Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Варпіховський Р.Л., асистент
Румак К.О., студентка
Вінницького національного аграрного університету
ВПЛИВ РЕЖИМУ ДОЇННЯ НА СКЛАД МОЛОКА КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ТА КОРІВ ІНШИХ ЛАКТАЦІЙ
Сучасність вимагає від виробника молоко високої якості та у достатній кількості, що є досить актуальним чинником виробництва.
Сучасність вимагає від виробника молоко високої якості та у достатній кількості, що є досить актуальним чинником виробництва.У реформованих сільськогосподарських підприємствах на виробництві не відповідає нормативним вимогам, згідно Відомчих норм технологічного проектування та вимог ветеринарної медицини [1-3].
Раціонально використовувати при виробництві молока законодавчу базу із застосуванням безпечних технологій утримання корів та відповідні режими доїння, що забезпечує якісну продукцію. Тому і метою досліджень є вивчення режимів доїння корів різних лактацій.
Методикою досліджень передбачено спостереження за групами корів-первісток по 15 голів, що утримувалися у загальному стаді дійних корів, всього 200 голів у дослідному господарстві ПСП «АФ Батьківщина» смт. Стрижавка Вінницького району. Етапи дослідження поділено на три досліди по роках починаючи з 2007 по 2009 рік. Утримання корів у холодну пору року в стійлах на прив'язі (1,2*2,0 м) , а в теплу пору року на вигульних майданчиках із розрахунку 2,5-5,0 м2 на одну голову. Годівля трьох разова при роздаванні кормів перед доїнням, масаж вимені по 6-10 хв. під час годівлі.
Напування із напувалок у фіксованому режимі. Видалення гною скребковим транспортером типу ТСГ. Доїння у доїльне відро типу ДАС - 2Б. Корови утримуються у будівлі 21×78 м, яка спроектована за типовим проектом, згідно технологічних вимог Відомчих норм технологічного проектування [2].
Для вивчення показників продуктивності за різних режимів доїння корів нами вибрані наступні показники: тривалість лактації, надої за рік, місяць та добу, якісний склад молока, за даними дослідження на аналізаторі молока «Тотал Екомілк», а саме вміст білка та жиру.
У сільськогосподарських підприємствах виділяють племінну та виробничу групи тварин, але слід відмітити, що у племінну групу корів входять тварини 3-6 лактації.
Найвищий надій, що припадає на 3-4 місяць лактації у межах 12-14 кг молока, найнижчий показник за 10 місяць лактації - 5-8 кг молока.
Поступовий ріст показників вмісту жиру та білка за 2008 рік вміст жиру збільшився на 0,08 % або 2,29 %, за 2009 рік на 0,11 % або 3,15 %. По вмісту білка за 2008 рік на 0,08 %, за 2009 рік на 0,10 %.
На основі проведених досліджень показники молочної продуктивності по групі корів-первісток за роками наступні: режим доїння у 2007 році 0 7, 13 та 19 годині, у 2008 році - 630, 1230, 1830, у 2009 році - 730, 1330, 1930; тривалість лактації відповідно за роками дослідження, днів - 282±2,06, 290±2,68, 299±1,75; середньорічний надій, кг - 3131±46,08, 3089±55,33, 3217±48,19; лактаційний середньодобовий надій, кг - 10,44±0,79, 10,30±0,91, 10,72±0,82; середньорічний вміст жиру, % - 3,49±0,01, 3,57±0,03, 3,60±0,02; середньорічний вміст білка, % - 3,12, 3,20, 3,22; найвищий добовий надій, кг - 13,7, 13,8, 14,1.
Отже, оптимальний режим для доїння корів-первісток, що наведений за 2009 рік. За рахунок чого ми бачимо найвищі надої та якісні показники.
Середньорічний надій за 2009 рік збільшується на 86 кг або 2,7 % у порівняні з 2007 роком і на 128 кг або 4,0 % у порівняні з 2008 роком.
Кількість жиру по роках поступово збільшується на 1,03 кг або 0,9 % за 2008 рік та на 6,57 кг або 6,0 % за 2009 рік. Кількість білка також збільшується на 1,19 кг або 1,3 % та на 6,25 кг або 6,4 %.
Отже, за меншого надою за 2008 рік ми отримуємо більший вихід молочного жиру та білка за рахунок вищого відсотку по вмісту жиру та білка в молоці корів-первісток української чорно-рябої молочної породи.
Кількість молока базисної жирності - 3,4 % також збільшується по роках дослідження.
Розподіл середнього надою молока за добу, що складає 45 % надій молока за ранок, 31 % надій за обід та 24 % вечірній надій.
Висновки: 1. Середньорічний надій за 2009 рік збільшується на 86 кг або 2,7 % у порівняні з 2007 роком і на 128 кг або 4,0 % у порівняні з 2008 роком.
2. Кількість жиру по роках поступово збільшується на 1,03 кг або
0,9 % за 2008 рік та на 6,57 кг або 6,0 % за 2009 рік. По кількості білка також збільшується на 1,19 кг або 1,3 % та на 6,25 кг або 6,4 %.
3. Найвищий надій припадає на 3-4 місяць лактації у межах 12-14 кг молока, найнижчий показник за 10 місяць лактації - 5-8 кг молока.
Література:
•1. ВНТП-АПК-01.05 Відомчі норми технологічного проектування. Скотарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми). - К.: Міністерство аграрної політики України, 2005. - 111 с.
•2. ВНТП-АПК-07.06 Відомчі норми технологічного проектування. Об'єкти ветеринарної медицини.
•3. ВНТП-АПК-24.06 Відомчі норми технологічного проектування. Підприємства з переробки молока. - К.: Міністерство аграрної політики України, 2006. - 105 с.
•4. Технології скотарства в реформованих сільськогосподарських підприємствах Вінницького регіону / Л.В. Польовий, О.С. Яремчук. - Вінниця.: ТВП «Книга-Вега» ВАТ «Віноблдрукарня», 2002. - 320 с.
e-mail: verel17@rambler.ru