XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Третяк О.М. ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ В УКРАЇНІ

Третяк Олександр Миколайович, аспірант

Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки"

ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ В УКРАЇНІ

Перехід України на межі 80-90 х років до ринкової економіки вимагав формування якісно нових ринків одним з яких став біржовий товарний ринок. Світова практика свідчить, що товарні біржі зайняли домінуюче місце серед інших економічних інститутів у багатьох країнах світу. На даний час товарна біржа відіграє визначальну роль при формуванні ринкових цін на продукцію сільськогосподарського виробництва та продуктів її переробки. Завдяки використанню сучасних біржових інструментів та технологій, товарна біржа, являючись місцем вільного та прозорого ціноутворення, може мінімізувати маркетингові витрати, витрати на рекламу, а також ризики цінових та курсових коливань для сільськогосподарських товаровиробників.

За останні роки відбулись певні зміни в організації та регулюванні торгівлі сільськогосподарською продукцією на національних товарних біржах. Одним з нормативних документів, що встановлює певні правила роботи товарних бірж на аграрному ринку є наказ Міністерства аграрної політики № 259 від 01.08.2003 року. Згідно цього наказу був затверджений порядок надання товарній біржі висновку про її відповідність вимогам щодо надання послуг з укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, закладання зерна до державного резерву, угод поставки підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, проведення інтервенційних операцій на ринку зерна, з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів тощо. Даним наказом регламентується порядок отримання висновку та він містить відповідні вимоги до товарної біржі, яка бажає його отримати.
Розвиток товарного біржового ринку відбувається на жаль низькими темпами, є багато невирішених проблем, які не лише не сприяють розвитку товарних бірж а й завдяки, яким в суспільстві формується хибна думка про біржові інституції.  Однією зі складових, що гальмує розвиток біржового товарного ринку є те, що профільним Законом України „Про товарну біржу"1 не регламентується ні кількість засновників, ні розмір статутного капіталу, ні механізм державного регулювання діяльності біржового товарного ринку. На жаль, існує поодинока практика створення товарної біржі для здійснення однієї операції та такі біржі не мають необхідного технічного обладнання, приміщення, кваліфікованих працівників.
За останнє десятиріччя кількість товарних бірж збільшилася майже в десять разів і продовжує зростати2: станом на 01.01.1992 р. було зареєстровано 54 товарні біржі; на 01.01.2006 р. - 454 товарні біржі; на 01.01.2007 р. - 466 товарні біржі; на 01.01.2008 р. - 489 товарні біржі. Але біржовий товарний ринок України від цього не виграє.
Згідно даних Державного комітету статистики України вартість укладених угод, на акредитованих товарних біржах, за останні роки, має сталий характер зростання. Вартість угод, що укладені на акредитованих Міністерством аграрної політики товарних біржах займає досить вагому частину від угод укладених на зареєстрованих біржах всіх видів, за останні роки від 25 % (2005 рік) до 60 % (2007 рік) та має сталу тенденцію зростання. Згідно даних Міністерства агропромислової політики України, на 1 січня 2008 року налічувалось 37 акредитованих товарних бірж.

В даний час, зважаючи на відсутність єдиного державного регулятора з питань біржового товарного ринку, важливу роль в розвитку біржового товарного ринку відіграють громадські організації. Однією з громадських організації членами якої є найбільші товарні біржі країни є Союз аграрних бірж України. Основною метою діяльності Союзу є підтримка інтересів своїх членів, підвищення інтегрованості та прозорості ціноутворення на аграрну продукцію та земельні ресурси, сприяння розвитку та функціонуванню відкритих ринків землі та товарів, формуванню нових земельних відносин, що відповідають характеру регульованої, соціально орієнтовної, ринкової економіки. Але навіть при активній участі подібних громадських організацій в діяльності товарного біржового ринку, без чіткої та послідовної державної політики в регулюванні біржового товарного ринку, вони не в змозі самотужки реалізувати більшість поставлених задач.

В цілому, регулювання біржової діяльності являє собою певне упорядкування роботи товарних бірж та укладання угод на підставі встановлених правил та вимог. Державне регулювання біржової діяльності повинно починатись зі створення для неї єдиної правової бази. Відставання законодавчої бази від потреб регулювання товарного біржового ринку в даний час це достатньо об'єктивний процес, так як відсутня стала практика функціонування товарного біржового ринку, хоча становлення біржової торгівлі відбувається під впливом історичного досвіду європейських країн та США, своєрідний стан національного біржового товарного ринку не дозволяє прямого запозичення закордонного законодавства та потребує своєрідної адаптації.  Державне регулювання біржової діяльності може відбуватись по різному, різна роль держави: від сильної ролі уряду до внутрішньобіржового регулювання коли відповідний регулятор виконує спостережні та дорадчі функції.

Для національного біржового товарного ринку найголовнішим є провадження єдиної державної політики, серед першочергових завдань якої має бути створення центрального державного органу з питань біржового товарного ринку. Цей орган вирішував би питання координації товарного ринку та сприяв би організації загальнонаціонального та регіонального фінансового обігу, як механізму визначення цін на стратегічні товари. Створення такого органу потрібно для удосконалення існуючої системи та подальшої розбудови інфраструктури товарного біржового ринку.

Зважаючи на ситуацію, що склалась на товарному біржовому ринку необхідно:

•-                 створення центрального органу з питань товарного біржового ринку;

•-                 прийняття нової редакції Закону України „Про товарну біржу"3, даним законопроектом визначенні чіткі критерії, щодо створення товарної біржі, що позитивно вплине на розвиток біржового товарного ринку. Адже відразу зникнуть товарні біржі створенні для „укладання однієї угоди" та відповідно не будуть з'являтись нові подібні товарні біржі, що дискредитують роботу біржових інституцій;

•-                 визначення на законодавчому рівні вимог до професійних учасників товарного біржового ринку, як кваліфікаційних так і фінансових. Подібний досвід в Україні ми маємо по відношенню до роботи професійних учасників фондового ринку4;

•-                 запровадження строкових біржових угод, що неможливо реалізувати без наявності клірингових установ. Оскільки клірингові установи повинні виступати гарантом виконання строкових біржових угод.

Література:

1. ЗУ № 1956-XII «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р.

2. http://www.ukrstat.gov.ua/, веб-сайт, Державного комітету статистики України;

3. Проект ЗУ №0971 «Про товарну біржу» від 23.11.2007 р.

4. ЗУ № № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02. 2006 р.

e-mail: tretyak@agrostock.kiev.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>