XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Верстяк О.М. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ ФАКТОР ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ПРОСТІР

Верстяк Оксана Миколаївна
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЯК НЕВІД'ЄМНИЙ ФАКТОР ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ПРОСТІР

На сьогоднішній день економічний успіх держави, тобто її конкурентоспроможність, безпосередньо визначається наявністю в неї конкурентоспроможних галузей і виробництв. Тому підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників має стати найважливішим пріоритетом промислової політики України. Для цього потрібно постійно здійснювати моніторинг умов виробництва та факторів, котрі можуть сприяти ефективній конкуренції, а також конкурентного середовища з урахуванням особливостей національної економіки та світового ринку.
Безумовно, жодна з країн, навіть найрозвинутіша, не ставить за мету досягнення ефективної конкуренції по всьому спектру продукції, яку вона може потенційно виробляти. Для України, у процесі структурної перебудови, особливо актуальним є визначення саме таких галузей, які мають реальні умови для отримання конкурентних переваг на світовому ринку.
Відсутність чіткої програми структурної перебудови національної економіки і, особливо, її матеріального сектора, залишається сьогодні фактором, що постійно підживлює середовище для кризових явищ.
Тому, практичною основою розробки й реалізації промислової політики має стати розв'язання наступних головних завдань:
1. Визначенням умов і факторів, які можуть сприяти ефективній конкуренції, збільшенню експортного потенціалу держави з оцінкою ступеня конкурентоспроможності національної економіки.
2. Обгрунтування пріоритетних галузей, видів та виробництв продукції, що мають в коротко- і середньостроковому періодах конкурентні переваги на світовому ринку.
3. Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва необхідно визначити шляхи і заходи державного сприяння.
4. Поєднання зусиль держави у здійсненні структурної перебудови, інноваційної політики та соціально-економічного розвитку регіонів щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва.
Методичні підходи та конкретні пропозиції щодо оцінки рівня конкурентоспроможності виробництва мають базуватися на умовах тієї країни, в якій функціонує дана галузь, віддаючи перевагу саме національним особливостям функціонування виробництва.
В Україні особливо турбує невпинне погіршення показників майже всіх напрямків інноваційної діяльності, без чого неможливо досягти стійких процесів економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності. За останні роки в країні також значно скоротилася кількість створених нових зразків техніки (порівняно з 1995 р. на 30%) [1, с.98], серед яких лише близько 2% перевищують за рівнем кращі світові аналоги. Спостерігається тенденція сталого скорочення впровадження нових прогресивних технологічних процесів, особливо у промисловому секторі.
Нерідко українська продукція виявляється неконкурентоспроможною внаслідок відсутності відповідних сертифікатів якості або ж використання таких систем оцінки якості товарів, які не відповідають загальноприйнятим у світі. Це призводить до витіснення українських товарів не тільки з зовнішнього, а й з внутрішнього ринку. Незважаючи на негаразди інноваційної діяльності, незаперечним є позитивний вплив упроваджених інновацій на економічні показники виробництва. Головними причинами інноваційної кризи слід визнати брак коштів, недосконалість законодавчої бази, а також так звану політику невтручання з боку урядових структур в інноваційну діяльність.
На сьогоднішній день вже багато підприємств різних галузей зарекомендували себе конкурентоспроможними суб'єктами зовнішнього ринку, але їх позиції там поки що не досить стійкі через внутрішні проблеми і коливання кон'юнктури на світовому ринку.
На нашу думку, опорними галузями і виробництвами, які повинні узяти на себе провідну роль у розвитку економіки України є:
• переробні галузі матеріаловиробляючого комплексу (металургійна, хімічна, будівельних матеріалів);
• наукоємні й високотехнологічні галузі машинобудування та оборонної техніки;
• легка і харчова промисловості.
Література:
1. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): Навчальний посібник / За ред. І.Ю.Сердюка. - К.: ЦНЛ, 2003.- 186 с.
2. Корсунський Сергій Економіка майбутнього // Політика і час – 2007 - №1 – С.48-52
e-mail: oks1982@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>