XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ткачук І. Я. НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ УКРАЇНИ

Ткачук І. Я.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ УКРАЇНИ

На сучасному етапі розвитку суспільства громадські організації посіли особливе місце у структурі «держава-бізнес-особа», адже їх діяльність є необхідною для кожного з трьох названих елементів. Так, вони не лише націлені на задоволення потреб конкретних груп населення та покращують умови соціального середовища функціонування бізнесу, але і  надають послуги, які держава не здатна надавати через малу поінформованість про потреби кінцевих споживачів цих послуг та недостатню наближеність до них. Проте якісне надання послуг громадськими організаціями вимагає залучення певних фінансових ресурсів і часто немалих.

Проблемам фінансування громадських організацій як елементу державних фінансів надавалося багато уваги вітчизняними науковцями. Так аналіз їх окремих елементів знаходимо у працях О. Віннікова, В. Гайця, А. Колодія, С. Кириченка, В. Коваленка, С. Москвіна,  С. Обушного, В. Примуша, О. Солонтая, В. Сосєдової,  А. Ткачука та інших. Проте, не зважаючи на внесок вищезгаданих науковців у дослідження діяльності громадських організацій, детальнішого аналізу вимагає фінансове забезпечення їх діяльності.

У своїй діяльності громадські організації можуть використовувати фінансові ресурси з різноманітних джерел, які не заборонені законом, проте існуючі джерела не лише створюють залежність від донорів, вимагаючи від громадських організацій «гри за правилами», але й самі по собі є недостатніми для розвиненого громадянського суспільства. Так, бюджет пересічної громадської організації в Україні складає всього 50-60 тис. грн., в той час як у розвинених країнах світу цей показник еквівалентний 560-670 тис. грн.[4].

Оскільки існуючі механізми фінансового забезпечення діяльності громадських організацій України не є ефективними, необхідно звернути увагу на альтернативні.

У практиці держав з розвинутою економікою використовується багато новітніх методів фінансового забезпечення діяльності громадських організацій, які є традиційними для них, і які могли б використовуватись в Україні. До найпоширеніших таких методів відносяться наступні:

•-      відсоткова філантропія;

•-      корпоративна благодійність;

•-      ендавмент;

•-      венчурна філантропія (соціальні інвестиції).

Розглянемо детальніше кожен із перелічених методів.

Відсоткова філантропія являє собою достатньо новий механізм фінансування неурядових організацій, який надає право платнику подоходного податку здійснювати трансфер законодавчо визначеної частини сплаченого ним податку (переважно 1-2%) на діяльність конкретної неурядової організації [2].

Такий метод фінансування не лише дозволяє залучити додаткові фінансові ресурси у діяльність громадських організацій, але і сприяє масовій участі населення в діяльності третього сектору, стимулює неурядові організації до надання більш якісних на необхідних послуг, збільшує їх відповідальність перед соціумом, сприяє формування розвиненого громадянського суспільства та популяризує благодійність серед широких верств.

Корпоративна благодійність є складовою соціальної відповідальності бізнесу. Ця практика значно поширена в діяльності комерційних компаній Заходу, проте носить далеко не благодійні мотиви, адже використовується в основному в якості непрямої реклами та спрямована на створення іміджу престижної компанії [3].

В Україні корпоративна благодійність здатна створити значну фінансову підтримку для громадських організацій, проте процедура її здійснення є на стільки складною і забюрократизованою, що більшість комерційних організацій відмовляються або взагалі займатись благодійністю, або займаються нею неофіційно.

Під ендавментом розуміють суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника [5, ст. 170].

 Найчастіше ендавменти створюються для підтримки конкретної некомерційної організації, що створює ряд переваг від його використання як для донора, так і для бенефіціара, а саме:

•-  часткову незалежність від разового пожертвування та інших доброчинних надходжень;

•-  фінансову стабільність за рахунок гарантованого прибутку;

•-  формування довготривалого джерела фінансування окремої некомерційної організації в соціокультурній сфері;

•-  бенефіціар витрачає не сам фінансовий капітал, а лише відсотки від його розміщення, тобто право розпоряджатися ним залишається за благодійником.

Зважаючи на перелічене, все більше організацій зацікавлені у створені ендавменту, проте, розвиток його стримується відсутністю спеціального законодавства.

Венчурна філантропія (соціальні інвестиції) - підхід до благодійної діяльності, який використовує принципи венчурного капіталу - довгострокові інвестиції та безпосередньої підтримки. Вона пропонує значну і стійку фінансову підтримку (від грантів до різноманітних позик) для обмеженого кола організацій. Така підтримка зазвичай розраховується на три-п'ятирічну перспективу, із продуманою стратегією виходу з інвестицій.

На додачу до фінансових інвестицій, венчурні партнери надають додаткові послуги, які включають індивідуальне консультування (коучинг) із питань управління організацією, стратегічного планування, маркетингу й комунікацій, роботи з персоналом тощо [1].

В українському суспільстві розвиток цього напряму викликає все більше зацікавлення з боку бізнесових кіл, створюються експертні громадські організації, проводяться профільні семінари, тощо. Однак, подальший розвиток венчурної філантропії потребує підготовку професійних фахівців, проведення фундаментальних та прикладних досліджень, обмін міжнародним досвідом.

Очевидно, що використання альтернативних методів залучення фінансових ресурсів громадськими організаціями України здатне принести значні переваги для їх функціонування:  від забезпечення фінансової стабільності та незалежності цих організацій до зростання якості послуг, що надаються ними, ролі у суспільстві та підвищення організаційної культури. Проте без відповідних правових основ використання цих механізмів є неможливим, тому першим кроком до створення розвиненого третього сектору в Україні є прийняття відповідної законодавчої бази, яка б не лише робила законним використання цих методів, але б і чітко окреслювала їх механізм.

Література:

1. Венчурна філантропія. Матеріали українського форуму благодійників [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: http://www.ufb.org.ua/sektor-blagodijnosti/filantropija-u-sviti/trendi/trend-1.htm

2. Матеріали сайту Екуменічний соціальний тиждень [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: http://esweek.org.ua/vidsotkova-filantropija.

3. Механізми державного стимулювання благодійної діяльності у сфері культури [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/june2009/5.htm.

4. Дослідження існуючого досвіду та законодавства України у сфері фінансування громадських організацій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та приватним сектором. - К.: 2011.

5. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>