XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Тітарчук В. Р. ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ І НАУЦІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

Тітарчук В. Р.

Ст. викладач кафедри загальнонаукових та загальноосвітніх дисциплін Хмельницького інституту МАУП

ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ І НАУЦІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

"Третя хвиля" модернізації позначила перехід до якісно нового етапу в формуванні інформаційного суспільства у контексті глобалізаційних вимірів сучасності. За утвердженням відомого футуриста Е. Тофлера, "третя хвиля" не просто прискорює інформаційні потоки, вона трансформує глибинну структуру інформації, від якої залежать наші щоденні дії" [1, 266]. За прогнозами багатьох вчених, політиків, науковців зокрема Зб. Бжезінського, Д. Бела, М. Кастельса, О. Неклеси, В. Андрущенко, В. Бебика, В. Креміня та інших інформаційний чинник, а саме Інтернет-технології і будуть визначати у ХXI столітті стан сучасної науки і освіти в контексті глобалізаційних викликів. 

Глобалізація освіти і науки - це процеси формування планетарної системи зростаючого знання на базі сучасних інформаційних технологій. Як форма суспільної свідомості, наука ввійшла в архетип сучасного інформаційного суспільства і є одним з динамічно розвиваючих соціальних інститутів, в контексті яких відіграє багато соціально значущих ролей, що й покладає на неї велику відповідальність за життя окремої людини і суспільства в цілому.

Глобалізація, на думку П. Скотта [2, 3-4], прямо стосується університетів, так як робить особливо актуальним завданням поширення національних культур, сприяє стандартизації навчання (під впливом сучасних інформаційних технологій і появи глобальних дослідницьких мереж), а також обмежує бюджетні можливості розвинених країн, від яких  залежить більша частина фінансування університетської освіти. На університети, на думку вченого, чекає робота із адаптування до  вимог епохи глобалізації.

Екс-міністр освіти і науки України, академік НАН України В. Кремінь пов'язує глобалізацію вищої освіти із "вступом людства на перетині тисячоліть до нового типу цивілізації, опануванням нового способу мислення і різновидом прогресу" [3, 3]. Найпріоритетнішими галузями в XXI ст., на думку вченого будуть "наука, як сфера, що продукує нові знання, та освіта, як сфера, що олюднює знання" [там само]. При цьому вчений застерігає від можливого лише декларативного характеру пріоритетності освіти, пов'язаного з численими викликами глобалізації, а саме загостренням конкуренції між традиційними вузами та появи погрози зі сторони молодих освітніх провайдерів (розповсюджувачів навчальних програм, тренінгових компаній, телекомунікаційних компаній, яки пропонують свої дистанційні програми). На думку академіка, тільки та країна, яка спроможеться в умовах глобалізованого світу примножити свою інтелектуальну власність, сферу знань як субстанцію виробництва, зможе претендувати на гідне місце в світовому співтоваристві, бути конкурентноспроможною. У цьому контексті для України актуальним стає завдання щодо вироблення національної політики в інформаційній, освітянський  та науковій сферах.

Характерним для вибудовування інформаційного суспільства можна вважати появу комп'ютерних мереж, бурхливий розвиток яких припав на 70-і - 90-і роки минулого століття. Варто відзначити, що нове суспільство при переході від індустріального легко прийняло на озброєння появу цього механізму. Зараз стало зрозуміло, що суспільство, де основною цінністю перестали бути товари, що створені з сировини, уступивши місце інформації і знанням, цілком можна називати мережним.

Сполучені Штати стали однією з перших країн, яка здійснила перехід до інформаційного суспільства. У цій країні зрозуміли, що забезпечити провідне становище у світі можливо лише за умови оперативного, своєчасного і правильно організованого забезпечення інформацією.

Інформаційна сфера у Сполучених штатах стала визначальним фактором у досягненні положення світового лідера. Тому наприкінці ХХ століття США своє світове лідерство у економічній, політичній, військовій сферах доповнили повномасштабним пануванням у галузі інформації і Інтернет-технологій. При цьому стратегія США розрахована також на розвиток людського капіталу, що забезпечує їм високу динаміку економічного розвитку.

Суспільство, в якому вся система технологій детермінується та стимулюється випереджувальним розвитком наукового знання, може закономірно називатися knowledge-based society. Це англомовне за походженням визначення є посиленим варіантом поняття "інформаційного суспільства", з тією лише різницею, що воно підкреслює особливе значення наукових знань, як найвищої та найціннішої форми всієї гігантської маси інформації, що циркулює в сучасному суспільстві. Створення "суспільства, заснованого на знанні" зовсім не означає заперечення традиційної сфери матеріального виробництва. Воно лише акцентує увагу на тому, що і це виробництво трансформується та радикально змінює власну технологічну основу під впливом новітніх наукових і технологічних знань.

            Отже, найважливішу роль у виникненні і розвитку феномена глобалізації відіграють досягнення науки і освіти, перш за все в галузі  інформатики і телекомунікації.

         Інформаційно-комп'ютерна революція, що зараз ще триває, радикально технологізує інтелектуальну діяльність за допомогою перш за все Інтернет-технологій та сучасних засобів зв'язку. Цей процес кардинально впливає на ділову активність, освіту, зовнішню та внутрішню політику, побут, медицину, культуру в цілому, світогляд та науку. Завдяки цьому з'являється можливість забезпечити необхідними знаннями рішення самих різноманітних глобальних проблем.

Література:

•1.     Тофлер Э. Третья волна. - М.: ООО "Издательство АСТ", 1999 - 784.

•2.     Скотт П. Глобализация и университет // ВВШ "Alma Mater". -  2000. - № 4. - С. 3-8.

•3.     Кремінь В. Філософія освіти XXI ст. // Персонал. - 2003. - № 1. С. 8.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>