XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Травіна О.О., Колесніков Є.О. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ:СУТНІСТЬ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ

Травіна Ольга Олегівна

Колесніков Євген Олександрович

Східноукраїнський національний університет імені В.Даля,м. Луганськ

ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ:СУТНІСТЬ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ

Економіка України до початку економічних реформ виявилася структурно деформованою і неефективною. Значна частина основних виробничих фондів України не відповідає сучасним екологічним вимогам. Велика територія України, де проживає майже половина населення країни, характеризуються як екологічно неблагополучна. З розвитком підприємницької діяльності зростає роль і значення екологічної оцінки та екологічного контролю для різних видів діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я населення.

Більше 80% ресурсів, що видобуваються, спрямовуються на підтримку ресурсовидобувних та ресурсомістких обробних виробництв. Виплавка 1 тонни сталі «з'їдає» до 20 т первинних ресурсів. Більше 75% відходів виробництва мають певний ступінь токсичності для навколишнього середовища і здоров'я людини. Марнотратний та деструктивний характер природокористування постійно породжує нові та все більш гострі екологічні проблеми, що свідчить про кризовий стан нинішньої державної політики природокористування [1].

Теоретичні та методологічні основи екологічного аудиту були розглянуті в роботах таких вчених, як Г.П. Серов, В.Л. Сидорчук, В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін і В.М. Навроцький , Т.П. Галушкіна, Л.І. Максимів А.А. Садеков та ін. Ці питання є актуальними та відкритими і потребують повнышого висвітлення.

Згідно з законом України, екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту [2].

Основним нормативним документом, який регулює екологічний аудит є закон України «Про екологічний аудит».

Проведення еко-аудиту завершується складанням належним чином обґрунтованим та підкріпленим необхідними документами звіту про екологічний аудит, який повинен містити інформацію [2]:

- загальні відомості про об'єкт та замовника екологічного аудиту;

- підстави для проведення еко-аудиту, його мету, завдання, програму та обсяг виконаних робіт;

- відомості про виконавців екологічного аудиту;

- перелік основних законодавчих актів та інших нормативних документів, для перевірки на відповідність яким проводився екологічний аудит;

- характеристику фактичного стану об'єкта екологічного аудиту, включаючи оцінку ефективності та достатності його природоохоронної діяльності, систем управління навколишнім природнім середовищем, стану природоохоронного обладнання та споруд; відомості про сплату екологічних зборів і платежів;

Замовник аудиту може бути власником підприємства, а це вже говорить про необ'єктивність сприйняття аудиторських висновків та створення деяких рамок аудиту, що робить його обмеженим. Можна зробити висновок, що на сьогодні існує гостра необхідність вдосконалення Закону України «Про екологічний аудит» та корегування його основних положень, стосовно об'єктів аудиту та його обов'язковості.

В Україні на сьогодні з упевненістю можна стверджувати про існування гострої потреби у розвитку екологічного менеджменту та аудиту, що, між іншим, визначається такими факторами:

- погіршенням екологічної ситуації в державі, що пов'язане із явною неефективністю традиційних форм державного екологічного управління та контролю;

- переважанням «умовно-примусового» характеру виробничої економічної діяльності;

- існуванням значного потенціалу невикористаних можливостей для вирішення екологічних проблем, багато з яких не пов'язані зі значними фінансовими та матеріальними витратами (найбільш характерною серед таких можливостей є творчий потенціал підприємництва);

 - практичними досягненнями у галузі екологічного аудиту та екологічного менеджменту у економічно розвинутих західних країнах;

- взаємозв'язком розвитку екологічного менеджменту та стійкого розвитку;

- можливістю отримання істотних економічних переваг, включаючи й додатковий прибуток, для підприємств, які на практиці розвивають діяльність у галузі екологічного аудиту [3].

Екологічна ситуація в Україні може бути стабілізована шляхом зміни орієнтації соціально-економічного розвитку держави, формування ціннісних пріоритетів керівників, які призведуть до того, що українські підприємства застосовуватимуть принципи еко-аудиту, який є інструментом вирішення проблеми забруднення довкілля.

Література:

1. Чумак А. Н. Теоретические основы экологического аудита (Харьковский государственный экономический университет) [Електронний ресурс] / А. Н. Чумак. - 2007. - Режим доступу до

статті: http://docs.google.com/.

2. Закон України «Про екологічний аудит» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - 2009. - Режим доступу до тексту закону: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.

3. И.В Басанцов, О.С. Пантелейчук Экологический аудит в Украине: актуальность, проблемные вопросы и пути усовершенствования/ Механізм регулювання економіки.-2010.-№1.-38-45

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>