XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ткаченко Н.Г. РИТМ ЯК СЕГМЕНТ МУЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІАНІСТІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

Ткаченко Н.Г.

Луцький педагогічний коледж

РИТМ ЯК СЕГМЕНТ МУЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІАНІСТІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

Початковий етап навчання гри на фортепіано займає одне з чільних місць у музичному вихованні підростаючого покоління. Саме в цей час закладаються основи сприйняття та відтворення музичної думки, утворюється пріоритет слухового і художнього компонентів над чисто руховими діями. Піаністи-початківці розвиваються комплексно (відчуття ладу, музично-слухові уявлення, музична пам'ять тощо), а ритм є невід'ємною складовою усього процесу формування майбутнь­ого музиканта й визначає правильність встановлення контакту з му­зичною мовою від самого початку навчання.

Ритм - явище складне і надзвичайно багатогранне. Як взаємообумовлене співвідношення в часі і просторі ритм по-різному виявляється в різних сферах життя і видах мистецтва. Звідси випливає розуміння ритму як загальної категорії з усім розмаїттям виражальних засобів, у конкретній взаємодії яких постає й існує музична думка.

Ритм (грецькою - розміреність, мірна течія) - один із трьох основних елементів музики поряд з мелодією і гармонією; ча­сова організація послідовності та групування тривалостей звуків і пауз, не пов'язаних з їх висотним положенням. Засобом вимірювання ритму є метр

Історично слово "ритм" стосувалося всіх видів і стилів мистецтва (не тільки часових, але й просторових). Давньогрецький "філософ світового ритму" Геракліт вважав, що основною відмінністю ритму від позачасових структур є його неповторність: "не можна двічі вступити в один і той самий потік". Існують різні рівні організації музичного ритму, тому це поняття припускає як вузьке, так і широке тлумачення. Ритм у вузькому значенні - це співвідношення музичних тривалостей, первинних елементів музики. Ритм у широкому розумінні стосується будь-якого пропорційного чергування елементів музики (ритм акордів, кадансів, тональностей, тембрів, повторень тотожного матеріалу; ритм цезур, мотивів, фраз, розділів форми тощо). Таким чином, ритм у музиці можна розглядати як загальний драматургічний принцип, що охоплює своєю дією не тільки масштабні показники, а й усі складові елементи музичної форми. Ритм - це не мертвий "лічильник" тривалостей і структурних членувань, а визначник функціональних співвідношень усіх елементів, що утворюють музичний процес. У цьому  значенні ритм  протиставляється   метру  як механічному принципу

Протягом багатовікового розвитку музики склалося декілька концепцій, в яких по-різному вирішувались питання ролі ритму у творчій практиці. Окремі музикологи вважали, що ритм протиставляється метру, а інші підкреслювали здатність повного ото­тожнення цих понять. Так, Георг Ріман відрізняв ритм від метру, вва­жаючи об'єктом ритміки "важкість"та "легкість" (сильні і слабкі долі). Матіс Люсі вбачав природу ритму в метричній сфері, тобто чергуванні сильних та слабких долей в музичній послідовності, а Джордж Гров повністю ототожнював поняття ритму і метру.

Знамениті фізіологи початку XX століття І.Павлов та І.Сєченов досліджували музично-ритмічну організацію свідомості. Потім цю роботу продовжили вчені-психологи Л.Виготський, О.Леонтьєв, Н.Огороднікова, К.Тарасова та інші. У галузі музично-естетичних досліджень явище ритму розглядається як механізм організації естетичної сфери природи (Г.Абдулладзе, Е.Волкова, Л.Гусєва, І.Сподарєва). Ритмічній організації психофізіологічної та сенсорної системи присвячено ряд робіт А.Ізнака й А.Супіна. О.Лосєв розглядає музичний ритм у більш широкому розумінні як одиницю світовідчуття і складну систему понять та почуттів, які формують світогляд.

Незважаючи на велику кількість досліджень, до цього часу існує немало спірних і нез'ясованих аспектів. Проблема ритму є однією з особливо складних і важливих, зокрема, у фортепіанній педагогіці. З огляду на це сучасні методичні опрацювання доводять необхідність та систематизацію нових теоретичних та практичних розробок у цій галузі.

Ритм є першоосновою музики та невід'ємною складовою всього процесу навчання гри на фортепіано. Видатні піаністи-педагоги Ва­силь Барвінський, Фелікс Блуменфельд, Олександр Гольденвейзер, Костянтин Ігумнов, Генріх Нейгауз, Леонід Ніколаєв, Дарія Герасимо­вич, Віктор Клин, Роман Савицький та багато-багато інших розглядали ритм у комплексі музичної підготовки піаністів-початківців. Саме то­му перші уроки гри на фортепіано були присвячені не "постановці рук" і технічним вправам, а розвитку слуху і почуттю ритму.

На початковому етапі давання гри на фортепіано дуже важливо сформувати       у студентів відчуття ритмічної долі, уміння відтворити її в будь-якому музичному творі. Важливо, щоб на основі слухових уявлень учні усвідомили, що немає музичних творів без ритму. При цьому треба звертати увагу піаністів-початківців на виражальне значення ритму, на його роль у фортепіанних творах. Студенти повинні навчитися розуміти, що почуття ритму є синтетичним і складається з таких структурних елементів: почуття єдиної ритмічної пульсації; утворення метричних сильних долей, визначених акцентами, їх рівномірне чергування; групування слабких долей довкола сильних; співвідношення вартостей ритмічного рисунка, основане на рівномірній пульсації; вибір часу рівномірної одиниці пульсації як основи темпу.

