XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Трускавецька І.Я. Й.К. ПАЧОСЬКИЙ – ПРИРОДОДОСЛІДНИК БУР’ЯНОВОЇ ФЛОРИ

Трускавецька Ірина Ярославівна

аспірантка

 ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький  ДПУ імені Григорія Сковороди»

Й.К. ПАЧОСЬКИЙ - ПРИРОДОДОСЛІДНИК БУР'ЯНОВОЇ ФЛОРИ

Під час вивчення флори і рослинності Херсонської губернії Й. К. Пачоський приділяв особливу увагу дослідженню бур'яну. Бур'янисті трави усе більш зацікавлювали вченого. На думку вченого "... бур'яни для сільського господарства мають негативне значення. Вони не лише займають місце призначене не для них, не лише забивають культурні рослини, не лише слугують розсадником шкідливих комах і хвороботворних грибків, але забирають у ґрунтів цінну вологу." [1, 131-132]. Не дивлячись на практичну спрямованість проведених робіт, характерних для подібних досліджень того часу, Йосиф Конрадович розглядав бур'яново-польову рослинність передусім як об'єкти ботанічної географії, з'ясовуючи їх походження, закономірності розповсюдження, біоекологічні особливості, пристосування до існування в польових умовах. Дослідження з бур'янової флори, проведені Й.К. Пачоським привернули увагу місцевого земства і у 1913 р. Херсонські губернські земські збори асигнували на вивчення бур'яново-польової рослинності значну суму - 3000 крб. Херсонська губернська земська управа увійшла з цього питання у переговори з бюро з прикладної ботаніки у Петрограді і звернулась до нього з проханням "...если оно найдет это для себя возможным, открыть в означенной губернии отделение для изучения сорно-полевой растительности и изыскания меры борьбы с нею"[2, 5-7 ].

За результатами цих переговорів, бюро погодилося взяти на себе організацію зазначеного вивчення при фінансуванні з боку управи, причому, вирішило відкрити в Херсонській губернії спеціальну дослідну ділянку для вивчення місцевих бур'янів. За взаємною згодою з управою, тимчасовим завідувачем цієї ділянки Бюро призначило Й.К. Пачоського.

Серед праць, присвячених вивченню бур'янів, слід виділити: "Про бур'яни Херсонської губернії" (1911), "Дикорослі злаки Херсонської губернії" (1913), "До питання про боротьбу з бур'янами" (1914), "Звіт про боротьбу з бур'янами в Херсонській губернії" (1914) [3, 4-26].

У праці "Про бур'яни Херсонської губернії" Й. К. Пачоський перераховує 200 видів рослин, які він вважає бур'янами і наводить докладні відомості про їх розповсюдження в Херсонській губернії. Вчений вказував на відсутність монографій про бур'яново-польову рослинність, відомостей про їх розповсюдження, біологічні та екологічні особливості, без знайомства з якими раціональна боротьба з бур'янами не була можливою. Й. К. Пачоський переконаний, що "...за своїм негативним впливом бур'яни часом перевищують навіть діяльність шкідливих комах" [3, c. 2-9]. Саме тому одним із першочергових завдань практичної ботаніки Йосиф Конрадович уважає докладне вивчення бур'яново-польової рослинності. У праці вчений навів спостереження біологічного і систематичного характеру.

Результати цих спостережень Й.К. Пачоський узагальнював  у наукових оглядах і статтях, зокрема "О сорно-полевой растительности Херсонской губернии" (1911); "Результаты исследования сорно-полевой растительности в Аджамской  с.-х. Опытной станции"(1916) [1, 138] та інші.

Отримані Й.К. Пачоським дані дозволили розробити методику обліку засміченості полів бур'янистими травами. Серйозна увага була звернена на вивчення кореневих систем багаторічних польових бур'янів. Зокрема, до 1915 року ним було вивчено й описано 17 видів бур'янів. Найвагоміші результати стосувалися наступних видів:

•Ø     Осот (Cirsium arvense Scop.)

•Ø     Молочай (Euphorbia virgata W.K.)

•Ø     Шавлія (Salvia nemorosa) тощо.

Вже на самому початку вивчення кореневих систем бур'янів виявилося який величезний вплив має обробка ґрунту. Й.К. Пачоський запропонував технологію обробки грунтів для знищення осоту, але попередив, що ці теоретичні положення потребують практичної перевірки. Він висловив думку, що "лишь изучая биологию сорняков мы можем вполне сознательно вырабатывать мероприятия к уничтожению сорной растительности"[3, 1-28]. Ці його думки перегукуються з тими, що їх висловлював у своїх ботанічних програмах вивчення бур'янової флори О.А. Яната і які залишаються актуальними і в сьогоденні.

Таким чином, через наукове вивчення бур'янистих трав Й.К. Пачоський дійшов до практичного висновку про необхідність правильної обробки ґрунту перед посівами. Зокрема, у результаті досвідів він отримав  несподівані дані про те, що деякі дворічні рослини перетворюються в багаторічні при неправильній (неглибокій) оранці полів. Було вивчено і систематизовано багато нових видів розвинуто такий напрямок геоботанічних досліджень як вивчення рослинних співтовариств, зроблено вагомий внесок у вивчення біології бур'янової флори та засобів боротьби з нею тощо.

Науковий доробок з ботаніки дозволяє порівняти сучасний стан флори з станом флори тих часів, коли вона вивчалася спеціалістами природничо-історичних музеїв, що дає можливість правильної оцінки загальних змін різноманітних елементів флори.

Література:

•1. Котів М. Пачоский И. К. Лекции о сорно-полевой растительности / М. Котів // Вісник сільського-господарської науки, 1923. - Т. ІІ. - Вып. 3 - 4. - С. 131-140.

•2. Пачоский И. К. Обзор врагов сельского хозяйства Херсонской губернии и отчет по естественноисторическому музею за 1915 - 1916 год / Йосиф Конрадович Пачоский. - Херсон : Типо-литограф. С. Н. Ольховикова и С. А. Ходушина, 1916. - 7 с.

•3.  Пачоский И. К. Обработка почвы, как средство борьбы с вредными полевыми насекомыми / Йосиф Конрадович Пачоский. - Херсон, 1909. - С. 1 -11; изд. 2 - Херсон, 1911. С.1 - 28.

•4. Пузанов И. И., Гольд Т. М. Выдающийся натуралист Пачоський [1864 - 1942]. / И. И. Пузанов, Т. М. Гольд. - М. : Наука, 1965. - 86 с.

E-mail: irina-truskaveckaya@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>