XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Турко Х.В. УНІКАЛЬНІ ПЛАХТОВІ ТКАНИНИ ЗЕНОВІЇ МИХАЙЛІВНИ ШУЛЬГИ В СИСТЕМІ АНСАМБЛЮ УКРАЇНСЬКОГО СЦЕНІЧНОГО КОСТЮМУ

аспірантка Львівської національної академії мистецтв

Турко Христина Володимирівна

УНІКАЛЬНІ ПЛАХТОВІ ТКАНИНИ ЗЕНОВІЇ МИХАЙЛІВНИ ШУЛЬГИ В СИСТЕМІ АНСАМБЛЮ УКРАЇНСЬКОГО СЦЕНІЧНОГО КОСТЮМУ

У проектуванні сценічного вбрання важливим фактором є прогнозування модних тенденцій та напрямів. Автору необхідно відчути перспективи розвитку художнього оформлення тканин та костюму, передбачити тенденцію їх зміни. Для цього необхідно володіти високим рівнем художньої культури, ґрунтовними знаннями законів композиційної побудови, кольорової гармонії, технології ткацтва та широким світоглядом. У плахтових тканинах для сцени дуже важливим є гармонійне поєднання рисунку із структурою, матеріалом та колоритом. Провідну роль у композиції плахтових тканин відіграє орнаментація, яка збагачує їх художній образ та робить  наряднішими.

В середині 1980-х років постало питання про оновлення сценічних костюмів колективу Заслуженого академічного хору ім. Г.Верьовки. Монументально-статичний образ Хору створений у 1960-х роках М.В. Токар вирішили залишити незмінним. Задум керівника колективу Заслуженого артиста СРСР А.Т. Авдієвського полягав у створенні оригінальних сучасних костюмів, в яких були б втілені характерні особливості традиційного вбрання різних етнографічних регіонів України. Щодо плахт артистів, то вони мали бути виготовленні традиційними ткацькими техніками. Саме їх використання дозволяло віднайти цікаві вирішення сучасних декоративних тканин, зберігаючи при цьому неповторність ручних тканих виробів, адже застосовані переплетення, розробки колориту, ритмічної побудови та загальна емоційна насиченість не втратили свого значення.

Це була надзвичайно складна і кропітка праця як творча, так і організаційна, адже для втілення задуму А.Т. Авдієвського було залучено народних майстрів узорного перебірного ткацтва, ручної вишивки, шевців, металістів для виготовлення прикрас, майстрів для виготовлення солом'яних капелюхів та ін. Так, як основним елементом жіночого костюму центральних областей України виступала плахта, необхідно було знайти виконавців для цього специфічного виду ручного перебірного ткацтва. До виконання цієї роботи було залучено майстрів та викладачів кафедри художнього текстилю ЛДІПДМ та викладачів художнього ткацтва ЛУДПМ ім. І. Труша, зокрема, Зеновію Шульгу, Наталку Дяченко, Ларису Іськів, Мирославу Шеремету [1:305]. На основі ґрунтовного вивчення значного фактологічного матеріалу з музеїв та приватних колекцій З.М. Шульгою були розроблені заправні рисунки для виконання плахти на звичайному чотирьохремізному ткацькому верстаті одним, або двома човниками. У створенні нового проекту сценічних костюмів художниця не обмежилась тільки стандартними декоративними засобами та прийомами. Її відношення до традицій більш творче, зумовлене іншим світобаченням та сприйняттям сучасної епохи. Будучи художником-професіоналом, автор звернулась до продовження традицій народного мистецтва. Використовуючи його форми, стиль та принципи, вона створила вироби, що характеризувались довершеністю та пластичною виразністю.  Для солістів хору художниця власноручно виткала вісім абсолютно різних плахт, які дуже вдало наслідували старовинні народні зразки.

Для танцювальної групи Заслуженого академічного хору ім. Г.Верьовки з 1986 до 1989-ого року було створено комплект народних плахт Ларисою Іськів, а для оркестрової групи, у цей же час, такий комплект було створено Мирославою Шереметою.

У 1984 році спеціальне замовлення надійшло з театру імені Леся Курбаса на виготовлення плахти для виконавиці головної ролі у виставі "Маруся Чурай" - актриси Тетяни Каспрук. Наслідуючи народні традиції З.М. Шульга створила плахту «червонятку», в якій вдало поєднались складна побудова графічного рисунку та соковитий колорит. Орнаментальні елементи виконані способом ремізного ткацтва, а оновлення засобів художньої виразності відбито у запровадженні нових мотивів та активному використанні ритмічних масштабних співвідношень.

У 1985 році до художниці звернулися з пропозицією створити плахти для ансамблю Будинку вчителя міста Харкова. З.М. Шульга спроектувала, а потім самостійно виткала «червонятки» і «синятки» за мотивами традиційних плахтових тканин Слобожанщини [2]. Виконані вони човниковою технікою по багатоколірній основі з характерним чітким ритмом загальної побудови декору. Орнаментальні мотиви зібрані у чотирикутники, які щільно прилягають один до одного. За рахунок значного ущільнення орнаменту та посилення кольорової насиченості, декоративне трактування такої плахти мало сучасний вигляд.

У 1986 році Львівський державний театр опери та балету імені     І. Франка замовив по два комплекти сценічних костюмів з плахтами для виконавців головних ролей у виставі "Запорожець за Дунаєм". Для ролі Оксани комплект одягу був яскравим, плахта червона, адже, саме червоний колір був символом радості та життя і домінував в оздоблені традиційних плахт ХVIII - XIX ст. Для ролі Одарки колорит костюму був значно стриманішим, плахта була жалобна, «пісна», як і належало носити старшим жінкам. В її колориті переважали темно-синій, темно-зелений, чорний відтінки пряжі, зовсім відсутнім був червоний. Природне відчуття краси, пропорцій і ритму дали змогу художниці безпомилково зорієнтуватись у виборі кольорів та оздоблювальної техніки.

Впродовж 1987-1989 років З.М. Шульгою було виконано величезне замовлення для танцюристів ансамблю "Юність"[2]. Автор самостійно розробила чотири різні типи плахт по вісім кольорових варіантів кожного виду. Вони вирізнялись досконалою художньою та технологічною розробкою та насиченим колоритом. Темніший колір тла, об´єднуючи яскраві, насичених кольорів, орнаментальні елементи, надавав особливе звучання загальній композиції тканини. Вона будувалась на основі ритмічного повторення плахтових мотивів клітки і розвивалась по діагоналі, або у вигляді зигзагу різного розміру. Використання різниці фактур, застосування різних матеріалів у поєднанні з цікавими світло-тіньовими ефектами значно збагатило загальний вигляд цих тканин. Зеновія Михайлівна Шульга - художник-професіонал, її плахти ніколи не були сухим стилізаторством та прямим цитуванням, вона свідомо шукала і творила у своїй, властивій тільки їй манері.

Робота над сценічним вбранням за народними мотивами для хорових і танцювальних колективів принесла визнання З.М. Шульзі не тільки в Україні, але й за кордоном. Упродовж 1990-х років художницею виконано ряд великих замовлень для професійних та самодіяльних колективів українців діаспори. Її твори відомі в Польщі, Америці, Канаді, Росії та інших країнах.

Література:

•1.     Білан М.С. Український стрій [Текст] / М.С. Білан, Г.Г. Стельмащук. - Львів: Фенікс, 2000. - 328 с.: іл.;

2. Шульга З.М. [Особисте інтерв'ю]. - Львів, 26 січня 2005.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>