Процес формування почуття ритму в піаністів-початківців охоплює всі грані розуміння природи ритму: відчуття відносності у сприйнятті часу; розуміння ритму в музиці як емоційно виразової, художньо-смислової категорії, а не тільки просторової: технологія виконавського музичного ритму завжди моторно-рухова у своїй основі. Динаміка ритму, що знаходить у музичному формоутворенні смислове напов­нення, може бути різноманітною. Вона визначається конкретним співвідношенням двох основних функцій ритму - активно-стимулюючої (процесуальної) та структурно-організуючої, тобто «форми у русі» і «форми у спокої». Тісно змикаючись із найзагальнішими основами музичного формоутворення, ритм виступає одночасно як процес і як його організація. Активна, доцентрова тенденція в ритмі є провідною. Як головний драматургічний чинник ритм виступає справжнім „режисером" усієї музичної дії.

Велике значення у розвитку ритмічних навиків піаністів-початківців має продумане, кваліфіковане педагогічне керівництво. Для оволодіння музичним твором важливим є правильно організувати ритм, що сприяє ясності музичного викладу, допомагає у вирішенні виконавсько-виразових завдань. Головними принципово важливими компонентами музично-виконавського ритму є темпоритм (музична пульсація), ритмічне фразування ("періодизація"), свобода музично-ритмічного руху (rubato, агогіка), пауза, цезура, синкопа тощо.

Ритмічне виховання базується на оволодінні простими й легкодоступними різноманітними рухах, що відповідає, як моторній природі музичного ритму, так і природній біологічній потребі дітей у рухах. Вже з перших кроків у навчанні гри на фортепіано початківців супроводжує вироблення ряду ігрових прийомів і навиків, які безпосе­редньо співвідносяться з процесом розвитку почуття ритму й виступа­ють в якості його конкретної відчутної "опори".

Основна відмінність, з якою зустрічаються піаністи-початківці, є пісенний і танцювальний ритми; перший вимагає плавності, деякого пом'якшення між протяжними і короткими звуками; другий, навпаки, загострення цієї різниці, чіткого відчуття сильних долей. Це елемен­тарний приклад, адже для кожного твору притаманний власний, неповторний ритм. Саме тому ритмічна грамотність розбору тісно пов'язана з відчуттям характеру твору. Як зазначав Г.Г.Нейгауз: "Ніколи не забувайте, що Біблія музиканта починається словами: спочатку був ритм".

Ритмічна вправність піаністів-початківців розвивається на спеціальних вправах, які допомагають знайти правильне розуміння проблеми ритму. Ритмічні вправи для початківців у поєднанні з ігровими елементами та ілюстраціями допомагають створити на уроці жваву, активну та цікаву обстановку, підвищують заохочення до гри на фортепіано. Такі вправи цікаві не тільки як засіб розвитку ритму, але й як певний "ключ" до розуміння піаністичних проблем у творах. Учні можуть захопитися ритмом, ніби запустивши в собі рівномірне коливання маятника. Велике значення в цьому процесі має слухання доброї ритмічно-організованої музики. Ритмом можна заразити, власне тому ті, хто відвідують концерти й слухають вишукані музичні ритми, мають перевагу перед тими, хто цього не робить.

Отже, виконання музики активно виховує, різносторонньо "вправляє" музично-ритмічне відчуття, створює природне, виключно сприятливе середовище для піаністів-початківців. Однак ритмічні зав­дання необхідно вирішувати систематично і цілеспрямовано, усклад­нюючи їх, відповідно до рівня пізнавальної діяльності учнів. Пошуки досконалої художньо-ритмічної вправності дають можливість не тільки зрозуміти та засвоїти засоби музичної виразності, але й відтворити художній образ твору, що становить основу виховання фортепіанної майстерності. При цьому важливо враховувати ком­плексне вирішення основних завдань ритмічного характеру: систематичність, поступовість, послідовність, повторність.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Савицький Р. Основні засади фортепіанної педагогіки // Українська музика. Традиції та сучасність /Ред. кол.: Ю.Булка, Л.Кияновська та ін. - Львів: ЛВМІ, 1993.-С 118-170.

2. Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. - Тернопіль: Навч. Книга - Богдан, 2003. - 352 с, 77 нотн. прикладів.

3. Музыкальная энциклопедия. Вып. IV // Гл. ред. Ю.В.Келдыш - М.: Сов. энциклопедия, 1978.-С. 657-666.

4. Воробкевич Т.П. Методика викладання гри на фортепіано - Львів: ЛДМА, 2001.-244 с.

5. Побережна ГЛ., Щериця Т.В. Загальна теорія музики. - К.: Вища школа, 2004. - 298 с.

6. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры. - М.: Госмузиздат, 1961.-318с.


Один комментарий к “Ткаченко Н.Г. РИТМ ЯК СЕГМЕНТ МУЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІАНІСТІВ-ПОЧАТКІВЦІВ”

  1. Ольга:

    Дана стаття повністю списана з роботи:
    Бриндзей Г. Ритм як сегмент музичної підготовки піаністів-початківців //Історія, теорія та практика музично-естетичного виховання. Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару студентів, аспірантів та молодих вчених /Ред. Дацюк С.Я. – Дрогобич, 2007. – С. 92-95.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>