Веселюк С.В., Яковлева А.А., к.е.н., Клюско Л.А. ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Веселюк С.В., Яковлева А.А.
студентки факультету фінансів та банківської справи, 4 курс
Національного університету державної податкової служби України
Науковий керівник: Клюско Л.А., доцент, к.е.н.,
кафедри банківської справи та фінансового моніторингу
Національного університету державної податкової служби України
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Контроль є невід'ємною складовою управління національним господарством і його окремими ланками. Його роль в ринкових умовах визначається не тільки необхідністю усунення прорахунків в управлінні економікою, наявністю недоліків у фінансовій практиці, неефективністю витрачання коштів або розкраданням майна, і особливо державного, а й закономірністю ускладнення господарських і економічних зв'язків.
На сучасному етапі розвитку економіки існує підвищення ефективності фінансового контролю в Україні, зумовлена потребою забезпечення фінансової дисципліни під час проведення реформування народного господарства. Саме тому проблема створення досконалої системи державного фінансового контролю є актуальною в наш час.
Метою статті є висвітлення сутності фінансового контролю та визначення напрямів розвитку системи державного фінансового контролю в Україні.
Питання фінансового контролю розглядається науковцями, деякі аспекти викладені у наукових та практичних роботах вітчизняних учених, серед яких особливо необхідно виділити: О.Д. Василика, А.О. Єпіфанова, О.П. Кириленко, А. Буковинський, С.О. Булгакова, О.П. Зварич ,І.В. Басанцова, В.М. Карпова, Л.А. Савченко, І.Б. Стефанюка, В.О. Шевчука, С.В. Бєльчика, М.В. Бариніна-Закірова, Т.В. Кальченка, В.К. Симоненка.
У той же час проблеми розвитку державного контролю залишаються недостатньо висвітленими. В економічній літературі майже відсутні науково обґрунтовані методологічні й методичні підходи щодо удосконалення форм і методів державного контролю, у тому числі аудиту державних ресурсів.
Складні економічні процеси, які сьогодні відбуваються практично у всіх країнах світу, істотно стримують розвиток такого важливого складника державного управління, як фінансовий контроль. Державний фінансовий контроль - це складова частина управління економічними об'єктами та процесами, що полягає в спостереженні за об'єктом з метою перевірки відповідності об'єкта спостереження бажаному та необхідному стану, передбаченому законами, положеннями, інструкціями, іншими нормативними актами [1, с.92]. Державний фінансовий контроль здійснюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство фінансів, Фонд державного майна, Рахункова палата, Державна податкова служба,Державна служба фінансового моніторингу та інші державні органи згідно з чинним законодавством. До органів внутрішнього фінансового контролю належать: Державна контрольно-ревізійна служба України (ДКРСУ) та органи внутрішнього відомчого контролю - контрольно-ревізійні підрозділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади [2, с.3]..
Аналізуючи ефективність фінансового контролю в Україні, можна виявити низку серйозних проблем. До основних вад сучасної системи державного контролю можна віднести такі:
1. Переважна більшість контрольно-перевіркових процедур має фіскальний характер. На практиці найчастіше використовують ревізію та перевірку. Ці методи дають змогу лише виявити фінансові порушення, констатувати негативні явища, але не дають змогу запобігти їм чи вивчити причини їх виникнення.
2. Переважання заходів подальшого (наступного) контролю. Існуючі процедури попереднього та поточного контролю (які, як свідчить досвід зарубіжних країн, є найбільш дієвими) у межах діючої системи фінансового контролю є досить слабкими та неврегульованими.
3. Неусвідомлення важливості внутрішнього фінансового контролю як в системі управління державними фінансами, так і керівниками підприємств, установ, організацій [3,c.98].
4. Низький рівень дієвості механізму адміністративних стягнень. Сума штрафу за нецільове або незаконне використання бюджетних коштів значно менша за обсяги бюджетних коштів, які держава втрачає через зловживання посадових осіб, і не може забезпечити повною мірою відшкодування цих збитків.
5. Зростання фінансових порушень у сфері використання бюджетних коштів.
6. Неврегульованість діяльності та перетин функцій суб'єктів фінансового контролю. В Україні зовнішній контроль, як уже зазначалося вище, у частині виконання коштів Державного бюджету України централізовано здійснюють два органи влади: Рахункова палата від імені Верховної Ради України та Державна контрольно-ревізійна служба від імені Уряду[4,c.45].
Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках державної контрольно-ревізійної служби, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому потрібно розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу працівникам ДКРС проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні роки.
Для підвищення ролі фінансового контролю в Україні, вирішення основних проблем у державі, що пов'язані з цим питанням, необхідно реформувати систему фінансового контролю. Для цього доцільно провести низку заходів, серед яких:
- по-перше, чітко регламентувати функції, права і посилення відповідальність фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них;
- по-друге, запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо, планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей;
- по-третє, визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи, Державного казначейства, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій. [5,c.118]
Таким чином, розглянувши стан фінансового контролю в Україні, можна дійти висновку про недооцінку його ролі в Україні для забезпечення фінансової дисципліни у державі. Такий стан призводить до значних фінансових порушень та зловживань, які мають тенденцію до зростання протягом останніх років, що спричинено рядом проблем у цій галузі. Наявність значних обсягів фінансових порушень визначає потребу в підвищенні ролі фінансового контролю на сучасному етапі розвитку економіки. Вирішення цих проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії удосконалення, яка повинна відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми.
Література:
•1. Тікань Л.В. Фінансовий контроль: теорія та методологія : монографія /
Л.В. Дікань, Ю.О. Голуб, Н.В. Синюгіна. - Харків : Вид-во ХНЕУ, 2009. - 420 с.
•2. Стефанюк І. Нова парадигма розвитку державної контрольно-ревізійної служби / І.Стефанюк // Фінанси України - 2010. - № 9. - С. 3.
•3. Кінащук Л. Фінансовий контроль в системі державного управління // Підприємство, господарство і право. - 2008. - №11. - с.97-99.
•4. Бариніна-Закірова М.В. Деякі проблеми нормативно-правового характеру у сфері державного фінансового контролю / М.В. Бариніна-Закірова // Фінанси України. - 2009. - № 1. - С. 45.
•5. Березовська Н.І. Державний фінансовий контроль в Україні та шляхи його вдосконалення / Н. Березовська // Фінанси України. - 2010. - № 8. - С.118
