XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Трифонюк Р.О. РОЛЬ ПЕТЕРБУРЗЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ У СТАНОВЛЕННІ АКАДЕМІКА Д.С. ВОРОНЦОВА ЯК НАУКОВЦЯ

Трифонюк Руслан Олексійович, аспірант

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

РОЛЬ ПЕТЕРБУРЗЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ У СТАНОВЛЕННІ АКАДЕМІКА Д.С. ВОРОНЦОВА ЯК НАУКОВЦЯ

На початку ХХ століття в Україні в усіх університетських лабораторіях були отримані цінні дані про електричні явища в нервах, м'язах, серці і головному мозку. Особлива увага приділялася вивченню впливу електричного струму на живі тканини. У цей період в Україні працювали такі видатні електрофізіологи, як В.Я. Данилевський, Б.Ф. Веріго, В.Ю. Чаговець і  Д.С. Воронцов, які є основоположниками багатьох сучасних напрямів електрофізіології. Їм належить пріоритет у відкритті і поясненні ряду електрофізіологічних явищ. На особливу увагу серед цих учених заслуговує академік Д.С. Воронцов.

Данило Семенович Воронцов народився 24 грудня 1886 року на хуторі Рогожне поблизу Пропойська Биховського повіту Могильовської губернії (сьогодні Славгород Могильовської області, Білорусь) у сім'ї білоруського селянина [3].

Бажання присвятити своє життя вивченню живих організмів привело   Д.С. Воронцова після закінчення Могильовської гімназії у 1907 році на природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету.

Наукова діяльність Д.С. Воронцова розпочалася на кафедрі гістології Петербурзького університету. Працюючи під керівництвом відомого гістолога А.С. Догеля, він освоїв ряд гістологічних методів дослідження і виконав невелику роботу про мікроскопічну будову нервових гангліїв та провідної системи серця жаби. Частину отриманих даних він використав при виконанні магістерської дисертації [2].

Прослухавши курс лекцій професора М.Є. Введенського з фізіології людини та тварин, Д.С. Воронцов обрав своєю спеціальністю фізіологію та почав працювати під керівництвом М.Є. Введенського на кафедрі фізіології Петербургського університету.

Клітинний, фізико-хімічний напрям у вітчизняній фізіології очолював у цей час завідувач кафедри фізіології Петербургського університету М.Є. Введенський - видатний учений, праці якого з вивчення процесів збудження у нервах, м'язах та нервовій системі були широко відомі і високо цінувалися всіма фізіологами світу [3].

Під час навчання Д.С. Воронцова в університеті на кафедрі фізіології сформувався хороший творчий колектив. Найближчим помічником Введенського був О.О. Ухтомський, що займав посаду доцента. На кафедрі працювали Л.Л. Васильєв, М.І. Виноградов, М.Я. Кузнєцов, М.П. Резвяков,   М.Я. Перна, І.А. Ветюков, І.С. Беритов [1]. Науковою тематикою кафедри було вчення про процеси збудження та гальмування в нервовій системі. Саме ці питання були цікавими і Д.С. Воронцову. Тому він звернувся до  М.Є. Введенського з проханням дозволити йому працювати на кафедрі.

Д.С. Воронцову було доручено вивчити гальмівну дію на серце блукаючого нерва при різній частоті та силі подразнення. Дослідження було закінчене в 1912 і опубліковано в 1913 році у Працях Петербурзького товариства природодослідників у розділі «Праці фізіологічної лабораторії Санкт-Петербурзького університету» під назвою «До питання про гальмівний вплив блукаючого нерва на серце». Уже в цій першій опублікованій науковій праці Воронцова яскраво проявилися його чудові якості дослідника-експериментатора: висока вимогливість до точності методики дослідження, гостра спостережливість і прагнення до тонкого аналізу отриманих в експерименті даних та обґрунтуванні висновків. Праця була нагороджена Золотою медаллю Петербурзького університету [3]. Таким чином, уже навіть перші дослідження були відзначені за науковий та прикладний вклад у розвиток фізіології того часу. Отже, узагальнюючий висновок цієї праці      Д.С. Воронцова про те, що блукаючий нерв спричинює на серце не тільки гальмівну, але при певних умовах і підсилюючу дію - має прикладне значення і в теперішній час [1].

Після закінчення в 1912 році університету - з дипломом першого ступеня - Д.С. Воронцов за клопотанням М.Є. Введенського був залишений на кафедрі фізіології Петербурзького університету для підготовки до професорської діяльності. Упродовж трьох років він удосконалював свої знання в різних галузях фізіології, освоював електрофізіологічні методики, зокрема працю зі струнним гальванометром. Весь цей час він проводив інтенсивну наукову роботу на кафедрі під керівництвом професора М.Є. Введенського [2].

Ще у студентські роки Д.С. Воронцов поставив перед собою завдання вивчити властивості та природу процесу збудження у нерві. Про це він розповів професору під час першої їхньої бесіди, це ж побажання він висловив і при виборі тематики наукових досліджень як аспірант.

Таким чином, на світогляд студента Воронцова значний вплив справили праці К.І. Тімірязєва, І.М. Сєченова, О.І. Герцена і Д.І. Писарєва, в яких були викладені основи дарвінізму, еволюційного вчення, рефлекторної діяльності головного мозку, а також аналізувалося значення експерименту в науковому дослідженні. Певний вплив на молодого вченого мала діяльність відомого гістолога А.С. Догеля. Але вирішальну роль у виборі напряму власних досліджень Д.С. Воронцова зіграли лекції з фізіології людини і тварин професора Петербурзького університету М.Є. Введенського.

Література:

•1.   Всесоюзная конференция по нейронаукам, посвященная 100-летию  со дня рождения акад. АН УССР Д.С. Воронцова: тез. докл. - К., 1986. - С 3-6.

•2.    Даниил Семёневич Воронцов (К семидесятилетию со дня рождения) // Физиологический сборник Киевского государственного университета им.     Т.Г. Шевченка. - 1957. - №10. - С. 5-7.

•3.   Серков Ф.Н. Даниил Семёнович Воронцов / Ф.Н. Серков; Отв. ред.          П.Г. Костюк. - К.: Наукова думка, 1986. - С. 3-21.

E-mail: rus24dance@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>