XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Трач О.Т. ЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ КАРТИ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Трач Олена Теодорівна,

викладач географії

Луцького педагогічного коледжу

ЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ КАРТИ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Відомо, що пояснити шлях за допомогою малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.

Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за допомогою умовних знаків називають географічною картою.

На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».

У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].

М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.

Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].

Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за допомогою карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.

Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.

Робота з картою сприяє розвиткові уяви, пам'яті, логічного мислення і мови учнів/студентів, умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти і робити висновки. Вона є найбільш доступним і дуже дієвим засобом активізації навчання для розвитку самостійності учнів/студентів, виникнення в них інтересу до предмета і встановлення зв'язків географії з життям.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства значення карти в житті й діяльності людини - зростає.

Карту як засіб пізнання навколишнього світу використовували здавна. Але була вона не завжди такою, якою ми бачимо її тепер. З'явившись як результат практичної потреби людини, карта пройшла тривалий і складний шлях від примітивних зображень, наївних уявлень про Землю до сучасного точного креслення на математичній основі.

Дуже багата історія картографії. Народи, які населяли нашу планету, розпочали перші картографічні роботи ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Однак картографічні твори того часу майже не збереглися. Опис і графічне зображення різних місцевостей знаходимо в численних стародавніх пам'ятках культури.

Особливого розвитку картографія набула у XVIII столітті. У цей час почали проводити систематичні зйомки на суші й на морі, готувати фахівців по складанню карт і регулярно друкувати карти.

Дуже велику роль у розвитку картографії відіграв М.В. Ломоносов. Його вважають одним із засновників наукової географії. Велика заслуга Ломоносова в організації створення нових карт, зокрема економічних [2].

Стародавні карти були рукописними. Однією з перших друкованих карт була карта споруд ближніх печер Києво-Печерської лаври (1661рік).

Особливо бурхливо розвивається картографія в епоху Петра І. Саме в цей період почали складати карти на математичній основі.

У роки Великої Вітчизняної війни головне завдання картографів полягало в тому, щоб забезпечити радянські війська картами Радянського Союзу, Західної Європи. Одночасно промисловість випускала шкільні, а також різні довідкові карти.

Сучасна картографія створює найрізноманітніші карти за змістом, призначенням і масштабом.

Шкільні карти - це навчальні карти, зміст і оформлення яких відповідають віковим особливостям учнів/студентів, рівню їхньої картографічної підготовки. Найважливішою рисою навчальних карт є наочність. Її досягають певним обмеженням змісту карт і спеціальними прийомами зображення його елементів.

Шкільні географічні карти випускають для різних класів. Карти для молодших школярів більш загальні, простіші, схематичніші, вони містять менше інформації ніж карти для середніх та старших класів, крім того для них обирають найбільш об'ємну проекцію.

За способом використання в навчальному процесі географічні карти поділяються на стінні і настільні. Стінні карти використовують на уроках/парах в кабінеті для пояснення нового матеріалу вчителем/викладачем, закріплення та повторення його учнями/студентами, для опитування. Для стінних карт характерні значний ступінь генералізації, чіткий шрифт.

Настільні карти - альбоми карт, атласи і карти в підручниках розраховані на індивідуальну роботу учнів/студентів у кабінеті і дома.

Важливим картографічним посібником є глобус, який широко використовується у навчанні. Глобус - модель земної кулі, яка в мініатюрі відбиває головні елементи поверхні нашої планети [10].

Учні/студенти з планом і картою ознайомлюються ще в початкових класах. Згідно програми це - орієнтування на місцевості по компасу, креслення плану простого предмета, поняття про масштаб, зображення напрямків і об'єктів на кресленні, план місцевості, його масштаб, відмінність плану від малюнка, умовні знаки, читання топографічного плану (план місцевості), відмінності карти від плану по масштабу, читання карти України, знаходження свого міста або районного центру на карті [4].

В епоху технічного прогресу важко переоцінити вміння читати географічну карту. Без нього не обійтися геологам і морякам, будівельникам і пілотам. Науковці - психологи і педагоги стверджують, що робота з картою сприяє не тільки глибокому осмисленню, а й розвитку у людини уяви просторового уявлення, пам'яті, вміння аналізувати, узагальнювати тощо.

Література:

1. Виноградов Н.В. Карты и атласы / Под ред. М.С. Боднарского и инж. М.П. Мурашова.- М.; Л.: 1941.- 192 с., ил.карт.

2. В. Ф. Гнучева, Ломоносов и Географический департамент Академии наук. Сб. «Ломоносов», 1940, стр. 259. 

3. Калита Л.М., Калита М.Р., Любченко В.Є. Географія для допитливих. - К.: АртЕк, 1998.

4. Куприн А.М. Занимательно об ориентировании. - М.: Просвещение, 1983.

5. Максимов Н.А. За страницами учебника географии. - М.: Просвещение, 1988.

6. Матусевич К.М, Семенов В.Є. Найпростіші вимірювання на місцевості. - К.: Радянська школа, 1981.

7. Пивоварова Г.П. По страницам занимательной географи, - М.: Просвещение, 1988.

8. Семенов-Тян-Шанский В.П. Район и страна.-М.: Госиздат,1928.-311с.

9. Сваткова Т.Г. Атласная картография. Учеб. Пособие. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 208 с.

10. Юрківський Р.Г. Ця загадкова фігура Землі. - К.: Радянська школа,1990.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>