XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Тіщенко О.М. ВИХОВАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ У СУЧАСНІЙ МОЛОДІ

Тіщенко Олена Миколаївна

Харківський   національний педагогічний університет  ім. Г. Сковороди

ВИХОВАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ У СУЧАСНІЙ МОЛОДІ

Особливого значення сьогодні набуває проблема виховання духовних цінностей у сучасної молоді. Найбільш важливою умовою безпеки суспільства є наявність і збереження системи культурних та духовних цінностей, що складають ціннісний смисл людського буття. Саме педагог забезпечує у суспільстві відтворення та трансляцію духовних цінностей, здійснює духовний зв'язок поколінь і духовного досвіду людства.

Серед шляхів формування громадянської позиції можна назва­ти: обмін досвідом, отримання об'єктивної інформації про позитивне та негативне в історії, аналіз своєї поведінки, а також того, кого засуджують або поважають, сприяння організації позитивних взаємостосунків у середовищі малої групи, удосконалення і розвиток меж своїх знань про історичні та поточні події життя країни, форму­вання світоглядних позицій та самоосвіти на рівні свободи вибору.

Проблему виховання духовних цінностей в освіті, зокрема у студентської молоді достатньо глибоко вивчали О.Бєлих, О.Олексюк, О.Семашко, Б.Нагорний, Д.Чернилевський. Г.Шевченко, В.Яковенко та інші.

У розв'язанні питання вдосконалення навчально-виховного процесу у сучасній вищій школі найбільш вагомий внесок зробили: Б.Ананьєв, С.Архангельський, А.Алексюк, Є.Бондаревська, М.Буланова-Топоркова, С.Вітвицька, З.Єсарєва, І.Зязюн. Д.Чернилевський та інші.

Соціальні зміни, що відбуваються у світовому часопросторі,
висувають на перший план нові пріоритети у сфері виховання й освіти.
Важливого значення надається вивченню та розумінню школярами світової, так і всіх зрізів національної культури; проте в сучасному суспільстві часто
спостерігається політична і релігійна нетерпимість по відношенню до
іншої думки і переконань.

Питання національного виховання у працях С. Золотухіної, Б. Ступарика, Ю.Руденка, С.Стефанюк  торкаються проблеми трансформації змісту національної та полікультурної й глобальної освіти.

У контексті активних національних процесів XIX - початку XX ст. проблема полікультурного виховання була важливим предметом розгляду українських педагогів. Окремі аспекти духовного виховання на західноукраїнських землях висвітлено у працях  А. Вихруща, Т. Завгородньої, М. Євтуха, Б. Ступарика, М. Чепіль. Питання змісту національного виховання  відображено у дисертаційних дослідженнях О. Бенци, М. Маляр, 3. Нагачевської, Г. Розлуцької, Н. Сабат, В. Стинської, О. Фізеші, Я. Яціва та ін..

   У широкому розумінні полікультурне виховання розглядається як частина педагогічних зусиль, що забезпечують культурно-соціальну ідентифікацію особистості, яка відкрита іншим культурам, національностям, расам і віруванням. Полікультурне виховання передбачає виховання на рівні трансформації змісту національної та полікультурної й глобальної освіти  людини засобами національної культури, а також сприяє появі мультиідентичної особистості (О. Джуринський).

Можна відзначити, що увага до стратегії та політики розвитку національної освіти в Україні підвищуватиме статус гуманітарних дисциплін, які сприятимуть формуванню цілісного світогляду людини, її моральному вихованню, розвитку таких якостей молодої людини, які стануть у нагоді для подальшого життя у суспільстві; наприклад, формування уміння спілкуватися і будувати взаємостосунки з представниками різних культур, різних конфесій.

Аналізуючи зазначені дослідження, можне твердити, що система освіти, виконує найважливіше соціальне замовлення - виховання загальної культури індивіда, широкій науковій ерудиції і високого гуманістичного почуття - почуття любові до людини. Тому в основу сучасної концепції освіти необхідно закладати культурологічний підхід, що зумовлює звернення до майбутнього спеціаліста як соціокультурного індивіда, продукт у культури нації, людства.Доля підростаючого покоління значною мірою залежить від стабільного функціонування науково обґрунтованої системи виховання, яка визначає орієнтири і дає чіткі настанови щодо розвитку духовної сфери, вищих духовних цінностей людини.Таким чином, поглиблене вивчення дисциплін національного гуманітарного профілю сприятиме саморозвитку індивіда відповідно до його культурного оточення.Література:

1. Баяновська М. Полікультурне виховання як складник загальнонаціональної системі виховання // Відродження. - 1998.- №3.- С. 30-32.  

2. Руденко Ю. Козацька педагогіка як наукова система знань / С. Стефанюк. Українська етнопсихологія. - Х., 2003.- С.203.

3. Харкова Н. Характеристика педагогічних умов полі культурного виховання молодших школярів / Вісник прикарпатського університету . - Івано-Франківськ., 2008.- С. 164-167.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>