XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Цивак Ю. Ю., к. е. н., Гарбар Ж. В. МОНІТОРИНГ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ У КРАЇНАХ СВІТУ

Цивак Юлія Юріївна

магістр обліково-фінансового факультету

Науковий керівник - Гарбар Жанна Володимирівна, к. е. н., доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МОНІТОРИНГ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ У КРАЇНАХ СВІТУ

Усвідомлення феномену електронних грошей в Європі на офіційному рівні відбулося в 1994р. Після аналізу нових технологічних схем, а саме наперед оплачених карток багатоцільового використання, центральні банки Європейського Союзу дійшли до фундаментального висновку: у разі поширення подібних продуктів, з боку центральних банків є необхідним постійний моніторинг відповідних систем, обмін інформацією та прийняття політичних рішень з метою збереження цілісності платіжної системи [1].

З того часу з'явилася ціла низка документів міжнародних банківських установ, зокрема, матеріали Банку міжнародних розрахунків і Європейського центрального банку, які висвітлюють різні аспекти питання: вимоги до емітентів електронних грошей, нагляд за ними, роль центрального банку в регулюючому процесі, керування ризиками в системах розрахунків електронними грошима, захист електронних грошей від шахрайства та кримінального застосування, проблеми транскордонних переказів тощо.

У 1996р. керівники центральних банків країн Групи десяти (Grоup оf Tеn Cоuntrіеs - G10), до якої входять Бельгія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США, заявили про наміри здійснювати моніторинг електронних грошей у країнах світу та аналіз пов'язаних з цим регуляторних рішень уповноважених органів.

З того часу Банк міжнародних розрахунків у тісній співпраці з Комітетом з питань платіжних і розрахункових систем (Cоmmіttее оf Pауmеnt аnd Sеttlеmеnt Sуstеms) та за підтримки центральних банків світу регулярно аналізує розвиток продуктів електронних грошей і відповідних систем. Спочатку дослідження виконувалися двічі на рік, а результати були конфіденційними і надавалися тільки задіяним центральним банкам. З огляду на широку зацікавленість суспільства у цьому інноваційному засобі платежу, Комітет з питань платіжних і розрахункових систем з травня 2000р. зробив дані про використання електронних грошей у країнах світу загальнодоступними.

Електронні гроші використовуються як у межах окремих міст, так і на національному і міжнародному рівнях. Окремі продукти, запроваджені в Данії, Естонії, Німеччині, Греції, Кенії, Малаві, Норвегії, Сінгапурі, Швейцарії, Великобританії та Сполучених Штатах Америки, є мультивалютними і мають транскордонні властивості.

Електронні гроші на основі карток запроваджені та з відносним успіхом використовуються в Австралії, Австрії, Бельгії, Болівії, Бразилії, Гані, Греції, Данії, Індії, Італії, Китаї, Кореї, Литві, Люксембурзі, Малайзії, Мексиці, Німеччині, Чехії, Фінляндії, Франції, Японії та в інших країнах. Електронні гроші на основі карток застосовуються в основному транспортними та телефонними компаніями, підприємствами харчування, а також приймаються торговельними автоматами та лічильниками на автостоянках.

Системи розрахунків електронними грошима на програмній основі функціонують у Греції, Італії, Іспанії, Колумбії, Кореї, Норвегії, Росії, США, Тайвані та в інших країнах.

У деяких країнах, зокрема Колумбії, Південно-Африканській Республіці, Таїланді, Туреччині та Фінляндії, системи електронних грошей знаходяться на етапі пілотного проекту.

Велика кількість центральних банків, у тому числі центральні банки Австрії, Бельгії, Іспанії, Італії, Литви, Нідерландів, Нігерії, Німеччини, Перу, Португалії, Словаччини, Фінляндії, Швеції, Швейцарії, запровадили періодичне отримання звітних даних щодо емісії банками електронних грошей.

В Японії повноваження виконувати інспектування та отримувати інформацію і документи від емітентів наперед оплачених платіжних інструментів покладено на уряд. Норвегія, Словенія і Танзанія включили дані щодо електронних грошей до монетарної статистики. У Великобританії дані про емісію електронних грошей банками отримує Банк Англії, а Управління фінансових послуг (Fіnаncіаl Sеrvіcеs Аuthоrіtу - уповноважений орган Великобританії, що відповідає за регулювання депозитної, страхової та інвестиційної діяльності) збирає відповідні дані від уповноважених не депозитних кредитних установ. Згідно з настановами Звіту про електронні гроші Європейського центрального банку дані про обсяги емітованих електронних грошей відображаються в балансі європейських банків як «депозити овернайт» і, таким чином, на них поширюються вимоги щодо мінімального обов'язкового резервування та вони враховуються в монетарних агрегатах.

