістики

Київського національного університету внутрішніх справ

  ТИПОВІ СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

1. Ситуаційний похід перспективний напрям криміналістики, зокрема методики розслідування окремих видів злочинів, його евристичні можливості засновані на врахуванні динаміки слідчого процесу. Такий підхід інколи висувають одним з принципів конструювання окремої методики розслідування.

2. Слідча ситуація являє собою умови, в яких здійснюється процес розслідування в певний проміжок часу. Як наукова категорія, слідча ситуація становить характеристику цих умов за певною структурою. Необхідне однакове розуміння термінів «умови» і «проміжок часу». Характеризуючи «проміжок часу», слід зауважити що це не астрономічний час, а певна частина процесу розслідування. Тому, під слідчою ситуацією ми розуміємо характеристику стану розслідування на певний проміжок часу, однак до тих пір, поки слідчі ситуації різних наступних один за одним проміжків часу зберігають основні істотні властивості класу, з погляду певної класифікації таких ситуацій, можна говорити про одні і ті ж слідчі ситуації. Якщо, наприклад, підставою класифікації обрана наявність конфлікту, то ситуація оцінюється як конфліктна з появою конфлікту й уважається триваючою до його вирішення, скільки б часу для цього не знадобилося.

Р.С. Бєлкін (1978, 1997 р.р.) і більшість учених, які підтримали його думку, вважають, що зміст слідчих ситуацій визначається чотирма групами факторів: 1) процесуальними й тактичними; 2) організаційними й матеріально-технічними; 3) психологічними; 4) інформаційними.

3. Істотною для методики розслідування окремих видів злочинів є розподіл слідчих ситуацій на реальні й типові. Реальні слідчі ситуації, ті, які виникають в реальному житті. В методиці розслідування окремих видів злочинів, тобто в науці, використовується поняття «типова слідча ситуація». Загальновідомо, що криміналістична категорія не може збігатися за обсягом з усім різноманіттям реальних слідчих ситуацій і навіть інколи з поняттям «типова слідча ситуація», розроблювальним стосовно певних видів злочинів. Зміст типової слідчої ситуації з неминучістю значно вужчий ніж реально виникаючих. До нього зокрема, не потраплять такі складові реальної слідчої ситуації, як «наявність в даний момент у розпорядженні слідчого необхідних сил, засобів, часу...», «психологічний стан слідчого, рівень його знань, умінь, практичний досвід...» (Р.С. Бєлкін, 1978, 1997 р.р.) і ін. Тому, слід зауважити, що положення криміналістичної методики, як правило розраховані на «стандартного» слідчого. Не применшуючи значення теорії слідчих ситуацій для методики розслідування окремих видів злочинів, необхідно підкреслити, що ця обставина, а також те, що поняття й класифікації слідчих ситуацій розробляються в основному стосовно усіх злочинів без врахування специфіки їх видів, істотно обмежує можливості використання цієї теорії при розробці окремих методик. На рівні окремих методик ситуаційний підхід дозволяє, як правило, виділити слідчі ситуації, які найбільш часто зустрічаються, причому виділення їх здійснюється, в основному за одним, хоча й істотним компонентом - інформаційним.

4. Врахування вищевикладених проблем наштовхує на думку про те, що при розробці методик розслідування окремих видів злочинів доцільно ширше використовувати ситуаційний підхід і при цьому описувати слідчі ситуації за якомога більшою кількістю ознак та підстав класифікації, що дозволить використовувати такі рекомендації і в нетипових ситуаціях розслідування злочинів.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>