XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ураков Д. В. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА МЕНЕДЖМЕНТУ У СУЧАСНІЙ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧІЙ ДУМЦІ

Ураков Д. В.

Запорізький національний університет

ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА МЕНЕДЖМЕНТУ У СУЧАСНІЙ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧІЙ ДУМЦІ

У сучасному світі більшість досягнень у сфері соціально-економічного та технологічного розвитку і соціального прогресу безпосередньо пов'язані з успішним менеджментом, насамперед, бізнес-структур: компаній різного розміру, архітектури й форм власності, банків, та фінансових організацій. На думку П. Друкера, одного з найбільш авторитетних сучасних дослідників феномена менеджменту, ефективний та високопрофесійний менеджмент зумовлює приблизно 80% успіху в діяльності бізнес-організацій [1, с.54]. У ХХІ столітті теорія й практика менеджменту демонструє стрімкий розвиток. За останні два десятиліття з'явилися такі концепції й системи менеджменту, як Six Sigma (управління на основі модифікованих статистичних методів), система менеджменту якості, концепція дбайливого виробництва та менеджмент на засадах теорії хаосу та квантової теорії. Така розмаїтість систем і методологічних підходів до трактування сутності менеджменту зумовлена складністю та багатогранністю даного соціокультурного феномена.

Наразі не існує не тільки єдиної теорії менеджменту, але і єдиного визначення, яке б повною мірою розкривало сутність цього феномена. Існуючі системи менеджменту є емпіричними по своїй ґенезі, тому відображають специфіку роботи у певному секторі економіки, наприклад, виробнича система компанії Toyota та Six Sigma від компанії Motorola. Спроби сформулювати універсальні теоретичні підстави менеджменту, як правило, обмежені рамками певного підходу (процесного, системного, ситуаційного) і, отже, пояснюють тільки певний аспект сутності розглянутого феномена.

В процесі еволюції управлінської та економічної теорії було сформульовано багато дефініцій, кожна з яких відображає той або інший аспект феномена менеджменту або методологічний підхід до його вивчення. Звичайно такі визначення доповнюють одне одного, але також часто входять у протиріччя.

Паралельний розвиток принципів наукового менеджменту на початку та й у середині ХХ століття був зумовлений ідентичністю практичних завдань, які найбільші виробники того часу мали вирішувати. Такими завданнями було максимальне підвищення продуктивності праці та прибутковості шляхом розвитку масового виробництва. Тому це дає підстави багатьом дослідникам вважати, що науковий менеджмент, який сформувався як прикладна дисципліна на рівні окремих підприємств у різних галузях промисловості, має орієнтацію на рішення вузьких практичних завдань. Економічні реалії цього періоду зумовили трактування феномена менеджменту як набору принципів і методів адміністрування винятково бізнес-структур. Такий підхід виключав існування менеджменту поза комерційними відносинами, наприклад у благодійних або в інших безприбуткових організаціях та в секторі суспільного управління. Однак, відповідно до думки багатьох дослідників цього соціокультурного феномена, кожна організація для досягнення максимальної ефективності свого функціонування повинна здійснювати менеджмент ресурсів, персоналу, процесів і технологій. Така точка зору знаходить підтвердження існуванням таких понять, як політичний і муніципальний менеджмент, що безсумнівно перебувають поза полем комерційних відносин.

Проти трактування менеджменту як винятково менеджменту бізнесу виступає й П.Друкер у своїй роботі «Завдання менеджменту в XXI столітті»: «..уява про те, що менеджмент - це менеджмент бізнесу, існує як і раніше. Тому важливо заявити, причому якнайгучніше, що менеджмент не є менеджмент бізнесу - так само, як, скажемо, медицина не є акушерство. Звичайно, існують розходження в менеджменті різних організацій, оскільки місія організації визначає стратегію, а стратегія визначає організаційну структуру. Загалом кажучи, 90% або біля того всіх проблем організацій однакові»[1, с.214].

Еволюція управлінської думки на Заході привела до значного розширення трактування поняття «менеджмент». Цьому сприяв розвиток системного підходу до вивчення соціальних утворень, зокрема, до вивчення бізнес-структур. Щодо бізнес-структур, поняття «управління» (business administration) і «менеджмент» (business management) є частковими синонімами. Проте їхню взаємозамінність, між цими поняттями існують певні відмінності. Тео Хайманн і Вільям Скотт у своїй роботі «Менеджмент у сучасній організації» розглядають такі розбіжності на основі функцій адміністрування і менеджменту. Наведемо думку Т. Хайманна: «Управління (адміністрування) означає загальне формулювання політики, постановку головних завдань, визначення основних цілей і виклад загальних положень програм і проектів». Управління ставиться до діяльності на більше високому корпоративному рівні й формулює фундаментальні принципи бізнесу-структури. Менеджмент містить у собі розуміння й інтеграцію різноманітних елементів структури, в процесі підтримки стабільності й життєздатності організації на шляху до досягнення поставлених цілей. Інакше кажучи, менеджмент - це процес досягнення цілей за допомогою персоналу в рамках груп з формальною організаційною структурою [3, с.237]. Сьогодні менеджмент розглядається і як феномен соціокультурного середовища - сукупності ціннісних орієнтацій, норм мислення, діяльності й поведінки, відтворених і створюваних зразків предметів і способів здійснення діяльності, які зафіксовані в традиціях, звичках, знаннях, уміннях, навичках. Управління культурним середовищем - процесами трансляції, актуалізації норм і цінностей, створення нових зразків - вважається одним з найважливіших аспектів менеджменту та найважливішою складовою процесу, що в Західній економічній думці визначається як «organization development» [2, с.58].

Здійснений огляд трактувань змісту поняття «менеджмент» дозволяє виділити наступні змістовні аспекти, що історично сформувалися:

по-перше, менеджмент розглядається як функція, вид діяльності з керівництва людьми в найрізноманітніших організаціях;

по-друге, менеджмент є галуззю людського знання, що допомагає здійснити функції управління, планування й контролю та іншу діяльність з управління соціальними системами;

по-третє, менеджмент як узагальнений іменник означає певну категорію людей, соціальну верству тих, хто здійснює управлінські функції на різних організаційних рівнях.

На нашу думку, наступне визначення найкраще відображає сучасний погляд на менеджмент: менеджмент це є діяльність спрямована на системне управління соціальною структурою за допомогою суб'єктно-суб'єктних відносин, яка базується на визначених цінностях та має на меті досягнення економічного або соціального ефекту. Ця дефініція відображає як сутність розглянутого феномена - управління соціальною системою, так і характер управлінського впливу у формі суб'єктно-суб'єктних відносин.

Література:

1. Drucker P. The Practice of Management / Drucker P. - NY. : 2nd edition. Butterworth-Heinemann, 2007. - 355 p.

2. What Makes an Effective Executive / P. F. Drucker // Harvard Business Review. - 2004. - Р. 58 - 63.

3. Haimann T., Scott W. Management in the modern organization / T. Haimann, W. Scott -  Boston, : Houghton Mifflin, 1994. -  583 p


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>