XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Вернидуб К.В. К ЮВІЛЕЮ ВИЗВОЛЕННЯ КРЕМЕНЧУКА ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Вернидуб Ксенія Валеріївна

Кременчуцький Національний університет імені М. Остроградського

К ЮВІЛЕЮ ВИЗВОЛЕННЯ КРЕМЕНЧУКА ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

      Місто над Дніпром Кременчук. Сьогодні це великий промисловий і культурний центр Полтавської області, місто машинобудівників і нафтовиків. Красень Дніпро, широко розкинулися парки, сучасні новобудови роблять його неповторно гарним. Важко повірити, але саме про це місто у вересні 1943 року Борис Польовий писав: «підпалений німцями Кременчук горить, як палаючий факел». У роки Великої Вітчизняної війни тут, у Кременчуці на березі Дніпра йшли жорстокі бої з німецько-фашистськими загарбниками.

Серед неосяжного степу стоїть курган - Гостра Могила. Звідси відкривається панорама Кременчука та Комсомольська, видніється кромка Деївського лісу і силуети Кременчуцької ГЕС.

      Здається, що завжди тут була тиша, але ми пам'ятаємо: земля ця зігріта гарячою кров'ю захисників Кременчука, усіяна патронними гільзами, осколками снарядів і мін, вона зберігає пам'ять про подвиги народних ополченців і радянських воїнів, до останнього патрона боролися з ненависним ворогом. З перших днів Великої Вітчизняної війни кременчужани, як і весь радянський народ, піднялися на священну боротьбу з фашистськими загарбниками. За два перші місяці війни 8210 чоловік пішли на фронт.

         Через недалекоглядність політичного керівництва країни і особисто Сталіна, постійних жорстоких репресій радянського народу, початок Великої вітчизняної війни для СРСР виявився дуже несприятливим і важким. І, тим не менш, радянський народ, перенісши всі негаразди першого початку війни, вистояв, розвіяв міф про непереможність гітлерівських військ під Москвою, під Сталінградом повернув хід війни на свою сторону, а під Курськом, Орлом і Бєлгородом остаточно зламав хребет військовій машині гітлерівської Німеччини. Почалося звільнення окупованих ворогом територій Радянського Союзу.

          Особливу увагу фашистське командування приділяло організації оборони на Дніпрі. І це природно: Дніпро - багатоводна і широка річка, третя за величиною в Європі після Волги і Дунаю. Зручність Дніпра для оборони полягала ще й у тому панування правого високого берега над лівим, низьким і пологим. До кінця вересня ворог тут створив розвинену в інженерному відношенні, насичену протитанковими, протипіхотними засобами оборони - так званий «Східний вал». У місцях, де, на думку німецького командування, радянські війська можуть намітити переправу, була підготовлена ​​найбільш міцна багато смугова оборона. У ряді районів на лівому березі Дніпра противник побудував сильні передмостові укріплення. Особливо потужні були в районах Кременчука, Запоріжжя та Нікополя.

       Гітлерівці вхопилися за Дніпро як за якір порятунку. Фашистські генерали вважали, що, використовуючи природну потужну водну перешкоду і створення на ній укріплення, вони не допустять форсування Дніпра Червоною Армією. «Швидше Дніпро потече назад, - заявив після падіння Харкова Гітлер, - ніж росіяни подолають його - цю потужну водну перешкоду 700 - 900 м ширини, правий берег якої представляє ланцюг безперервних дотів, природну неприступну фортецю». Пошарпане, полтавське угруповання німців поступово відступало до переправ Дніпра біля Кременчука. Сюди відходили німецькі дивізії і з інших напрямків. Кременчук був важливим вузлом комунікацій на лівому березі Дніпра і коли нами були звільнені Харків і Полтава, німці усіма заходами прагнули утримати Кременчук, а головне переправи і плацдарм, які забезпечували відведення їх військ за Дніпро. Кременчуцький передмостовий плацдарм німці укріпили за всіма правилами військово-інженерної науки. На найближчих підступах до Кременчука було відрито протитанкові рови, встановлені дротяні загородження і мінні поля. Для оборони плацдармів, забезпечення переправи були виділені добірні фашистські дивізії СС «Рейх», «Велика Німеччина» та інші. У переправ німці зосередили велику кількість награбованого продовольства і майна для відправки до Німеччини. У місті утримувалися під конвоєм десятки тисяч жителів навколишніх сіл і хуторів, зібрані для викрадення на чужину. Це теж було причиною того, чому ворог так тримався за Кременчук.

    Командування фронту, розуміючи важливість захоплення переправ біля Кременчука, направило сюди дві загартовані у боях армії - 5-у гвардійську і 53-ю. Армії з боями пройшли 300 км від Бєлгорода, і на них можна було покластися. Командування фронту вимагало, щоб при ліквідації укріпленого плацдарму ворога в районі Кременчука, війська діяли якомога швидше і організованіше. Командувачам армій генералам А.С. Жадову і І.М. Манагарову, командувач фронтом генерал армії І.С. Конєв, вказував, що, форсуючи Дніпро на окремих ділянках Кременчука, ні в якому разі не можна залишати ворожий плацдарм на лівому березі Дніпра.