Центральні банки Бельгії, Естонії, Італії, Іспанії, Литви, Німеччини, Нідерландів, Сінгапуру, Таїланду, Фінляндії, Франції та Швеції при здійсненні оверсайту за платіжними системами аналізують розробки у сфері електронних грошей. Вони отримують дані, проводять зустрічі з представниками компаній-емітентів. Деякі центральні банки проводять аналіз організаційних, правових, адміністративних, технічних питань і питань захисту як самого продукту електронні гроші, так і оператора відповідної системи розрахунків.

Нагляд за емітентами електронних грошей здійснюється в Естонії, Литві, Малайзії, Словаччині, Словенії, Угорщині та Чеській Республіці. Відповідно до законодавства Індії, Нігерії та Сінгапуру центральні банки мають право давати керівні вказівки банкам з питань емісії електронних грошей. У Гані, Кореї та Таїланді за ініціативою центральних банків внесено поправки до законодавства з метою надання їм права здійснювати наглядові функції щодо електронних грошей.

В інших країнах нагляд за емітентами виконують різні уповноважені установи: в Австралії - Управління пруденційного регулювання Австралії (Аustrаlіаn Prudеntіаl Rеgulаtіоn Аuthоrіtу), в Австрії - Федеральне міністерство фінансів (Fеdеrаl Mіnіstеr оf Fіnаncе), у Фінляндії - Управління фінансового нагляду (Fіnаncіаl Supеrvіsіоn Аuthоrіtу), у Швеції - Управління фінансового нагляду Швеції (Swеdіsh Fіnаncіаl Supеrvіsіоn Аuthоrіtу, Fіnаnsіnspеktіоnеn), у Великобританії - Управління фінансових послуг (Fіnаncіаl Sеrvіcеs Аuthоrіtу).

Одним із важливих політичних питань, пов'язаних з електронними грошима, є питання емітента, тобто визначення кола установ, які мають право здійснювати в країні емісію електронних грошей. Єдиного підходу до вирішення цього питання у законодавствах країн світу не існує.

Законодавство Європейського Союзу дозволяє здійснювати емісію електронних грошей депозитним установам і новому класу кредитних установ - емітентам електронних грошей. В Індії, Мексиці, Нігерії, Сінгапурі та Тайвані емісія електронних грошей може здійснюватися виключно банками. У Гонконзі відповідно до вимог Банківського указу (Bаnkіng Оrdіnаncе) спеціалізовані установи, основним бізнесом яких є емісія наперед оплачених карток багатоцільового використання, мають отримати дозвіл як депозитні компанії. Законодавством Канади, Малайзії, Швейцарії не встановлено обмежень щодо установ - емітентів електронних грошей. У деяких країнах (Болівія, Таїланд, Венесуела) політичні настанови з відповідного питання перебувають на етапі визначення [2].

Важливим питанням є забезпечення захисту в системах електронних грошей. Суттєво підвищує захист систем електронних грошей використання захищених від несанкціонованого втручання чипів на карткових носіях і вдосконалена технологія шифрування. Не менш важливими є встановлення обмежень на суму електронних грошей, яка може зберігатися на електронних пристроях користувачів і торговців, та величину окремої трансакції, а також використання персональних ідентифікаційних кодів для авторизації завантаження електронних грошей на електронні пристрої та здійснення їх переказу. Всі ці заходи широко вживаються в системах електронних грошей для запобігання шахрайству.

Розуміння вагомості питань захисту в системах електронних грошей спричинило проведення Банком міжнародних розрахунків окремого дослідження, результатом якого стало оприлюднення у серпні 1996р. документа «Захист електронних грошей». Цей документ висвітлює головні особливості побудови систем електронних грошей і функціональні аспекти різних продуктів електронних грошей, а також пов'язані з ними технічні ризики [3].

Питанням захисту в системах електронних грошей приділяється належна увага регуляторними органами багатьох країн при здійсненні наглядових функцій.

Європейський центральний банк і Банк міжнародних розрахунків неодноразово наголошували на встановленні чітких правил і умов, відповідно до яких може здійснюватися емісія електронних грошей, та запровадженні контролю за нею, оскільки емісія електронних грошей може негативно вплинути на стабільність фінансової системи та безперебійне функціонування платіжних систем [2].

Сьогодні кількість електронних грошей в обігу незначна, і вони суттєво не впливають на монетарну політику. Проте, враховуючи потенційну можливість росту емісії електронних грошей, Європейський центральний банк вважає за необхідне створення відповідної регуляторної бази.

Література:

1. Грачева М. Центральные банки в эпоху электронных денег: потеря былого могущества? // Мир электронной коммерции. - 2007. - №1.

2. Горшков Е.В., Котина О.В. Обзор сложившейся практики регулирования электронных денег//http://bаnkіr.ru.

3. http://http://www.bis.org/. -  Банк міжнародних розрахунків.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>