XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ващак С. С., Яцишин М. М. ТЕСТОВІ ФОРМИ КОНТРОЛЮ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ

Ващак С. С., Яцишин М. М.

Львівський національний університет імені Івана Франка

ТЕСТОВІ ФОРМИ КОНТРОЛЮ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ

Невід'ємною частиною процесу навчання іноземним мовам є контроль рівня володіння іншомовними навичками та уміннями студентів. Від правильної організації контролю залежить якість навчання. При проведенні контролю необхідно керуватися наступними правилами [6, 2]: контроль повинен носити регулярний характер; повинен охоплювати максимальну кількість студентів за одиницю часу; об'єм контрольованого матеріалу повинен бути невеликим, але достатньо репрезентативним, щоб по ступеню його засвоєння (незасвоєння), володіння (неволодіння) ним студентів можна було зробити висновки, чи здобули вони необхідні навички і уміння; при проведенні контролю слід виходити від конкретних задач заняття.

Фактично здійснення кожної із задач заняття повинне контролюватися шляхом використовування доцільних форм і прийомів контролю. Останнім часом таким засобом контролю знань, умінь і навичок є тест. Під педагогічним чи психологічним тестом у зарубіжній літературі часто розуміють процедуру, призначену для виявлення конкретного зразка поведінки, наприклад мовного, з якого можна зробити висновки про певні характеристики особистості. Інтерес до тестування пояснюється тим, що воно значно підвищує ефективність навчального процесу, дає змогу за короткий час одночасно проконтролювати цілу групу студентів. Всі студенти мають при цьому однакові умови роботи та працюють з матеріалом, який є однаковим за складністю та обсягом.

Саме тестова методика найбільше відповідає умовам групового навчання, яка керує увагою студента та націлює його на суттєву інформацію, не потребує багато часу, зменшує труднощі продуктивного характеру. Окрім усього, застосовуючи тести, наприклад, при контролі читання, у студентів стимулюється інтелектуальна активність: мобілізуються операції, які є характерними для процесу читання в цілому, а саме аналіз і синтез, конкретизація і узагальнення, порівняння і розрізнювання тощо.

Термін „тест" розглядають у широкому й вузькому розумінні. У широкому розумінні під тестами розуміють різноманітні завдання, призначені для контролю. Сюди належать всі традиційні види контролю: усне опитування та письмові роботи. Такі тести вважаються „суб'єктивними" (Гапонова С. В., Савчук Л.Л.), оскільки викладач за відповіддю студента складає свою думку про глибину його знань, умінь та навичок. У вузькому розумінні під тестом розуміється стандартизоване завдання, яке передбачає одночасне розв'язання та піддається кількісному обліку. У таких тестах виключається можливість суб'єктивного оцінювання студентів з боку того, хто проводить тест. Завдяки однозначності у розв'язанні завдань можна легко та швидко визначити результати тестування. „Об'єктивні" тести мають дещо вужче призначення, а саме перевірити, як студенти оволоділи тими чи іншими вміннями та навичками. У практичній діяльності використовуються окрім контролюючих і контрольно-навчальні функції об'єктивних тестів - завдяки їм ми навчаємо студентів мовного матеріалу чи розвиваємо окремі мовленнєві вміння. За допомогою контролюючих завдань визначається рівень володіння мовленнєвою діяльністю, що досягнутий за певний період навчання. Навчальні вправи в свою чергу, розкриваючи динаміку оволодіння мовленням, сприяють формуванню конкретних умінь. Так, наприклад, навчаючи аудіюванню, тестові завдання передбачають розвиток умінь, які пов'язані з переосмисленням інформації, а саме вміння сприймати на слух основний зміст тексту, виділяти істотні деталі, визначати його основну думку тощо.

Основною відмінністю тесту від традиційних методів контролю (контрольна робота тощо) є те, що він завжди передбачає вимірювання. Оцінювання результатів тестування є більш об'єктивним та незалежним від можливого суб'єктивізму викладача, ніж оцінювання традиційної контрольної роботи. Головна відмінна риса тесту - це об'єктивність, яка гарантується вимірюванням, функція якого в свою чергу полягає у тому, щоб надавати кількісну інформацію. Для того, щоб максимально підвищити надійність вимірювання та валідність використання тесту слід дотримуватися трьох основних етапів його створення [4, 269]: дати чітке та недвозначне теоретичне науково обґрунтоване визначення умінь, які треба перевірити; точно встановити умови та операції, яких потрібно дотримуватися при проведенні тесту та спостереженні за його виконанням; кількісно визначити результати спостережень, щоб переконатися, що вимірювальні шкали, що використовуються, володіють усіма необхідними якостями.

Тестування в навчанні іноземної мови проводиться для виявлення: рівня досягнення в певному виді діяльності; здібностей до певного виду діяльності; труднощів в оволодінні тим або іншим видом діяльності і можливих способів їх подолання. У практичній діяльності викладачам частіше доводиться зустрічатися з тестами першої групи. Такі тести можуть вимірювати загальні уміння в мовній діяльності або досягнення певного рівня умінь в процесі засвоєння конкретного курсу навчання.

Залежно від цілеспрямованості тести розподіляються на тести навчальних досягнень (для поточного, рубіжного або підсумкового контролю для визначення рівня навчальних досягнень студента в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю на певному ступені навчання), тести загального володіння іноземною мовою (TOEFL, Zertifikat Deutsch (ZD)), діагностичні тести (для подальшого розподілу студентів по групах за рівнем підготовки з іноземної мови), тести на виявлення здібностей до вивчення іноземної мови (спрямовані на визначення конкретних індивідуально-психологічних особливостей студента з метою забезпечення їх своєчасного коригування та розвитку, що сприятиме успішності оволодіння мовленнєвою діяльністю).

Тест, як правило, складається з кількох завдань, які підбираються за певним принципом. Одні тести, які, наприклад, використовуються при аудіюванні, передбачають, розпізнання, інші - доповнення, пригадування тощо. Серед тестів, які передбачають розпізнавання, поширені перехресні, ланцюгові, альтернативні, тести класифікації чи систематизації, тести одноелементного та множинного вибору. Серед тестів, які передбачають доповнення та пригадування, найпоширенішим є тест на відновлення пропущеного, клоузтест. Особливість цього тесту в тому, що ситуація у ньому представляється у вигляді зв'язного тексту із пропущеними словами. Студенти повинні встановити їх, виходячи з контексту.

Отже, тестовий контроль підвищує ефективність процесу навчання, інтенсифікує навчання певної мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання тощо), оскільки завдяки тестовому контролю стимулюється розумова активність студентів. Використання тесту також дає змогу залучити до роботи одночасно усіх студентів групи, а основною його відмінністю від традиційних методів контролю є об'єктивність оцінки, що виставляється за результатами тестування. Систематичне тестування стимулює активність і увагу студентів/учнів на занятті, підвищує їх відповідальність при виконанні завдань.

Література:

•1.   Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. - К.: Ленвіт, 2003. - 261 с.

•2.   Красюк Н.И. Клоуз-тест, его особенности и возможности использования при обучении иностранному языку в средней школе//Иностр. яз. в шк. - 1986. - № 2. - С. 21 - 23.

•3.   Методика викладання іноземних мов. - К.: „Радянська школа", 1989.- 118 с.

•4.   Методика викладання іноземних мов. - К.: „Радянська школа", 1988.- 126 с.

•5.   Методика навчання іноземної мови у середніх навчальних закладах. - К: 1999. - 327 с.

•6.   Рабинович Ф.М. Контроль на уроке иностранного языка.// Иностранные языки в школе - №1. - 1987. - С. 2 - 8.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>