XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Торбас Ю., к. пед. н., Пиндик О. Г. ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЗАЄМИН БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Торбас Юлія

студентка відділення іноземних мов

Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу

науковий керівник: к.пед.н.,доц. Пиндик О.Г.

ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЗАЄМИН БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Сім'я, родина - найвища цінність на землі, яка робить життя кожної людини  щасливим, повноцінним, плідним. Батьки перш за все повинні усвідомити, що вони виконують важливу соціальну роль, адже кожна повноцінна родина є фундаментом здорового суспільства. На сім'ю покладається ряд найважливіших функцій: репродуктивна, економічна, побутова, духовна, освітня, розвивальна, виховна. [3,c.39]

Все зазнало змін за останні двадцять років. Ми живемо в вік комп'ютеризації, нових технологічних відкриттів, прогресу. Одразу ж виникає питання сім'ї, сімейних відносин. Тут також виникли великі зміни. Сьогодні рідко зустрічаються патріархальні  сім'ї, де батько - господар, а мати - берегиня домашнього вогнища. Жінки прагнуть до самореалізації, досягають великих успіхів в кар'єрі.  Непрості економічні відносини змушують всіх членів сім'ї думати про те, як заробити гроші.[4,c.42]

Метою нашого дослідження стало визначити, науково обґрунтувати і експериментально перевірити психолого-педагогічні умови виховання культури взаємин батьків і дітей  молодшого шкільного віку в сім'ї і школі. Ми поставили перед собою завдання проаналізувати проблеми виховання культури взаємин батьків та дітей.  Досліди дозволили зробити соціологам, педагогам, психологам висновки про те, що третина сімей зіштовхується з серйозними та 48% з частковими труднощами у вихованні дітей. Очевидно, що більшість батьків впевнені, що вихованню їхніх дітей заважає державна політика, економіка, інші причини, а не внутрішньо-сімейні відносини. Більшість конфліктів виникає через те, що ми не можемо стати на позицію  іншої людини і чуємо лише себе. За останні роки відбуваються порушення зв'язків між членами родини, причинами яких вважаються позбавлення сім'ї приватної власності, засобів виробництва та реалізації продукції, знецінення ролі особи в господарчій, науковій та  духовній сферах. Це позначилося на виховній функції сім'ї, і як наслідок спостерігаються відчуження батьків і дітей, зміна ціннісних орієнтацій молоді, втрата високих ідеалів української родинної педагогіки.[4,c43] Найбільш дослідженою вітчизняними вченими є виховна функція сім'ї. Вона полягає у формуванні особистості дитини, розвитку її здібностей, інтересів, світогляду, духовної культури, передачі дорослими членами сім'ї соціального досвіду. Із плином часу проблеми сімейного виховання ускладнюються. Останнім часом збільшилася кількість дітей, що тривалий час залишаються без догляду дорослих, батьків та вихователів. Це пояснюється тим, що родина переживає важкі часи - ідеологічну та професійну переорієнтацію, пошуки нової роботи, визначення нових життєвих пріоритетів, а також нерозвиненість соціальних інститутів. Виховна функція може бути успішно реалізована лише в благополучній сім'ї. Успішність сімейного виховання значною мірою визначається активністю участі кожного з батьків у вихованні і характером взаємовідносин між ними. Педагогами і психологами відзначається позитивна роль батьків (чоловіків) у вихованні. Адже дітям потрібні однаково і батько, і матір. І не лише їхня сліпа любов, а й виховання, суто чоловіче та суто жіноче. Між іншим встановлено, що школярі незалежно від статі потребують виховного впливу обох батьків, тому що батько і мати доповнюють одне одного у вихованні дітей. Рівноцінна участь батьків у вихованні забезпечує різнобічність впливів, без яких сім'я не виконує повністю своїх функцій. Відмова від участі у вихованні дітей не минає безслідно і для батьків. У них притуплюються емоційні почуття, пробуджуються черствість, егоїстичність, звужується коло інтересів, зростає байдужість, до близьких людей в сім'ї. Велике значення у вихованні дітей мають радіо. Телебачення, книжки; вони інформують дитину про різні сторони життя. Сьогоднішнім татам і мамам потрібно не відгороджуватися від нашої складної дійсності, а цікавитись політичним життям, привчати дітей уникати імпульсивної поведінки та непродуманої емоційної реакції на соціальні події, помірковано оцінювати та аналізувати їх. Саме приклад батьків переконує дитину, що знання є способом пояснення її власного життя, що сьогоднішнє незнання - не недолік, а стимул для подальшого навчання. [3,c.41]

Важливим чинником у вихованні має стати саме родинна педагогіка, яка спрямована на підготовку дітей до самостійного життя, їхню адаптацію в природному та суспільному довкіллі. Вагоме значення у вихованні мають інтереси дітей, їхні проблеми та розуміння їх з боку батьків. Важливий компонент виховного потенціалу - потреба самих батьків, інших членів сім'ї у навчанні в підвищенні рівня педагогічної культури.[3,c.43]

Отже, слід зазначити, що виховання - досить складний, динамічний педагогічний процес, який передбачає підготовку дитини до дорослого життя. Батьки, як вихованці, несуть теж відповідальність за поведінку своєї дитини у суспільстві. Таким чином етичні норми батьківської опіки та виховання дитини лежать в основі благополуччя та поведінки кожної особи як і суспільства загалом.[2] І як писав А.С.Макаренко в «Книзі для батьків» : «Виховання дітей - найважливіша галузь нашого життя. Наші діти - це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти - це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною» [1].

Література:

1.http://disser.org.ua

2.http://wiki.shodennik.ua

3.Спілкування в сім'ї молодшого школяра[Текст]/І.Вікторенко//Рідна школа.-2001.-№ 9.-с.39-43

4.Семья - это любовь[Текст]/Н.Буленкова//Воспитание школьников.- 2003.-№1.-с. 42-44


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>