XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Василенко А.М. РЕЗУЛЬТАТИ БІОТЕСТУВАННЯ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ХАРЧОВИХ ДОМІШОК, ВРАХОВУЮЧИ ЇХ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ

Студентка 2 курсу Факультету природничих наук

Кафедри екології

Василенко Анна Михайлівна

Кременчуцький Національний Університет імені Михайла Остроградського

м. Кременчук

РЕЗУЛЬТАТИ БІОТЕСТУВАННЯ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ХАРЧОВИХ ДОМІШОК, ВРАХОВУЮЧИ ЇХ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ

Актуальність даної теми полягає в тому, що різноманітні харчові домішки мають токсичний вплив на організм людини та спричиняють різні захворювання. Вченими доведено, що багато з них змінюють будову та функціональну діяльність кишечника, викликають порушення окисно-відновних реакцій у мітохондріях, мають канцерогенні, мутагенні, нейро-, імунно-, ембріотоксичні ефекти, алергенну та пірогенну дію, впливають на репродуктивну функцію [1].

Харчовими добавками називають групу природних або синтетичних речовин, які спеціально додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів або готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників.

Наприкінці XX ст. виробництво харчових добавок стало потужною, постійно зростаючою галуззю багатотоннажного виробництва [1 - 3]. Щорічно виробництво харчових добавок збільшується в країнах Європи - на 2%, в США - на 4,4%, в Азії - на 10 - 15%. В світі особливо зростає виробництво підсолоджувачів (щорічно на 7%). Харчові добавки використовуються з метою:

- збереження поживних властивостей харчових продуктів;

- надання харчовим продуктам більш привабливого вигляду;

- збільшення терміну зберігання харчових продуктів;

- полегшення технологічної обробки продовольчої сировини;

- здешевлення та скорочення технологічного процесу [2].

Розрізняють 30 функціональних класів харчових добавок: барвники, консерванти, антиоксиданти, підсолоджувачі, емульгатори, загусники, желюючі речовини, стабілізатори, посилювачі смаку, регулятори кислотності (буфери), розпушувачі, піногасителі, глазурі, солі - плавителі, поліпшувачі борошна, отверджувачі, регулятори вологи, наповнювачі, гази - витискачі (для харчових продуктів в аерозольній упаковці), модифіковані крохмалі, речовини для змащення пекарських форм та листів та ін.

До початку 90-х років XX ст. вживання харчових добавок в Україні було обмеженим порівняно із зарубіжними країнами Європи та США. Протягом останніх років використання харчових добавок в країні значно збільшилось. Для охорони здоров'я населення та з метою обмеження надходження до організму людини встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) харчових добавок у продуктах, а також для багатьох харчових продуктів - добова допустима доза - ДДД (ДДС - добове допустиме споживання або ПДН - прийнятне добове надходження). Крім того, регламентовано перелік харчових продуктів, до яких доцільно додавати харчові добавки. Обмежено або заборонено використання харчових добавок при виготовленні дитячих продуктів [4].

Тому метою роботи було передбачено визначення ГДК харчових домішок за допомогою біотестування води ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg та проаналізувати результати.

Аналіз мав трикратне повторення (на 30 особинах тест-об'єкту). У випадках, коли загибель тест-об'єкту сягала 50% і більше, для підтвердження (або спростування) попередніх даних вода біотестувалася на 90 особинах церіодафній, що звичайно збільшує достовірність отриманих даних.

В ході роботи було визначено гостру летальну токсичність на ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg при додаванні у воду харчових домішок, концентрація яких не перевищує ГДК. Для дослідження було обрано найпоширеніші харчові добавки: нітріт натрія, ізоаскорбат натрія, формальдегід, фосфат біофос 90, бензоат натрія, лимонна кислота та сульфат міді. Усі вони є шкідливими для здоров'я людини та викликають порушення діяльності організму (табл. 1).

Більшість з них є ракоутворюючими, викликають алергію, впливають на дихальні шляхи, очі, шкіру, ЦНС, спричинюють хвороби травневої системи.

Таблиця 1

Зведена інформація про досліджувані харчові домішки

Назва харчової домішки

Міжнародний

код

Хімічна  формула

ГДК

Тип харчової продукції

Нітріт натрія

Е-250

NaNO2

3.3 мг/дм3

Вироби з м'яса

та риби

Ізоаскорбат натрія

Е-316

Na2CO3

15 мг/дм3

Жирові та масляні емуль-

сії (майонез);

фіксатор кольо-

ру в напоях;

вироби з м'яса

та риби.

Формальдегід

Е-240

СH2O

0.001 мг/дм3

Відповідає за збереження продуктів.

Фосфат біофос 90

Е-338

((NAPO3)N)

3.5 мг/дм3

Вироби з м'яса

Бензоат натрія

Е-211

С6H5CO2Na

150 мг/дм3

Соєві соуси, лимонад.

Лимонна

кислота

Е-330

C6H8O7

2000 мг/дм3

Соки, кондитерські

вироби, масло-жирова промисловість

Сульфат міді

Е-519

CuSO4

0.1 мг/дм3

Емульгатор

Аналізуючи розподіл харчових домішок за рівнем токсичності, можна сказати, що ГДК досліджених харчових домішок відповідає результатам біотестування, оскільки відсоток загиблих особин не перевищує 20 (табл.2).

Таблиця 2

Розподіл харчових домішок за рівнем токсичності

№п/п

Міжнарод-

ний код

% загиблих   особин

Місце

1

Е-250

10

ІІІ

2

Е-316

7

ІІ

3

Е-240

10

ІІІ

4

Е-338

3

І

5

Е-211

3

І

6

Е-330

20

IV

7

Е-519

7

ІІ

Таким чином, в результаті  роботи було визначено хронічну токсичну дію водних розчинів ГДК харчових домішок на ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. Ці результати можна в подальшому використовувати у харчовій промисловості з метою поліпшення якості продуктів та здоров'я населення.

Література:

•1. Смоляр В.І. Харчова експертиза. - мК.: Здоров'я, 2005. - 505 с.

•2. Росивал Л. Посторонние вещества и пищевые добавки в продуктах. - М., 1982. - 250 с.

•3. Трахтенберг И.М. Книга о ядах и отравлениях. - К.: Наукова думка, 2000. - 368 с.

•4. Орещенко А.В. и др. О пищевых добавках // Пищевая промышленность. - 1996. - №6. - С. 4 - 6.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>