XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Цаподой С. В. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ КАРАТЕ-ДО ДЛЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ. ПОБУДОВИ БАЗОВОЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Цаподой Сергій Васильович

Черкаський національний університет імені Б.Хмельницького

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ КАРАТЕ-ДО ДЛЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ. ПОБУДОВИ БАЗОВОЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Останнім часом унаслідок різноманітних несприятливих чинників в Україні простежується чітка тенденція до зниження рівня фізичного і психічного здоров'я дітей. Сучасна школа має сприяти розв'язанню цієї актуальної проблеми з тим, щоб забезпечити всебічний розвиток особистості дітей, починаючи з шкільного віку. Тобто доцільно впроваджувати у систему урочної і позакласної освіти учнів різноманітні види  фізичної активності, що можуть створити оптимальні умови для розкриття і розвитку не тільки фізичних, але й моральних і духовних якостей дітей, забезпечити гармонійний розвиток особистості. Одним із таких видів є досить популярне у світі східне бойове мистецтво карате-до.

Шкільний вік - найбільш сприятливий період для розвитку всіх координаційних і кондиційних здібностей [1]. Проте, особливу увагу в цьому віці слід приділяти всебічному розвитку координаційних здібностей, елементарної швидкості (реакція і частота рухів), витривалості до помірних навантажень швидкісно-силових здібностей. Відмінною здатністю дітей шкільного віку є їх велике бажання, інтерес, пізнавальна діяльність, висока емоційність під час занять.

Спортивна діяльність вимагає від дитини широкого діапазону просторово-рухової орієнтування, точності, швидкості, стійкості до різнобічної координації рухів у часі і просторі. Оскільки всі рухові якості довести до досконалості неможливо, слід приділяти велику увагу арсеналу рухових вмінь і навичок.

В процесі тренувальних занять вирішуються наступні завдання: зміцнення здоров'я, фізичного розвитку та підвищення працездатності дітей; виховання моральних якостей (взаємовиручка, колективізм, дружба), виховання потреби в систематичних і самостійних занять фізичними вправами; надбання знань в області гігієни та медицини, необхідних понять і теоретичних знань з фізичної культури і спорту; цілеспрямований розвиток рухових якостей, вдосконалення рухових навичок, вивчених на заняттях карате; залучення дітей шкільного віку до занять спортом з подальшою орієнтацією на здоровий спосіб життя. Природно, що батьки допомагають своїм дітям у виборі спорту. Вони знають, що регулярна практика спорту - запорука гармонійного фізичного і психічного розвитку дитини [1]. Виконання природних рухів призводить до фізичного розвитку, при якому сила, гнучкість і спритність гармонійно поєднуються. Паралельно з технічним ростом відбувається зростання впевненості в собі.

Основні принципи навчання.

Принцип свідомості й активності, що передбачає насамперед виховання осмисленого оволодіння технікою карате; зацікавленості і творчого відношення до вирішення наданих задач;

принцип наочності, що передбачає використання при навчанні комплексу засобів і способів (особиста демонстрація технічних елементів (стійок, рухів, переміщень, прийомів тощо), використання відео і фото матеріалів, словесний опис нового елементу і т. д. З посиланням на раніше вивчені, використання тренажерів та імітаторів тощо);

принцип доступності, який потребує, щоб перед учнем ставилися посильні задачі. У протилежному випадку в учня знижується інтерес до тренувань, при цьому необхідно привчати учнів до подолання труднощів. Від викладача потребується постійне й ретельне вивчення спроможностей учнів, їх можливостей в освоєнні конкретних елементів;

принцип систематичності, що передбачає вивчення елементів, регулярне удосконалення техніки елементів і вивчення нових елементів для розширення активного арсеналу прийомів, чергування роботи й відпочинків процесі навчання з метою зберігання працездатності й активності учнів.

Навчання конкретному елементу (дії) або комбінації елементів (дій) можна умовно розділити на три тісно пов'язаних між собою етапи [2].

Перший етап (ознайомлення) - створення загального попереднього уявлення про елемент, який лежить в основі свідомого освоєння будь-якої рухової дії. У результаті початкових відомостей про новий елемент (форми, амплітуди, напрямку прикладання зусиль, позиції тощо) і рухових навичок, накопичених у пам'яті учня, складаються загальні зв'язки, які забезпечують побудову початкової програми майбутніх рухових дій.

Другий етап (розучування та закріплення навичок) - безпосереднє оволодіння основами техніки виконання тощо. На даному етапі в результаті активної спільної роботи викладача й учня уточнюються уявлення про динаміку руху, здійснюється закріплення рухового навику і зв'язок із попередньо опанованими рухами, елементами та навичками.

Третій етап (удосконалення техніки) - на даному етапі здійснюється засвоєння рухової навички, уміння виконувати ритмічно вірно техніки в будь-яких стійках та переміщеннях, на знарядді, при взаємодії із суперником.

Загальні принципи побудови програми базової технічної підготовки.

У швидкості й надійності засвоєння техніки відіграють роль не тільки методики показу, роз'яснення і практичного виконання, але й важливий порядок наведення матеріалу і методи, які дозволяють закріпити розучені дії. Крім того, треба враховувати, що при початковому навчанні технічним діям оволодіння цими діями повинно бути стійким, але не доводитися до ступеню автоматизму, оскільки це надалі не дозволить дитині опанувати техніку в повному обсязі.

Технічна підготовка дитини карате містить у собі по-перше, навчання його базовій техніці, переміщенням і  діям, що служать засобами і способами спортивної боротьби. По-друге, удосконалення цих переміщень і дій відповідно до індивідуальних особливостей школяра та інших задач підготовки. У єдності з технічною, проводиться тактична підготовка [2].

Карате-до частина великої різноманітності бойових мистецтв. Його традиційне викладання має також філософський аспект, поряд з миролюбними цінностями. Карате це мистецтво, яке передбачає перемогу, насамперед над самим собою, з метою пізнати себе в дії. Воно являє собою образ життя в рамках процесу саморозвитку. Карате створює безцінне виховне середовище, значення якого не можна сьогодні переоцінити. Приміром, самовладання сприяє суспільному життю, пошук внутрішнього шляху веде до гармонійного існування з самим собою і з оточуючим світом.

Мистецтво карате - це фізичний і естетичний розвиток людини. Карате можна до певної міри вважати наукою. Наукою, яку людина пристосовує не тільки до свого розуму, а й до тіла. Навчання карате - педагогічний процес, спрямований на оволодіння знаннями, вміннями і навичками на фізичне, розумове і моральне вдосконалення учнів [2].

У процесі природного фізичного розвитку молодший шкільний вік уважається одним із найважливіших періодів, оскільки продовжується інтенсивне формування морально-вольових якостей та розвиток фізичних здібностей дітей, формуються базові вміння і навички, закладається основа фізичної підготовленості дорослої людини [1]. Тому важливо не втратити нагоди і використати сенситивність цього віку з метою якомога повнішої реалізації фізичних можливостей дітей, що має створити міцний фундамент для їх подальшого фізичного вдосконалення.

Література:

1. Большаков А. Особенности и методы тренировки детей и подростков / А. Большаков // Боевое искусство планеты. - 2005. - № 2. - С. 18-27.

2. Дорогих В. Дети в боевом искусстве / В. Дорогих // Боевое искусство планеты. - 2007. - № 1. - С. 15-16.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>