XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ураков Д.В. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК АТРИБУТ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Ураков Д.В.

Запорзький національний унверситет

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК АТРИБУТ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Сьогоднішня економічна криза змушує дослідників переглянути не тільки основи ліберальної економіки, які раніше вважалися непорушними, але й принципи теорії керування та, як наслідок, підходи до менеджменту. На думку таких дослідників як П.Друкер та О.Тоффлер менеджмент генерує більшість найважливіших світових досягнень у галузі економіки й соціального прогресу. Їхньою основою є, насамперед, успішний корпоративний менеджмент. Згідно з оцінкою П. Друкера, приблизно 80% успіху в досягненні поставлених цілей забезпечується за рахунок якісного, високопрофесійного менеджменту. В умовах радикального переосмислення принципів менеджменту і його сутності як соціокультурного феномена виникає необхідність філософської рефлексії соціальних атрибутів менеджменту у кризовій та посткризовій економіці [3].

Соціальна атрибутивність менеджменту взагалі та й менеджменту посткризової економіки зокрема, недостатньо розроблена в наукових дослідженнях, що не відповідає тому величезному впливу, який здійснює феномен менеджменту на соціум в 21 столітті

Сучасні дослідження визначають, що одним з найважливіших атрибутів сучасного менеджменту є інтелектуалізація управлінських процесів в економіці. У наш час дуже поширилось використання різних систем знань (технічних, екологічних, психологічних, соціальних і т.д.) у системі корпоративного менеджменту. Деякі дослідники вважають, що за допомогою цифрових інформаційних технологій відбулась справжня «Цифрова революція» [7].

Інформаційні технології не просто роблять більш ефективним якийсь один аспект діяльності фірми. Вони сприяють росту ефективності практично в усіх сферах діяльності фірми - від дизайну та маркетингу до бухгалтерського обліку - і практично у всіх секторах економіки. Інформаційні технології мають справді глобальний характер. Сьогодні немає ніяких технічних перешкод для передачі будь-яких обсягів інформації з однієї крапки земної кулі в будь-яку іншу. А, отже, практично й немає технічних перешкод для практично миттєвих всесвітніх переливів капіталу, технологічної взаємодії, одержання нової інформації. Завдяки інформаційним технологіям робота ринків стає більш прозора та ефективна, що дозволяє практично миттєво одержувати інформацію про ціни, ділові пропозиції від величезної кількості постачальників.

Інформаційні технології значно прискорюють інноваційні процеси й скорочують час для розробки й поширення нових товарів і послуг. Класичний приклад - випробування автомобілів на міцність. Зовсім недавно для таких випробувань було потрібно розбивати десятки автомобілів. Сьогодні більшість випробувань проходить за допомогою інформаційних технологій у віртуальних просторах.

Ефект від впровадження інформаційних технологій у багатьох випадках не викликає підвищення продуктивності праці, але створює принципово нову якість комунікаційних, управлінських і технологічних процесів. Це явище одержало назву парадокса продуктивності [9,11].

Виклик для менеджерів у області цих технологій - володіння технікою особистої роботи в інформаційному середовищі і уміння ухвалювати правильні стратегічні рішення щодо розвитку інформаційних систем організацій. Потрібно уміти управляти інформацією і покращувати свою справу за допомогою правильного її використання для підвищення ефективності роботи і для підвищення якості управління. Більшість процвітаючих організацій це робить за допомогою автоматизованих інформаційних технологій.

Ефективність менеджменту багато в чому залежить від того, наскільки враховується взаємовплив інформаційних систем і організації. Так, під впливом інформаційних систем змінюється структура організації, відбувається перерозподіл влади в організації; там формується інша політика і культура, відбуваються зміни у формалізації, зайнятості, характері праці; виникає потреба в навчанні тощо. Наприклад, унаслідок високої змінюваності, компанія стикається з тим, що топ-менеджери одержують інформацію, коли вона вже застаріває. Внаслідок цього ухвалення стратегічних рішень делегується менеджерам середньої ланки. Відтак, змінюються вимоги до їхньої підготовки, ці менеджери по-іншому взаємодіють з інформаційною системою. Завданням менеджерів вищої ланки стає не ухвалення «важливих» рішень, а розбудова культури організації, гарантоване забезпечення формування таких знань, які повинні існувати усередині компанії, і які були б доступні для тих, що працюють у ній.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні виводи. Як наслідок бурхливого росту інформаційних технологій і телекомунікацій, взаємодії культур і цивілізацій у кінці минулого століття, що викликали кардинальні перетворення соціального устрою, економіки, політики, культури як на рівні окремих держав, так і техногенної цивілізації у цілому, найбільш значущим атрибутом менеджменту стало наявність системи, що включає у себе формальну і неформальну структури організації як взаємодіючі складові, а метою менеджменту стало підвищення ефективності не за рахунок збільшення прибутку та зниження витрат - атрибутивними ознаками наукової організації праці за часів індустріалізму. Вирішальними починають вважатися гармонізація діяльності різних за статусом соціальних груп та їхніх представників на засадах соціально-психологічних факторів. Особливо під час системної економічної кризи, яка невідворотно трансформує існуючу систему соціальних відносин, соціально-психологічні і ціннісні детермінанти управління суспільно-економічними сферами соціуму становляться не менш вагомі ніж сугубо економічні. Подальші дослідження проблеми можуть розглядати предметну класифікацію соціальних атрибутів менеджменту та їх зміни під час соціально економічного розвитку суспільства.

Література:

1. Друкер П. Энциклопедия менеджмента. - М.: Вильямс, 2004. - 432 с.

2. Лайкерт Д., Майер Д. Практика дао Toyota. Руководство по внедрению принципов менеджмента Toyota. - М.: Альпина Бизнес Букс. 2006. - 592 с.

3. Картер Д., Вагнер Р. 12 элементов успешного менеджмента. - М.: Альпина Бизнес Букс. 2009.-248с.

4. Шавкун І.Г. Філософія менеджменту. - Запоріжжя, 2007. - 257 с.

5. Gates W. Report at the general meeting of The Technology Council of North Virginia 14.03.2008.

6. Toffler A. Revolutionary wealth. Knopf. 2006. 512 c.

7. Solow R. The last 50 years in growth theory and the next 10. //Oxford Review of Economic Policy.2007; 23: 3-14.

 

Glenn2@yandex.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>