        Ставка Верховного Головнокомандування в своїй директиві ще раніше звертала увагу командуючих військами фронтів на ліквідацію всіх плацдармів на лівому березі могутньої ріки.

До 28 вересня війська 5-ї гвардійської та 53-ї армій переслідуючи відступаючих німецько-фашистських військ, знищуючи їх живу силу і техніку, підійшли до Кременчука. Гітлерівці чинили запеклий опір. Зав'язалися напружені бої. Атаки і штурм Кременчука наші частини вели з усіх боків одночасно, розтинаючи ворожі плацдарми і знищуючи гітлерівців по частинах. За два дні боїв - 28 і 29 вересня - війська 5-ї та 53-ї армій повністю очистили Кременчук від ворога. У бою за визволення міста відмінно діяли всі роди військ. На високому рівні було управління та взаємодія. Дуже сміливо билися наші танкісти. Наприклад, екіпажі танків лейтенантів Хорунжева і Семенцова здійснили рейд по Кременчуку і розкрили систему оборони і вогневі точки противника. Добре взаємодіяли з танками і піхотою артилерія, підтримуючи свої війська і знищуючи живу силу і техніку ворога. Авіація 5-ї повітряної армії під командуванням генерала С.К. Горюнова під час відходу противника завдавала ударів по колонах ворога і його переправах.

       24 вересня 40 наших бомбардувальників здійснили успішний наліт на ворожі переправи в районі Кременчука. Прямим потраплянням було зруйновано залізничний міст.

     П'ять піхотних, дві танкові дивізії противника, що відходили на кременчуцьку переправу, були змушені переправлятися через Дніпро під впливом масових ударів нашої авіації та артилерії, зазнаючи великих втрат у живій силі і техніці. Будучи дезорганізована і знесиленими, ворожі війська втратили багато часу на переправи і не змогли підготуватися до організованої оборони на правому березі річки.

       Зусилля наших військ не були витрачені даремно. Впав останній передмостовий опорний пункт противника на Дніпрі. Нашими військами було захоплено 21 зенітна гармата, 26 кулеметів, кілька барж з 640 тоннами зерна, 300 голів великої рогатої худоби, підготовлених для вивезення на захід.
  У боях за Кременчук ворог втратив 2700 офіцерів і солдатів убитими і пораненими.

В окремих історичних працях є деякі неточності в описі звільнення Кременчука, тому доцільно навести повністю наказ Верховного Головнокомандуючого, що відноситься до цієї події:

"Приказ Верховного Главнокомандующего

генералу армии Коневу

 Войска Степного фронта после трехдневных упорных боев сломили сопротивление противника и сегодня 29.09, овладели городом Кременчугом - сильным предмостным пунктом немцев на левом берегу реки Днепр.

  В боях за освобождение города Кременчуг отличились Войска генерал-лейтенанта Манагарова и летчики генерал- лейтенанта авиации Горюнова.

Особо отличились:

97-я гвардейская Полтавская стрелковая дивизия генерал-майора Анциферова, 6-я гвардейская воздушно-десантная дивизия полковника Смирнова, 214-я стрелковая дивизия полковника Соколова, 219-я танковая бригада полковника Хилобок, 469-й минометный полк майора Чернявского, 308-й гвардейский минометный полк полковника Гольдина, 1902-й самоходный артиллерийский полк подполковника Грдзешвили.

  В ознаменование одержанной победы соединениями и частями, отличившись в боях за освобождение города Кременчуга, присвоить наименование "Кременчугских". Впредь эти соединения и части именовать: 6-я гвардейская Кременчугская воздушно-десантная дивизия, 214-я стрелковая Кременчугская дивизия, 469-й минометный Кременчугский полк, 308-й гвардейский минометный Кременчугский полк, 1902-й самоходный артиллерийский Кременчугский полк. 97-ю гвардейскую Полтавскую стрелковую второй раз, отличившеюся в боях с немецкими захватчиками, представить к награждению орденом Красного Знамени.

  Сегодня, 29 сентября, в 23 часа столица нашей Родины Москва от имени Родины салютует нашим доблестным войскам, освободившим город Кременчуг, двенадцатью артиллерийскими залпами из 124 орудий.

  Вечная слава героям, павшим в борьбе за славу и независимость нашей Родины!  Смерть немецким захватчикам!   

  29 сентября 1943 г."

   Багато десятиліть відокремлює нас від важких, кровопролитних і суворих випробувань Великої вітчизняної війни, боротьби всіх народів СРСР проти чуми ХХ століття - гітлерівського фашизму, який в основу своєї ідеології поставив поневолення народів Європи і розширення життєвого простору для гітлерівської Німеччини. У планах Гітлера СРСР представляв, як величезний економічний, ресурсний, продовольчий і людський потенціал для досягнення подальших цілей - світового панування. Пам'ять про воїнів-героїв оборони та визволення Кременчука, про підпільників, ополченців і партизанів жива у відродженому місті. Про їх подвиги розповідають пам'ятники, меморіальні дошки. Пам'ять народну про загиблих героїв зберігають і величні монументи, і суворі обеліски, і скромні солдатські могили. І ми низько схиляємо голови перед пам'яттю тих, хто віддав життя за батьківщину, за наш сьогоднішній світлий день.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>