XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Тищенко Я., к. пед. н., Пиндик О. Г. ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ УЧІННЯ

Тищенко Яна

Студентка відділення іноземних мов

Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу

науковий керівник: к. пед. н., доц., Пиндик О. Г.

ФОРМУВАННЯ МОТИВІВ УЧІННЯНайкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Ця незаперечна істина проголошувалась в тій чи іншій формі прогресивними педагогами всіх часів.

У своїй роботі „Серце віддаю дітям" В.О.Сухомлинський, звертаючись до вчителів, писав: „Не забувайте, що грунт, на якому будується ваша педагогічна майстерність, - у самій дитині, в її ставленні до знань і до вас, учителю. Це -  бажання вчитися, натхнення, готовність до подолання труднощів. Дбайливо збагачуйте цей грунт, без нього немає школи". [1, c. 30] Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.

 Мотив (від латинського moveo - штовхаю, рухаю) - спонукальна причина дій, вчинків людини (те, що штовхає до дії). [7] В учінні - це пробудження, які спрямовують діяльність учнів.  Ступінь навчальної активності школяра є наслідком сильної або слабкої мотивації навчання (мотивація - це система мотивів). Можна сказати, що мотиви учіння - це активізуючи сила, одна з основних умов навчальної діяльності.

У загальному вигляді проблема мотивації навчання є проблемою причин, які наперед визначають різні форми виявлення активності тих, хто навчається.

Мета дослідження полягає у теоретичному розкритті та експериментальному дослідженні особливостей функціонування мотивації у структурі учбової діяльності школярів і визначенні сприятливих психолого-педагогічних умов для формування у них стійкої позитивної мотивації учіння.

Завдання дослідження полягає в мотиваційній сфері особистості як предмету педагогічного дослідження.

Мотиваційному аспекту навчання уже порівняно давно приділяли велику увагу в психологічній і педагогічній літературі (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Л.І.Божович, О.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, В.С.Мерлін, В.О.Сухомлинський, М.І.Алексеева, І.О.Синиця та інші). В працях видатних психологів та педагогів засуджувалися учіння з-під палиці, як малопродуктивне. У світовій літературі багато написано про те, які страждання терпіли школярі усіх часів від такого навчання. А тим часом на початку навчання усі діти прагнуть учитися.

Питання мотивації навчальної діяльності є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які ведуться здебільшого в двох основних напрямках.

 Перший - це праці, які безпосередньо стосуються мотивів учіння учнів різного шкільного віку; загальної структури мотиваційної сфери механізмів спонукальної дії мотивів, динаміки їх розвитку в різних вікових групах, а також способів формування повноцінних мотиваційних комплексів під впливом різноманітних факторів.

Другий напрям - це дослідження з проблем розвитку активності школярів у навчанні, позитивних і негативних мотиваційних факторів пізнавальної діяльності, зв'язаних з явищами соціального і суто особистого характеру. Проблема мотивів учіння ще мало розроблена в педагогічній психології.

Тим часом із цією проблемою тісно пов'язано чимало практичних питань педагогіки, зокрема таких, як формування у дітей правильного ставлення до навчальної діяльності, до шкільних оцінок, учнівських обов'язків, до школи, вчителів та ровесників, та багато інших, які можна звести до одного - як пробудити в учнів бажання вчитися, прагнення набувати знання, уміння, навички, іншими словами, як виховувати, розвивати повноцінні мотиви учіння.

Мотивація учіння відіграє важливу роль у становленні особистості, адже без неї неможлива ефективна учбова діяльність та розвиток здатності і потреби до самовдосконалення, саморозвитку, самоосвіти. Саме у молодшому шкільному віці закладається основа для подальшого учіння школяра і часто від бажання вчитися у початковій школі залежить і прагнення до учіння у середніх та старших класах.

   Складність дослідження мотивації зумовлена тим, що учень спонукається до учіння комплексом мотивів, які не лише збагачуються взаємно, але й протистоять один одному. Мотивація формується, змінюється і перебудовується в процесі діяльності. Тому перед педагогами сучасної школи стоїть досить важливе завдання знайти нові шляхи формування позитивної мотивації школярів до здійснення учбової діяльності.

Отже, розкриваючи сутність поняття "мотивація", виокремлюємо такі основні його аспекти, які будуть базовими в нашому дослідженні:

- діяльність повинна базуватися на цілях, значимих для особистості;

- особистість досягне бажаних цілей, якщо вони знаходитимуться в зоні її найближчого розвитку;

- системо утворювальним чинником мотивації є спрямованість особистості.

Література:

1. Фіцула М. М. Педагогіка. - К. - 2000. - С. 30, 79, 192.

2. Ильясов И.И. Структура процесса учения.- М., 1986

3. Битянова М. Мотивація і профанація  //Шкільний психолог № 2, 2000 рік.

4. Битянова М. Фантом мотивації // Шкільний психолог № 45, 1999.

Давидов В.В. Проблеми розвиваючого навчання: досвід теоретичного та експериментального психологічного дослідження - М: Педагогіка, 1986 р. - 240ст.      

5.Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука - учителю. -  М.: Просвещение, 1985. - 224с.

6. Исайчева Н. Д. Школа глазами учеников // Вопр. психологии. - 1990. - № 4.

7. http://wiki.schodennik.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>